Заборона писати і малювати? Мутації Homo Soveticus / Колонка автора

32

На засідання комісії депутатської етики аналізували мою “депутатську” (=журналістську) діяльність.

Після публікації на сайті УП про те, що в школі протікає дах, директор освітнього закладу написав звернення на селищного голову з проханням розглянути мою поведінку та діяльність як депутата й провести мені “навчання на предмет обізнаності законодавства, аби я дотримувалась елементарних правил поведінки людини в суспільстві, мала власну гідність та дотримувалась субординації”.

Більше години з’ясовували ким я і коли можу бути: громадянином, журналістом, викладачем, депутатом і де закінчується моє право на свободу вираження поглядів.

Одночасно бути журналістом і депутатом, виходить, не можна – занадто великі можливості.

Що не день, то цікавіше пізнавати мислення тих, кого обирає народ.

Батьки, які давали мені інтерв’ю й зробили фотографії стін та стель школи, на щастя, не побоялись і прийшли підтвердити, що вони, батьки, таки існують, й слова, зазначені від їх імені в матеріалі правдиво ними сказані.

Тоді директор школи Ігор Лошицький повідомив мені, недожурналісту-недодепутату, що, коли береться інтерв’ю в дітей – треба згода батьків.

Дуже добре мати справу з освіченими людьми, а ще краще з тими, хто перевіряє факти й інформацію.

Батьки тих дітей, чиї слова були висвітлені в авторській колонці, підтвердили, що дозвіл вони таки давали і на розміщення інтерв’ю своїх дітей.

Твердження батьків про те, що школярі курять в туалетах, виявляється є “іншою, начебто, існуючою проблемою школи”.

Отже, батьки реальні лише для мене, а курці в школі – лише для батьків. Задзеркалля…

З повагою ставлюсь до факту оприлюдненого паном Лошицьким, який зазначив, що його сім’я присвятила освіті тисячу років.

Знаю свій родовід лише до 5-6 коліна.

Пояснювала дипкорпусу, що я викладач і не є системі освіти ворогом.

“Ваше основне місце роботи яке? СТБ. Освіта для вас – це заробітчанство,” – пояснив мені, чим я займаюсь останнім часом в Могилянці директор школи.

Отже, пан Лошицький має право на свою думку й оцінку моєї педагогічної діяльності і його слова не потребують доказовості.

Але ж звідки йому знати, що я викладаю політологію дітям безкоштовно?

Студенти, з якими я працюю й чиї реферати я перевірла, добре знають, чому я з ними.

Готова віддавати їм частину свого вільного часу, аби він лише йшов на користь розвитку потенціалу нашої країни, в якій будуть жити і мої діти.

Ці студенти теж готові безкоштовно присвятити себе для розвитку інших.

Після спроби переконати хоч в чомусь це зібрання згадались слова Тичини: “До кого говорить? Блок у могилі. Горький мовчить…”

Мені ще пояснили, що такими матеріалами, як колонка про школу, я заробляю гроші на людській біді.

У те, що в редакції “Української правди” я не беру так само ні копійки за статті, а тим більше тут не прийнято платити за авторські колонки та блоги, ніхто не вірить й вимагає доказів.

Декларація про доходи, яку я подала в виборчком як кандидат в депутати й погодилась на її офіційне оприлюднення, не є для депутатів переконливим документом.

Вони прагнуть доказів, що я не отримую готівку на руки за свою викладацьку й журналістську діяльність на УП.

Депутат Черніков, з яким я познайомилася раніше за інших (у той час він мені радив ходити з охороною в його окрузі), вирішив перевірити, до кого звернулися батьки: до журналіста чи до депутата.

Йому пояснили, що як до журналіста.

Після цього маму Наталю почали допитувати, чого вони таким зверненням хотіли досягнути, навіщо вони звертаються до журналістів.

Які надзвичайно широкі повноваження має місцеве самоврядування.

А мені казали, що я не слідчий і питань задавати таких, як: за чий кошт було проведено святкування дня самоврядування, – не маю права.

Звернення директора не було поодиноким.

