Коцюбинська селищна рада: 5 кандидатів на виліт

3

Авторка: Олена Жежера

У порівнянні з іншими радами регіону, режим роботи Коцюбинської ради найменш інтенсивний.

Кількість сесій, проведених за три роки, а їх було всього 22, майже удвічі менша, ніж в Ірпені (47), Бучі (45), Гостомелі (44). Навіть ворзельські депутати засідали з листопада 2010 по жовтень 2013 на 10 сесій більше, аніж коцюбинські.

Тим не менше, лише секретар селищної ради Коцюбинського не надав бодай якоїсь інформації про відвідування депутатів ради.

Олександр Ковтач, який є секретарем ради з найменшою кількістю проведених сесій, за браком часу порадив журналістам звертатися до кожного депутата окремо, які, звісно, у своїй більшості самі не пам’ятають, скільки пропустили, та й не в їхній інтересах казати правду.

Ковтач так “не мав часу” надавати відповідь на інформаційний запит щодо відвідуваності депутатами засідань, що підготував аж дві проміжні відповіді і виніс інформаційний запит журналістів на розгляд сесії.

“… ваш інформаційний запит буде оголошено на пленарному засіданні чергової сесії ради, яка планується до проведення у листопаді місяці поточного року,” – йдеться в одній із проміжних відповідей за підписом селищного голови Вадима Садовського.

Таке коцюбинське ноу-гау здивувало не лише журналістів, але й депутата Коцюбинської селищної ради  Владислава Євстифеєва:

Чому ми це маємо розглядати на сесії?

Оскільки у секретаря Ковтача, за його словами, не було вільного часу, він чомусь вирішив забрати його у всього депутатського корпусу ради та селищного голови. Обговорення саме цього питання зайняло хвилин 15.

Сумарно, якщо помножити ці 15 хвилин на кількість присутніх у залі депутатів, то на обговорення, в результаті якого відповідь на інформаційний запит так і не надали, було витрачено аж 7 людиногодин. Як для тих, у кого немає часу надати відповідь, – це доволі нераціональна витрата ресурсу.

Коли ж депутатка Федорів почала нагадувати йому про обов’язки секретаря, посилаючись на закон, й наголосила, що він навіть не запрошує її як депутатку на сесії, не повідомляє вчасно про час і дату засідань, не готує вчасно порядок денний, секретар ради Ковтач відповів:

Іра, не трепай мозгі. У нас багато чого повинно бути!

Секретар при всіх депутатах зазначив, що як не повідомляв депутатку про сесії, так і не буде повідомляти.

Майже всі депутати, зокрема і члени регламентної комісії, промовчали, окрім депутата Віктора Боримського.Він вирішив запропонувати допомогти секретареві Ковтачу виконувати його обов’язки, з якими той, як виявилось, не справляється:

“Візьми мене своїм заступником!”

Така безвідповідальність обурила депутатку Федорів:

“За весь строк депутатства я не пропустила жодної сесії навіть попри те, що народила дитину. Жодної. І от через те, що наш секретар вирішив, що в законі є не “треба” і “повинен”, а його маленьке амбітне “хочу і не буду” я пропускаю першу сесію. За це людина має відповісти принаймні дисциплінарно й публічно. Оскільки Садовський, голова ради, у цій ситуації бездіє – то відповідальний і він особисто, як і відповідальний за те, що комісія з питань освіти три роки не збирається й не вирішує нагальних питань у селищі”.

До слова, на сесії  27 серпня, про яку не проінформували депутатку Федорів, за всю каденцію був присутній історичний мінімум депутатів – 21.

Як виявилось, про сесію, яка відбулась після канікулярного періоду ради, секретар не проінформував і інших депутатів, але на відміну від Федорів, на сесії привселюдно ніхто з цього приводу не висловлювався, тим більше не писав письмових звернень на голову ради, регламентну комісію чи прокуратуру, як це зробила депутатка Федорів.

Отримати інформацію про відвідуваність засідань ради допомогла виключно персональна розмова з Ковтачем у коридорі ради.

“Попри те, що він віднікувався й казав, що закон його, як завжди, ні до чого не зобов’язує, наголошував, що радить звертатись до кожного депутата окремо, я йому нагадала, що у 2011 році він за своїм підписом і печаткою ради надавав навіть без запиту мені таку інформацію,” – розповідає депутатка і журналістка Ірина Федорів.

“Зрештою я сказала, що подаватиму в суд. Інститут медіа права вже запропонував мені супроводжувати цей судовий процес, оскільки порушується наше право доступу до публічної інформації. І лише тоді він мені виніс журнал. Аби виписати всіх, хто був відсутній мені знадобилось аж 18 хвилин (!!!). Я зумисне це фіксувала. Це при тому, що цей журнал я бачила вперше в житті. На оформлення цих даних у вигляді письмової відповіді знадобилася би максимум година часу. А відповіді я чекала 2 місяці. Це фарс і пряме порушення закону,” – додає Федорів.

Грудневе засідання ради, яке відбулось 23 числа, секретар Ковтач почав з того, що попередив усіх про те, що він таки дав журналістам інформацію про відвідуваність засідань ради. Він закликав депутатів ради бути готовими до того, що інформація з’явиться на Сайті громади Приірпіння.

“І то сьогодні!” – Зазначив з притиском селищний голова Вадим Садовський.

Ну і нічого ти незаконного не зробив,” – пояснює депутат Боримський секретареві ради.

Інформація про відвідуваність депутатами засідань вразила навіть самих депутатів ради. Неофіційно депутати вважали головним прогульником депутата Юрія Миколаєнка, який живе в Києві й пройшов по квоті кандидата на селищного голову В’ячеслава Кредісова у 2010 році.

Але офіційна інформація свідчить – головний прогульник ради  – бютівець Ігор Римаренко. З 22 засідань ради він був відсутній на 11. Раду він мав би залишити ще у першому році каденції, оскільки пропустив 6 з 11 засідань. На третьому році депутатства з 5 сесій він пропустив 3. Таким чином Римаренко потрапляє у номінацію кандидатів на виліт 1-го та 3-го року каденції.

Progulshchiki_10

Депутат Римаренко викладає в Академії праці, соціальних відносин та туризму. Парадоксально, але головний прогульник ради приписаний до кафедри цивільно-правових дисциплін. Тут він значиться у пафосній рубриці“Бренди кафедри”.

На питання для чого головному прогульнику Коцюбинської ради мандат, Римаренко відповідає таким чином:

Римаренко Ігор Васильович

Ну, ви канєшно зранку 31-го такі питання задаєте… скажем так, я йшов представляти інтереси своїх виборців – це сама основна моя мета, які інтереси вони переслідують – це вже по-різному… Тобто моя основана мета – це представляти інтереси.”

Після такої відповіді постає закономірне питання, як депутат Римаренко може представляти інтереси виборців, якщо він відсутній у сесійній залі сумарно на 50 % сесій протягом 3 років?

Як виявилось, Римаренко посилається то на хворобу, про яку, у селищній раді немає навіть копії жодного лікарняного, аби вважати відсутність поважною, а не надуманою причиною, то на свого роботодавця – Академію праці, яка з його слів, свідомо порушує українське законодавство й не відпускає депутата на сесії ради. Далі він озвучив третю причину своєї відсутності:

“Я все-таки працюю як викладач, а не є підприємцем з машиною, який може їздити одночасно туди і обратно”.

З-поміж усіх депутатів-прогульників у радах Приірпіння це найбільш оригінальна причина невідвідування сесії.

Громадський транспорт у дні засідання селищної ради Коцюбинського, за логікою Римаренка, скасовують і в Києві, і в селищі, а спіймати машину чи підсісти до колеги-депутата, який їде у той же час з Києва до селища нереально.

Постає закономірне питання, чому не скласти мандат, якщо через роботу, хворобу й не бажання доїхати на сесію громадським транспортом депутат не може представляти свій округ і лобіювати його інтереси в раді.

“Ну, покласти мандат лише в тому випадку, якщо є в цьому нагальна мета і нагальна користь. Поки що я такої мети й користі не бачу. І це буде залежати в першу чергу від моїх виборців,” – пояснює депутат Ігор Римаренко.

На закономірне питання, чи за три роки відбувся перед його виборцями бодай один звіт, відповідає:

“Ну, в нас не було ніяких таких міроприємств… я.. гм-гм… дуже часто спілкуюся зі своїми виборцями, тому що я виріс на цій вулиці і живу на цій вулиці, тому, скажемо так – моя діяльність всім видна і вони її прекрасно знають”.

Оприлюднити звіт про свою роботу депутат категорично відмовився.