Своїм правом звернутися до селищного голови скористалась і головна лікарка селищної лікарні, депутат Ірпінської міськради Людмила Бідула, яка була обурена статтею І. Домбровського “Бідула стала фарбованим лисом: тушки завжди в моді”.

До здорового глузду апелювала не лише пані Бідула але й я, коли пояснювала, що якщо мені тепер за кожну статтю всіх авторів треба відповідати перед селищною радою, то в кутку разом з презумпцією невинуватості тихо сміється крізь сльози і логіка.

Тим більше, що я не є власником вказаного сайту, а доступ до нього має низка людей.

Звернень щодо блогу про те, як і за чиї кошти депутати святкували день самоврядування не було, але всі дружно вирішили розглянути і це питання.

Всіх обурило слово “генделик”, що було вжите для позначення закладу “У Ашота”. Це слово, очевидно, нікому не сподобалось.

Мене питали, яке я маю право про все це писати.

Вкотре довелося повторити, що одною з моїх передвиборчих обіцянок було висвітлення діяльності місцевих органів самоврядування й читачі УП подали ідею створити задля висвітлення всіх подій блог.

Було ще багато деталей, які додавали цій історії ще більше колориту, але найцікавіше те, що всі чудово розуміли – все знову з’явиться у блозі.

Рішення щодо мене так і не винесла комісія регламенту та депутатської етики.

Вийшла я з людьми з селищної ради й питаю, чи можна для блогу взяти інтерв’ю стосовно того, що вони думають про побачене.

“Було багато цікавого, повчального й незбагненного. Чому виховують депутата, який хоче донести проблему до загалу? Про проблему всі знають і всі мовчать.

Але я туди прийшов, щоб з’ясувати чому заступник селищного голови не прийшов до мене на суд, бо його викликав повісткою суддя. Я доводжу в суді несправедливість комунальних тарифів. Тепер я знаю – у нього, в Мацепи, були справи важливіші – він святкував в той час день самоврядування “У Ашота”,” – пояснює коцюбинчанин Ігор, який випадково потрапив на засіданні комісії регламенту й депутатської етики.

Мами, що вийшли з селищної ради були вражені нерозумінням з боку місцевої влади.

Надіслала я звернення пана Лошицького та пані Бідули на медіа-юриста Ігоря Розкладая з Інституту медіа права й отримала експертний висновок:

“Обидві скарги носять емоційний характер і мають кілька суттєвих вад, які можуть мати певні правові наслідки, перш за все для самих авторів.

Стаття подає проблему протікання даху в місцевій школі. Готуючи цей матеріал авторка подала фактичний стан справ, а також взяла коментарі у дітей, їх батьків, подається коментар директора школи щодо намагання владнати проблему, а також коментар начальника відділу освіти головного управління освіти і науки міста Ірпінь.

В цілому стаття виглядає збалансованою і не має на меті звинуватити певну особу, а радше привернути увагу громади та суспільства до неї.

В своїй скарзі директор школи говорить, що авторка статті посилається на вчителів, учнів школи, батьків, не вказуючи прізвищ та імен, що на його думку є домислами та плітками.

Зауважу, що у статті немає коментарів викладачів школи, а щодо учнів та батьків вказані імена. Зважаючи на той факт, що основні постраждалі від описаної ситуації є учні цієї школи, тобто соціально вразлива категорія населення і, побічно, їх батьки, приховування їх справжніх прізвищ є дотриманням як журналістських стандартів, так і загальних вимог законодавства щодо права на використання імені (ст. 296 Цивільного кодексу).

Водночас, слід зауважити, що у разі розгляду дифамаційного спору такі особи можуть бути залучені як свідки.

Окрім того, скаржник апелює до того, що факт публікації “породжує і провокує образливі коментарі його відвідувачів на адресу працівників школи, які добросовісно виконують свої посадові обов’язки. Така інформація не відповідає дійсності, адже на даний момент стаття має лише один коментар від анонімного дописувача “z” “брехня”. Таким чином гіпотетична можливість образливих коментарів є виключно умовиводом самого скаржника.

Посилання на ч.5 ст.8 Закону України “Про статус місцевих депутатів місцевих рад” також не є коректним, адже встановлення факту поширення недостовірності інформації має відбуватися в порядку цивільного судочинства.