Варто зазначити, що Ігор Римаренко – депутат попередньої каденції. Він отримав у Біличанському лісі 15 соток на вулиці Травневій.

yra 250.jpgДруге місце з відривом в один прогул посідає киянин Юрій Миколаєнко, член Народної партії, яку очолює Володимир Литвин.На сайті партійного осередку столиці йдеться, що головне, як не парадоксально, – це контакт влади та депутатів усіх рівнів з народом.

Миколаєнко кандидатом на виліт став лише у 2013 році. До цього часу йому вдавалось балансувати на межі майже 50 % пропусків. З листопада 2012 року по жовтень 2013 року він був відстутній на 3 з 5 сесій і таки поповнив лави кандидатів на виліт.

Його виборці постійно скаржаться, що не можуть знайти свого депутата, аби той написав бодай депутатський акт. Про вирішення проблем округу вже навіть, за їхніми словами, не йдеться.

“Я добре пам’ятаю перше засідання ради. Перед відкриттям сесії Миколаєнко зазначив, що дружина сказала йому: ти маєш бути гідним депутатом, працювати, щоб тебе ще раз переобрали. Тоді Миколаєнко посміявся з слів своєї дружини щодо переобрання в Коцюбинській раді й сказав, що він хоче бути в раді вищого рівня. Як я тоді почула, – навіть не Ірпеня і не Київради,” – розповідає журналістка і депутатка Коцюбинської селищної ради Ірина Федорів, яка ретельно слідкує за перебігом сесій своєї ради.

Редакція Сайту громади Приірпіння вирішила дізнатись – нащо ж депутат Миколаєнко так тримається за мандат  у селищі й які у нього тепер плани на свою політичну кар’єру.

Прогульник № 2 не виявився оригінальним і каже, що пропускає через роботу, яка насправді має його звільнити від виконання обов’язків на роботі й дати можливість бути присутнім на сесії.

“Пропускав виключно тоді, коли, скажем так, на роботі. Не міг. Був у відрядженні… а так, всі, які були – не пропускав. Я попереджав. Був у відрядженні чи по роботі не получалось… А так просто, що не хочу йти – Боже збав!”

Юрій Миколаєнко, який був перед тим депутатом Ірпінської ради, за останні три роки у депутатстві розчарувався. Каже, що не буде йти ані до Верховної, ані до будь-якої іншої ради.

Миколаєнко пояснює, з мандатом депутата селищної ради він мав втілити в життя великий замисел:

“Ви знаєте… Був замисел великий, але десь воно сподівання було більше за реалії життя“.

Залишається головне питання: хто заважає втілити той великий замисел?

“Я не сказав би, що в раді… Скажем так, ситуація в державі, навєрно, яка є, що навіть ті депутати в раді, вони тоже хотіли зробити більше але ситуація не дозволяє. Розумієте. Тому я не кажу, що вони мені щось мішають. Ну, скажем так, єсть ситуація, коли там хто за кого і як це таке… Взагалі ситуація не позволяє. Тому що це ніщінське существованіє взагалі як зараз воно є.. ну щоб вони хоч сказали, що вона в касі селища, щоб можна було десь куда розподілити, направити кошти як їх нема. Я на когось такого, що не хотять чи селищний голова не хоче – такого нема,” – пояснює Миколаєнко.

Якщо ж на сесії ходити справно цьому депутату не випадає, замисел втілити не вдається, то постає слушне питання: чому не скласти мандат?

“Не поняв.. хе-хе.. Почекайте, а чого ви так ставите запитання? З цього питання я не буду відповідати, потому шо я дивлюся, зараз ви вієте не в тому напрямку, куда треба,” – непокоїться депутат-прогульник.

Слова виборців про те, що до нього не можна дотелефонуватись й вирішити нагальні питання депутат спростовує. І каже – він підзвітний і своїм виборцям таки звітує. Щоправда, він не хоче публікувати свій звіт в Інтернеті.

Варто зазначити, що є таки одна річ, яку Миколаєнко зробив для селищної ради. Він подарував раді цифровий диктофон для того, аби засідання ради фіксували. І попри те, що диктофон в раді є вже не перший рік, секретар ради з найменшою кількістю сесій в Приірпінні, очевидно, “за браком часу”, а, може, від небажання фіксувати те, що відбувається на сесіях, ним не послуговується.

На грудневу сесію Миколаєнко з’явився. Деякі депутати сміючись перемовлялись, що, видно, матеріали про прогульників рад на Сайті громади Приірпіння даються в знаки, бо прогульники таки приходять після них на сесії.

Нагадаємо, що після публікації про кандидатів на виліт Ірпінської ради, наступної ж сесії явка депутатів у залі вперше після отримання мандатів склала 100 %.

Повертаючись до Коцюбинської ради, тут третім кандидатом на виліт на третьому році каденції ради став “регіонал” Ігор Рожанський. Він був відсутнім на 3 з 5-ти проведених за останній рік сесій.

Рожанський запевняє, що на сесіях був:

“Справа в тому, що там два раза просто я не розписувався, а в лютому місяці в мене просто ухо больне було, ну получається, шо ето… був на лікарняному. А так, просто я не розписався, я запізнювався, но я на них був, розумієте. А в цьому списку просто я не розписався і получається, що як вроді би мене й не було”.

На запитання, навіщо йому мандат, депутат-“регіонал” Рожанський відподає таким чином:

“У меня получается мой дом, в нем живут одни пенсионеры. В моем доме были интересные как бы участок под дом, через дом, через школу еще один был участок. Три раза до моей каденции люди, которые не живут в моем доме, были депутатами. И шо не попроси, и шо не это… и ремонт 10 лет не делали, никаких движений не было. И потом, что далеко ходить – забор ставят, нам не ставят, ремонт делают, нам не делают.

Вот я за эти три года, например, выбил забор, например… понятно, что это жек должен ставить, но пока его не выбьешь, никто тебе его не поставит. Ремонт сделал полностью в доме, который не делал 10 лет – это ж тоже не так просто. У меня просто, понимаете, в доме живут практически процентов 70 пенсионеров и бабульки мои, которые я там дома и вырос, они мне сразу сказали, если что будет не так, мы к тебе будем домой бегать. Но, по крайней мере, домой они не бегают и вроде довольны”.

Депутат Рожанський визнав – у 2013 році він порушив закон і не звітував перед виборцями. Цього року планує виправитись. Він єдиний з опитаних депутатів-прогульників Коцюбинської ради не проти, аби редакція розмістила звіт он-лайн.

Рожанський до кінця не визнає своєї відсутності на сесіях і киває в бік секретаря ради – Олександра Ковтача.

“Там получилась така ситуація, написали, що мене 8 раз не було, такого буть не може, потому шо деякі питання, які я от точно знаю, з депутатами от с Тоней (Степаненко Антоніна – прим. авт.) ми разговаривали и шо ето не правильно. А я після цього підходив до нього (Секртераря ради Ковтача Олександра – прим. авт.), він каже: Ігор, ти ж бачиш подпісі твоєї нема, значить, тебе не було. Я говорю: я просто опаздував, например, по роботі”.

Але слова словами, а інформація в журналі ради – є офіційною. Відтак Рожанський потрапляє у список прогульників і кандидатів на виліт з ради.

Четверте місце в Коцюбинській раді посів позапартійний депутат Микола Магей, який загалом пропустив третину засідань ради. У 1 та 3 рік каденції депутат ходив на засідання майже завжди, але за листопад 2011 – жовтень 2012 року пропустив 4 з 7 засідань і таким чином перейшов межу в 50 % прогулів.

І останнім кандидатом на виліт є депутатка Надія Бігун, як і кандидат на виліт Миколаєнко, вона йшла по квоті кандидата на селищного голову Вячеслава Кредісова. Як і Миколаєнко, вона пропустила 3 з 5-ти сесій в останньому році каденції, хоча загалом за три роки була відсутня на 5-ти сесіях ради.

Варто зазначити, що і Рожанський і Бігун, згідно з офіційною інформацією, були відсутні на сесії 27 серпня 2013 року, коли, за словами Федорів, не всіх депутатів належним чином попередили про сесію й кількість відсутніх у залі депутатів сягнула історичного мінімуму – 21.

5 листопада 2013 року, коли Федорів на сесії піднімала питання неналежного інформування депутатів про дати та час сесій ради, в залі були присутні зокрема і ці двоє депутатів. Вони на відміну від Федорів, не говорили про те, що їх про попередню сесію належним чином не сповістили.

Дані, які проаналізували з журналу протоколів пленарних засідань Коцюбинської селищної ради, редакція оприлюднює для громади селища.  Всього було 22 сесії з листопада 2010 року по жовтень 2013 року.

Римаренко Ігор – член партії “Батьківщина”, 11 пропусків.

Миколаєнко Юрій – член Народної партії, 10 пропусків.

Рожанський Ігор – член Партії регіонів, 8 пропусків.

Магей Микола – позапартійний, 7 пропусків.