Слід зауважити, що стаття містить інформацію про факти порушення Закону України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”, стаття 13 якого встановлює заборону на споживання тютюнових виробів у навчальних та освітньо-виховних закладах і передбачає для порушників адміністративну санкцію у вигляді штрафу.”

Щодо другого звернення, то експертний висновок був більш лаконічним.

“Друга скарга за підписом депутата Ірпінської міської ради п. Бідули також адресована голові Коцюбинської селищної ради зі звинуваченнями на адресу п. Федорів.

Так, п. Бідула скаржиться факт розміщення негативної статті на її адресу на “так званому сайті громади селища” і звинувачує п. Федорів у авторстві цієї статті і “причетності до названого сайту”. Зважаючи на те, що скаржниця не подала не лише адреси сайту і розміщеної на ньому статті, але й інших доказів щодо викладених нею у скарзі тверджень, така скарга мала бути залишена без розгляду і повернена скаржниці для усунення недоліків і подання підтверджуючих документів, за їх наявності,” – підводить підсумки медіа-юрист Ігор Розкладай.

До речі особисто запропонувала пані Бідулі скористатися правом на відповідь й надати свою позицію на сайт і вона відмовилась.

А на питання хто я: журналіст, депутат? Відповім дуже просто – я свідомий громадянин, який знає свої права, а найголовніше намагається виконати соціальні обов’язки.

А ті, хто хоче вплинути на право громадянина або якимось чином втілити “заборону писати і малювати” – це діти країни, якої вже немає.

За матеріалами “Української правди”.

32 коментарі

  1. Сашко 15 Грудня 2010 at 20:02

    Прикольно! И кто это надоумил “обиженных” обращаться к Садовскому? Удивляюсь что он дал делу ход! Хоть он был бы умнее и не выставлял на “глум” своих однопартийцев! А вот теперь начнется такое, что статьи авторши будут детским лепетом!!!!! Странно что “обиженные” элита общества : учителя и врачи!!!!

  2. Депутат Черников 16 Грудня 2010 at 00:05

    Ирина в своём духе. Никакого сдвига. Броня. А как же совесть, колега Ирина? Не понимаешь ты простых вещей. Люди то морально страдают от твоего творчества. Разве ты этого не увидела и не услышала. Ну вообще-то, я был гораздо лучшего мнения о тебе. А сейчас даже не знаю что и думать. Ты говоришь, что ты “свідомий громадянин, який знає свої права, а найголовніше намагається виконати соціальні обов’язки”, а про главные свои (да и не только свои) обов’язки забываешь, а именно – быть человеком с большой буквы, и – не навредить своим творчеством окружающим. Последнее у тебя, к сожалению, пока не получается. И всё же, зная тебя, надеюсь, что сдвиги скоро начнутся. Просто не могут не начаться. Жду это, как соловей лета.

  3. Bazya 16 Грудня 2010 at 01:23

    Пані Федорів ви дуже влучно критикуєте владу, а самі ви хоч щось зробили для громади? А не робить помилок той хто ні чого не робить. Це ви. Критикувати людей які намагаються щось зробити дуже вигідно. Тому ви стали депутатом. Бідула гарний лікар, і людина. Це скаже кожний житель селища який тут виріс. Перед тим як критикувати вивчіть будьласка людей. Ашот не корінний житель але він живе тут давно і всі його знають, в нього гарна родина і велика душа, таких людей поважають. Ви живете в будинку який збудували на місті гарних великих дубів яким було не мало років, вас за це ніхто не … Вчіться жити серед людей і розуміти їх. І якщо ви така поважна особа на телебаченні, хоча я сумніваюсь то допоможіть збудувати підземний перехід. Почисьте ставок, зробіть місця для відпочинку в лісі, і т.д. А не каламутьте воду.

  4. Іван 16 Грудня 2010 at 10:31

    Правильно написано! Нехай влада, у якій подобі вона б не виступала(вчителі, лікарі…) знає, що Громада їм красти не дасть!!! Досить! Минулі каденції безвідповідальності закінчились! Всіх до ВІДПОВІДІ!!! Не можеш сприймати конструктивну критику-не іди у владу!

  5. Антоніна 16 Грудня 2010 at 10:49

    Прочитавши Вашу статтю, складається враження, що авторка цієї статті а також її “команда” хворіють комплексом “дітей периферії”, які приїхали підкорюавти столицю або майже столицю, прицьому вони мабудь недолічені та недоучені(якість диплому ніколи не була підтвердженням порядності та розуму). Тільки так можна розуміти прискіпливе ставлення до лікарів та учителів. А ще я хочу зауважити, що мабудь авторам не дає спокою той факт, що Лошицький та Бідула в досить молодому віці досяглих певних висот в кар’єрному рості та набули поваги серед мешканців селища. Прошу зауважити, що Бідула стала депутатом Ірпінської міської ради по мажоритарному окрузі №17, де балатувалось також близько 20 кандидатів.На скільки мені відомо, Бідула на момент виборів була безпартійна.

    • Оксана 17 Грудня 2010 at 11:17

      Не зрозумілі Ваші нападки, адже стаття про Бідулу була написана І.Домбровським, а не І.Федорів. Ви як депутат і старша медична сестра захищаєте свого керівника, це похвально, але не за адресою.

  6. Оксана 16 Грудня 2010 at 12:35

    Великий уклін Ірині Федорів за статтю в УП. Це викликало величезний резонанс в селищі. Вже давно потрібно було сколихнути це болто, а то директор та деякі вчителі, повторюю деякі вже землі не відчувають під ногами, дітей та батьків тримають нізащо. Вчителі вже притихли і за побори з батьків не чутно, туалети повідкривали, частину даху перекрили. Так тримати, у Вас велике майбутнє.

  7. з вулиці Шевченка 16 Грудня 2010 at 13:09

    Ірино,молодець! У Коцюбинському не звикли до того, що робота і діяння горе-директора школи і горе-директора лікарні можуть стати об”єктом глузування. Вони ж звикли бути “царьками” селищного розливу! А тут тбі некерований Інтернет і все у них виявляється не так райдужно… Чекаємо нових статей від вас Ірино! Правда за вами!

  8. Євгенія 16 Грудня 2010 at 13:11

    Якщо депутат Федорів не зрозуміла, що вона порушила депутатську етику, це ще півбіди. На жаль, висвітлення всіх цих подій – це не приклад роботи депутата в селищі, тому хотілось би побачити справжню працю. Я була присутня під час так званої дискотеки у будинку культури – антиснідівська акція. Все було би прекрасно, якби тільки не одне але: до 20 години веськлуб був прокурений до неможливості, а в туалеті ще до закінчення “акції” валялись недопалки, шприци, дах вибили над кабінками, стіни вимазали кров”ю. Може, це задум автора даної акції, але увечері ані директору клубу Антоненко Л.А, ані нам, викладачам музичної школи, які чергували на другому поверсі, вже не було смішно. Тільки чомусь і там організаторка акції І.Федорів не зрозуміла, що за претензії люди до неї мають…Пані Ірино, робота депутата – це не сайти і висвітлення подій тільки зі своєї точки зору. Задумайтесь хоч трохи, для чого саме Ви балотувались. Вам ніхто не забороняє ні “писати ні малювати”, але ображати людей(заслужених, які для селища зробили, повірте, набагато більше,ніж Ви) Ви не маєте ніякого права – ні морального, ні журналістського, ні депутатського.

    • Анастасія 16 Грудня 2010 at 15:37

      Пані Євгеніє!
      Ви пишете, що Ірина нічого не робить, а тільки пише на сайтах, висвітлюючи свою точку зору. А хіба в Україні не СВОБОДА СЛОВА??? Невже підняття на обговорення важливих для суспільства проблем є порушенням депутатської етики?До того ж завжи подається думка багатьох сторін та дійсні факти, тому про перекручування і мова не йдеться. А щодо роботи депутата – то це також і сайти, і висвітлення подій, і проведення акцій – це і є реальна ПРАЦЯ. А не просиджування в кабінетах і т.д.(хоча я не відкидаю важливості і цієї частини роботи)