Харченко Євгенія – позапартійна, 7 пропусків.

Бігун Надія – 5 пропусків.

Коваленко Костянтин – позапартійний, 5 пропусків.

Хвостенко Олександр – позапартійний, 5 пропусків.

Чорногор Оксана – 5 пропусків.

Лизун Іван – позапартійний, 4 пропуски.

Главацька Юлія – позапартійна, 3 пропуски.

Салівонов Ярослав – 3 пропуски.

Степаненко Антоніна – 3 пропуск.

Казіміров Вадим –  позапартійний, 3 пропуски.

Ільницький Микола – 2 пропуски.

Ясінєв Сергій – 2 пропуски.

Бєлов Сергій – член Партії регіонів, 1 пропуск.

Бомба Петро –  позапартійний, 1 пропуск.

Боримський Віктор – член Партії регіонів, 1 пропуск.

Дзюба Євген – 1 пропуск.

Олійник Олексій – 1 пропуск.

Мамчич Микола – позапартійний, 1 пропуск.

Пегета Марія – членкиня Української народної партії, 1 пропуск.

Концеба Василь –  член Комуністичної партії, 1 пропуск.

Федорів Ірина – позапартійна, 1 пропуск.* (Написала відповідне звернення до селищного голови та прокурора щодо неналежного інформування її як депутата про час та дату засідання ради)

Євстифєєв Владислав – 0 пропусків.

Ковтач Олександр – член Партії Регіонів, 0 пропусків.

Майоренко Любов – 0 пропусків.

Настенко Ганна – 0 пропусків.

Черніков Сергій – 0 пропусків.

У Коцюбинській раді є аж 5 депутатів, які не пропустили жодної сесії (у Ірпені та Бучі – жодного, у Ворзелі – лише одна секретарка ради). Хоча тут, ще раз варто наголосити, кількість сесій, у порівнянні з іншими радами, значно менша.

Жодної сесії не пропустив одіозний Владислав Євстифєєв – очільник депутатської групи “Спільна мета”, яка головною ціллю вважає дерибан Біличанського лісу, де майже 100 ділянок, за словами прокурора регіону, вже належать Владиславу Євстифєєву.

“Це “смотрящій” ради,” – пояснює місцевий активіст Ігор Домбровський, що робить в раді некоцюбинчанин Владислав Євстифєєв.

Депутат Євстифєєв дозволяє собі піти з кінця засідання, коли розгляд зокрема його земельних питань закінчився. Як правило, Євстифєєв виносить проекти рішень на розгляд ради так, що текстів проектів нема на руках ні в кого, окрім нього.

До тих, хто не пропустив засідань ради відноситься і заклопотаний секретар ради Ковтач. Трьома іншими депутатами, які регулярно відвідують засідання є Любов Майоренко (працює в медичній установі селища),  Ганна Настенко (пенсіонерка), Сергій Черніков (безробітний, лобіст інтересів “Мастер-Енерго”, який мріє сатти заступником у новоствореному товаристві).

Всі троє – депутати попереднього скликання. Всім трьом на попередній каденції виділили ділянки в Біличанському лісі. 

Депутатські запити:

Такий інструмент, як депутатський запит в раді селища Коцюбинське майже не використовується. Ані в секретаря ради, ані в приймальній селищного голови немає даних, хто писав запити й подавав їх на розгляд сесії.

Всі потрібні рішення йдуть у порядок денний ради й депутати майже не виявляють своєї ініціативи. Але навіть, якщо запит підтримали, то це ще не означає, що питання вирішать.

“Я подавала запити на розгляд ради. І кілька питань мені вдавалось пролобіювати й отримати голоси більшості депутатів. Результат все одно нульовий. Інвентаризації дахових котелень, які селищна рада свого часу передала одним словом – “котельня”, як не було, так і нема. Котельня на Лісовій перебуває в жахливому стані. Хто за це відповість перед громадою? Рішення мало б бути виконане понад рік тому,” – розповідає депутатка Ірина Федорів.

“Ну а останній мій запит щодо пошуку альтернатив монополісту “Мастер-Енерго” задля зниження тарифу взагалі відправили на тимчасову комісію, яка відверто саботувала рішення ради й за понад півроку нічого в цьому напрямі не робила, зате кожного засідання робилось все, аби створити спільне товариство з монополістом, де в “Мастер-Енерго” мав би бути контрольний пакет, а в статутному фонді – наші котельні та мережі. Голова комісії має своє опалення, а в лобіста Чернікова воно автономне. Тому навіть, якщо запит підтримає більшість депутатів, з цими людьми це – безперспективно,” – додає Федорів.