      І що ж Ви ніяк не заспокоїтеся за ту дискотеку??!
      Я була там присутня і скажу, що всі слова про накуресть, шприци і т.д. є перебільшеннями ( ба навіть провокацією!). Оскільки до 8-ї години на дискотеці ще було мало людей і вони соромилися почати танцювати. Всі учасники були на виду і навіть запаху цигаркового диму не було (повірте мені, бо я була не на другому поверсі, а на першому). Щодо вибитого даху та крові в туалеті, то Ірина вже давала відповідь і пояснення (5 см відколото від однієї плитки на стелі та кілька крапель крові). Оскільки із дупетатів тільки вона була небайдужою до такого роду акції, то давайте тепер і їй заборонимо щось робити (хоча яке Ви маєте на це право?), тоді вже ніхто не буде нічого робити 🙂

      Щодо образ поважних людей, то ніхто не відміняє їх хороших вчинків. Ба навіть більше,ніхто не хоче їх ображати. Якщо вони дійсно такі патріоти,то потрібно бути відкритим до конструктивної критики (а вона саме така і є!), для того, щоб зробити для своєї громади ще більше.

      І на останок, хочу привітати жителів Коцюбинського з тим, що у вас з’явилася людина, яка так активно обстоює ваші права та не залишається байдужою до проблем селища 🙂 Пані Ірино, так тримати!

      • Євгенія 17 Грудня 2010 at 00:39

        Пані Світлано, я особисто нічого не маю проти пані Федорів і так званого “сайту громади селища”. Моя думка була про те, що наша громада вже визначилася зі своєю владою, і нагадаю, що депутатів попереднього скликання підтримали у більшості, а це означає, що люди їм довіряють і роботу оцінили. Працювати можна і без популістських висловлювань, тихо і, на перший погляд, майже непомітно, головне, щоб від цього була користь. Якщо Ви ставите під сумнів те, що бачили у будинку культури на дискотеці 5 вчителів, вахта та директор – це Ваше право. Пройде 4 роки, і ми побачимо, хто є хто. З приводу “свободи слова”, так нагадаю, что пані Бідула теж громадянка України, і ніхто не має морального права порсатись у “брудній білизні” і вишукувати якісь її політичні погляди, та ще й подавати їх у вигляді абсолютно нікчемної образливої статті(пробачте, пан Домбровський, але Вам це честі не робить!). Якщо Ви не в курсі (думаю, що проживаєте Ви в селищі не так давно), то люди висловили свою думку з приводу Бідули на виборах, обравши саме її серед багатьох претендентів, і це Вам, чомусь, не подобається, тим більше, що ніякої таємниці про політичні погляди не було, а роздмухувати з мухи слона – така пристрасть журналістів, на превеликий жаль… хизуватись тут нічим…Мені жаль, що сайт громади селища носить одноосібний характер, маю надію, що є над чим задуматись і Вам, і пані Федорів, і пану Домбровському.

        • Оксана 17 Грудня 2010 at 15:06

          Шановна Євгенія, що Ви можете розповісти про свої досягнення, як депутат попереднього скликання. Чому Ви раніше не вирішили проблему зі шкільною покрівлею, чому батьки вимушені були звиртатися до ЗМІ. Ви як депутат були присутні на останньому засіданні в сільраді і вислухали думку батьків, невже в стааті надрукували неправдиву інформацію? Невже не можна було знайти влітку дві бочки смоли і залатати ці дірки, зате після статті при -5 С почалися ремонтні роботи.

          • Євгенія 18 Грудня 2010 at 00:02

            Шановна Оксана! Про всі справи, вирішені мною у попередній каденції, Ви можете запитати у мешканців мого округу, якщо є інтерес. Взагалі, це останній мій коментар, бо цей сайт не викликає цікавості особисто для мене, і не дає корисної інформації. Критику чомусь має сприймати тільки влада, не дай Боже зачепити Ваших лідерів з “німбами над головами”, тому лишайтесь всі при своїх думках, а ми будемо спокійно працювати далі. Дякую за увагу.

  9. Enoemos 16 Грудня 2010 at 15:05

    Сподобався коментар депутата Чернікова 🙂 Просто мегазмістовність та ясність. Смислове навантаження зашкалює. Таке враження, усередині в голові перемкнувся тумблер, та і саме написалося те, що подумалося.