Останній запит від Федорів, який не схвалили депутати, стосувався того, що селищна рада на сайті мала б запровадити прозору чергу в дитсадки, яких на все селище залишилось лише два.

“Я була просто шокована, коли селищний голова з президії сказав: коли згори хтось буде телефонувати і казати, що треба взяти дитину в садок поза чергою, а буде черга публічна, то буде скандал. Ну це рівноцінно тому, що з президії мені сказали: корупція була, корупція є, корупція буде і ми тут нічого робити не будем. А в цей час в сусідньому будинку від мене мама закриває з 3 років вдома саму дитину, бо записала від народження, а потрапити в садок не може,” – розповідає, як відбувається обговорення депутатських запитів, Федорів.

До ради в порівнянні з іншими міськими урядниками доволі часто звертається депутат Сергій Черніков, але в журналі протоколів, з того, що вдалося відмоніторити за годину доступу, його листи фігурують не як запити, а як звернення.

Сам він на питання, скільки в нього було запитів і чи були це запити чи звернення, Черніков відповідає:

“Не знаю. Не помню”.

Будь-яку іншу інформацію про запити депутатів в Коцюбинській селищній раді відшукати поки не вдалося.

Підзвітність депутатів:

Депутати Коцюбинської селищної ради відмовились звітувати в Інтернеті. Графік звітів депутатів голова регламентної комісії Костянтин Коваленко не складає й не слідкує, чи дотримуються депутати норми закону та регламенту.

Селищний голова не звітує громаді третій рік. Комісії ради про свою діяльність, як правило, не звітують, а комісія з питань освіти, культури молоді та спорту попри числені зауваження третій рік не функціонує

На сайті www.kotsubynske.info хіба що є звіти комісії містобудування та землеустрою Владислава Євстифєєва.

Щороку на Сайті громади Приірпіння оприлюднює свої звіти депутатка Ірина Федорів.

Про те, як загалом працює селищна рада дає образне уялвення відеоролик, який зняла, очевидно, наближена до ради людина. Тут чітко видно, що на робочих місцях немає жодної людини. Зокрема й “заклопотаного” секретаря, який два місяці не хотів надавати відповідь на інформаційний запит.

   Олена Жежера, журналістка.
 

3 коментарі

  1. Руслан 2 Січня 2014 at 23:49

    Секретаря сільської ради Ковтача пора гнати і чим раніше, тим буде краще для всіх. Крім своїх інтересів (таких як будівництво гаражів, диребана земельних ділянок та придбання собі квартир, автомобілів тощо) Корвтача більше ні чого й не цікавить. Каже, що часу немає, але на свої корисливі інтереси його знаходить. Цим секретарем вже давно повинна займатися прокуратура.

    5.45.192.**

  2. віктор 6 Січня 2014 at 02:04

    Олена, повірте те, що Ви зайнялись цею писаниною,піаром- ніколи не знайде законної сили, а лише різні роздуми, статті, які ні до чого не приведуть у формі покарання, чи припинення депутатської діяльності. Ви прекрасно знаєте, що депутат обраний виборцями округи і лише вони можуть його відкликати, працює на громадських засадах, діє зекон про “Статус депутата”.Чітко вказані його обовязки і права.

    95.158.*.*

  3. Олександр Дядюк 8 Січня 2014 at 15:39

    Цікава річ, депутат Ковтач – був обраний депутатом від мешканців військового містечка 136.
    При цьому він є – активним лобістом інтересів забудовників території цього містечка, де збираються будувати якийсь Біонік-Хілл.
    Але ж забудовники наполягають, що територія цього містечка – є Святошинський район Києва, а не Коцюбинське. На час останніх виборів до Коцюбинської селищної ради вже існувало рішення Київської міської ради, від 8 жовтня 2009 року N 362/2431, яким ця ділянка була передана у власність кооперативу «Житлобудсервіс»
    Тоді, якщо забудовники (інтереси яких лобіює Ковтач) праві і це дійсно Київ, то тоді виходить, що Ковтача депутатом Коцюбинської селищної радим обрали мешканці Києва!!??
    Відтак, виходить, що Ковтача незаконно обрано депутатом Коцюбинської селищної ради і він незаконно виконує свої обов’язки.
    Я думаю, що це є предмет для судового оскарження його статусу.

    77.87.41.1**

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539