    Ну а взагалі, то критику треба вміти сприймати, а не говорити тут про якісь там обов*язки. Взагалі-то, висміювання негативних якостей людини повинно стимулювати її виправитися. Якщо людина, звісно, адекватна. Тому це не знущання над, мабуть, високоповажними людьми селища, а велика їм послуга.

  10. Сашко 16 Грудня 2010 at 15:11

    Отличная резонансная статья! Наконец то в Коцюбинке появились не равнодушные люди!!! Теперь у чиновников не получится прикрываться “гуманными” профессиями! И хватит вешать лапшу касательно: “Лошицький та Бідула в досить молодому віці досяглих певних висот в кар’єрному рості та набули поваги серед мешканців селища”. Назовите хоть что-то чем вышеуказанные люди набулы повагу у мешканцив?

    • Антоніна 16 Грудня 2010 at 16:22

      Вельмишановний Сашко! Ви, певно, людина нова в нашому селищі, тому деяких речей не знаєте, наприклад, чому Бідула та Лошицький користуються повагою мешканців.А щоби не бути голословною, запрошую в гості в поліклініку на екскурсію.

  11. Елена 16 Грудня 2010 at 15:55

    Ирина, хочется сказать большое спасибо за Ваши усилия и принципиальную позицию.
    Вполне вероятно, что многочисленные лошицкие, бидулы и черниковы с их извращенными представлениями об “этике” будут обвинять Вас во всех смертных грехах. Вы все делаете правильно. Их реакция свидетельствует о том, что Вы наступили на больную мозоль. Именно этого они боятся больше всего – открытой информации об общественно значимых событиях и ее свободного и широкого обсуждения. Держитесь.
    P.S.: Очень впечатлила резолюция Садовского. Немеркнущее сияние почерка вечного двоечника. Господи, кто у нас у власти?

  12. Михаил 16 Грудня 2010 at 16:40

    Да.скажу честно повезло.что живу не в округе Федоры.Федора-депутат импотент в том смысле.что не сможет решить ни одного вопроса направленного на улучшение чего-то в округе,Ее проекты и предложения просто прокатят.Расклад в Раде она прекрасно знает.Федора- остается только писать всякую ерунду.

  13. Михаил Сергеевич 16 Грудня 2010 at 19:28

    Да дал я маху в свое время.Свобода слова хорошая вещь.но не для таких горе-депутатов.как Федора.*** не колеса мазать.

    Від редакції: за повторну спробу використати нецензурну лексику Ваша IP-адреса назавжди буде заблокована для додавання коментарів.

  14. LEX 16 Грудня 2010 at 19:55

    А на сел.сесії це питання піднімалось?

  15. liza 16 Грудня 2010 at 22:39

    А мне кажется – правильно, что появляются подобные статьи:прочитав некоторые коментарии можно надеяться, что крыша на школе скоро появится и не за два миллиона, а за 50 тысяч-директор должен этому только радоваться, а он обиделся.А если и прозвучала критика-надо делать выводы!!!

  16. Депутат Черников 16 Грудня 2010 at 23:58

    Да, читаешь коменты и диву даёшся. Основная масса даже приблизительно не знает что происходило, но своё мнение имеют об этом. Прям революционная ситуация назревает. Если дальше так пойдёт, то и до Майдана недалеко. Правда, где он будет у нас в посёлке, пока неизвестно? И чем закончится, тоже пока неизвестно (хотя, кому как). Представляю Ирину, читающую эти коменты. Сидит, наверное, и руки потирает от удовольствия. Ну как же: вскрыла язвы общества, настроила людей против зарвавшихся бюрократов, потопталась на их мозолях (которых нет, так как все бюрократы регулярно бывают у местных педикюрщиц). Вот кайф, думает. Вот она слава. Вот она вершина. Толи ещё будет.
    Уверен, дальше ничего не будет и всё пойдёт на нет. Останутся набившие оскомину статьи на этом сайте. Горячих обсуждений больше не будет. Останутся только твои поклонники и ты, в гордом одиночестве. Этакая непокорённая Жанна Дарк. Орлеанская (т.е. Коцюбинская) дева. Раскрывать все секреты не буду, скоро сами всё увидете. Спокойной ночи, господа, тушите свечи.

  17. ира 17 Грудня 2010 at 03:25

    Ира,какой резонанс от прихлебателей! Классно! Зашевелись,страшненько стало.Молодчина,Ира,не обращай внимания на убогих. Их жалеть надо,им денюжку надо где-то тянуть,вот и зляться они.Попробуй у собачки костоску мясную оторвать? То-то и оно…

  18. Іван 17 Грудня 2010 at 11:00

    тепер на Селраді буде що обговорити…

  19. юлія 17 Грудня 2010 at 13:55

    Федорів зробила для селища за рік більше,аніж весь депутатський корпус,і це факт; хто б що не казав і який бруд не лив би!!!!!!!! І саме головне,що вона не одна!!!
    Щодо статті про Бідулу,то ніхто не писав,що вона поганий лікар,а що стосується того,як вона і інші стали депутатами чесно,-то ми знаємо,бо були присутні на дільниці і особисто знаємо як рахували голоси.
    Особисто знаю Євгенію Харченко,але я також знаю як рахували її і інших голоси!
    І чомусь голоси Харченко перерахували,а на мою заяву і ще трьох опонентів про перерахунок голосів чомусь С.Р. і Ірпінський виконком не відповів!!!!

    • Євгенія 18 Грудня 2010 at 00:26

      Якщо Юлія Васіна знає про перерахунок моїх голосів, то має знати і чим він закінчився. Це ні для кого не таємниця, навіть більше, це є наглядним прикладом того, як “боролись” за владу такі кандидати. Ірпінський виконком і КСР взагалі не має відношення до цього, і Ви маєте про це знати, всі рішення приймала на той час селищна виборча комісія. Ще раз повторюю, що нічого проти І.Федорів я не маю, всі лишаються при своїх думках. Працюйте, інформуйте, але не робіть з цього балагану, бо крім “лісової теми” є ще маса питань, які треба висвітлювати, вирішувати і пропагувати. На рахунок Бідули, то перестаньте нарешті робити з неї ворога народу! Чого ви вчепилися в ті партії? Чи від цього вона по іншому стала працювати? Прекрасна людина, жінка, мати, лікар, робить для селища багато добрих справ, чи цього не достатньо? Що з того, що написана брудна стаття? окрім образи, нічого не лишилось. Більшість людей знаєте, що про ваш сайт каже – “чим би дитя не тішилось…”. Я підведі риску і теж додам гарний вислів з цього приводу, придуманий не мною, а жаль! “СОБАКА ЛАЕТ, А КАРАВАН ИДЕТ.” І Слава Богу!

  20. liza 17 Грудня 2010 at 21:18

    Из последнего коментария депутата Черникова можно сделать вывод, что мозолей у него нет- к педикюрщицам ходит регулярно, желчи у него хоть отбавляй, а перемен никаких не следует ждать, а помнится он обещал крышу для школы бесплатно. Вот и верь после этого нашим депутатам!!!

  21. Іван 19 Грудня 2010 at 11:52

    оце номер – Черніков педікюрний фанат!!!Маже і стрінги носить? Не знаю що і думати…

    Для Євгенії :”Прекрасна людина, жінка, мати, лікар, робить для селища багато добрих справ..”, це ви про Бідулу? То може назвете ці добрі справи(крім дерибану лісу, звичайно)…

  22. Moysha 20 Грудня 2010 at 17:21

    поддерживаю Ивана, пусть Евгения хоть что то расскажет о заслугах Главврача Бидулы! По моему в прошлую каденцию все депутаты должны получить “двойку” за свою работу!Странно что многих выбрали повторно!Сколько же еще нужно вытерать ноги о Громаду, что бы она, наконец проснулась ? нет слов.

  23. Прохожий 22 Грудня 2010 at 19:24

    интересно узнать мнение Садовского обо все этом ! Пусть выскажется “гарант” благосостояния Громады. Вадим Иванович пора разрулить конфликт!

  24. lydom 31 Грудня 2010 at 14:53

    и чем все это закончилось? Аресты были?

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539