Громада Приірпіння

Авторка: Олена Жежера

Будіництво нового житлового кварталу в лісі по вулиці Шевченка викликало спротив громади. Протестують мешканці мікрорайону Берізки, які впевнені, що можуть залишитись без води.

Новобудови зводить фірма, до керівництва якої входять дружини місцевих політиків – Людмила Федорук (дружина міського голови Бучі) та Лариса Карплюк (дружина екс-заступника міського голови), про сімейний бізнес яких журналісти TVi робили нещодавно розслідування.

Власники ж прилеглих садиб переконані, що стоки планують пустити їм навпростець через городи та двори до озера, а все через те, що місцевий водоканал не дає забудовникам врізатись в систему.

На захист забудовниць (власної дружини й дружини кума) приїхав Володимир Карплюк, який пояснив громаді, що у водоканалі у нього просили хабар.

“Хабарів ніхто ні в кого не просив, не ставив умови нікому, це раз. А техумови ми дали їм на підключення до наших мереж, але в жодному разі не скидати в цю водойму. Я ставив технічні умови, що потрібно зробити для регіону, щоб він працював нормально. Якщо він такий розумний (Карплюк – прим. авт.) нехай не плутає, що таке хабар, а що таке технічні умови”, – говорить начальник Ірпінського водоканалу Олександр Калашніков.

Поки сперечаються забудовники та водоканал, в мешканців мікрорайону Берізки головною проблемою залишається недостатній тиск подачі води.

Система, з слів бучан, навіть якщо водоканал дасть згоду, не витримає додаткового навантаження, оскільки навіть зараз тиск водопостачання невисокий.

Карплюк заходився переконувати протестантів, що система витримає забудову, навіть якщо та буде рівною за площею ще одній Бучі:

“Якщо побудувати Бучу один в один, то вода все одно буде. У кого кращий насос – у хаті він собі включив напорочку – поливає. Всі інші страждають. Так буде до тих пір, поки не зроблять закольцовку. Питання тільки в цьому полягає.”

З натовпу чулись обурені вигуки чоловіків:

“Люди води не мають, намалювати можна скільки завгодно. Вони її не добирають, бо нема води.”

“Ми вам не дамо нічого робити”.

ЇХ підтримали і старші жінки:

“Не будете, нє, нє, нє! Ми не дамо.”

“Підождіть,  ви нам блага желаете? Якщо всі проти настроєні? Любого питайте – всі проти.”

Місцевий активіст Віктор Бархоленко наголосив, що технічні умови, які мають забудовники є лише підставою для проектування, а не для проведення будь-яких робіт, зокрема підключення до міської мережі.

Бархоленко запропонував Карлюку позиватись до суду, якщо той вбачає в їхніх діях перешкоджання своїй законній діяльності.

“Ми вийшли з того віку, щоб слухати ваші казочки. Громада Вам не дасть працювати. На жаль, мер на зустріч з громадою не приїхав, хоча ми його запрошували. Було б цікаво запитати чиї інтереси він би представляв, чи інтереси громади як Бучанський міський голова, чи все-таки інтереси сімейно-родинного будівельного клану. Власники будівельної компанії – Людмила Федорук та Лариса Карплюк також не з’явилися”, – говорить громадський активіст, мешканець цього мікрорайону Віктор Бархоленко.

“Ні Бортничі, ні водоканал технічних умов на початок будівництва не дав. Вони не мають проектної документації, а отже, не мають права будувати. Державна інспекція з державно-будівельного архітектурного контролю не даремно винесла два приписи на зупинення будівництва. Але вони приписи не виконують, а звернулися до прокуратури, щоб та вжила заходів прокурорського реагування. Прокуратура про всі порушення знає, але чомусь приховує і прикриває забудовників”, – додає Бархоленко.

У прес-службі прокуратури Київської області повідомили, що контролювати приписи ДБК є обов’язок державної інспекції з будархконтролю.

“Якщо вона не контролює виконання приписів тоді прокуратура буде проводити перевірку і вживати заходи,” – пояснює прес-секретар прокуратури київської області Світлана Судак

Разом з тим у прокуратура пообіцяли перевірити роботу Державної інспекції щодо цього питання.

За словами активістів, у Бучі зараз все йде за карпатським сценарієм: коли був ліс, дощова та тала вода поглиналася б ґрунтом й дерева тримали б ґрунтові води.

Сьогодні ж, стверджують місцеві, 18 га лісу зводять в єдину асфальтно-бетонну площу і вода потече в приватні будинки та на присадибні ділянки.

Подібна проблема виникла в Гостомелі під час цьогорічного водопілля через те, що побудували склади й велика площа ґрунту вже не в змозі поглинати воду.

“Наші будинки для цих приїжджих забудовників – це трущоби, які вони б залюбки знесли, щоб вони не псували вигляд їхнім новобудовам”, – стверджує Віктор Бархоленко.

Місцеві мешканці не ймуть віри забудовникам.

“Нові будинки, що побудували в лісі, забудовникам потрібно здати в експлуатацію – їм тепер треба водопостачання і каналізацію. Сьогодні вони кажуть, що це буде “ливньовка”. Але яке вони мають право навіть ливневі брудні води вести в наше озеро. Це вже не правильно. Та ще й через наші городи”, – занепокоєна бучанка Любов Табанакова.

“Кожного року наше озеро виходить з берегів, піднімається вода і йде до нас на городи. Недалеко від нас знаходиться приватна фірма “Булат”. Щоб провести “ливньовку” до озера, на той бік залізниці, як каже Карплюк, потрібно прокласти труби під цим підприємством та залізницею. В “Булаті” нам сказали, що дозволу на те, щоб прокладати труби у них на території вони нікому не дадуть. Отже, може бути так, що вони викинуть труби нам на городи і на цьому все закінчиться”, – жаліється джінка.

На минулому тижні до місцевих мешканців приїздив їхній депутат Бучанської міської ради Євген Олексієнко і сказав, за словами бучанки Табанакової, що тут буде не злив води, а каналізація.

“Інакше навіщо для “ливньовки” прокладати такі величезні труби”, – дивується  Табанакова.

“Проекту робіт нам так ніхто й не показав. Ми неодноразово просили, щоб нам показали цей проект, але вони його чомусь не показують. Карплюк розказує, що вода буде йти у озеро, але навіть якщо це буде лише дощова та тала вода, уявіть, яка це буде маса води, озеро вийде з берегів і вода йтиме на наші городи”, – додає Табанакова.

Бучанець Роман, через двір якого забудовники збиралися вести стоки без його згоди, шокований такою нахабністю бізнесменів:

“Вони активно прокладали труби в напрямку мого двору. На підході до мене навіть позрізали дерева – готуючи місце для роботи. Дозволу на проведення будь-яких робіт у мене в дворі ніхто не питав, проекту робіт також ніхто не надав. Вони тупо йшли до мого двору, копаючи і вкладаючи труби, нікому нічого не пояснюючи. У цю п’ятницю тільки ми дізналися, що на наші городи збираються провести каналізацію. Ми зупинили їхні роботи і до сьогоднішнього дня спільної мови не знайшли”.

Забудовник Карплюк наголосив, що каналізація – це не їхня проблема, а додаткове навантаження. Карплюк переконує, що так буде краще для людей.

Після спротиву громади домовились про створення ініціативної групи для детального вивчення цього питання. Забудовники пообіцяли, що приведуть із собою проектантів, які спільно з громадою оглянуть мережі, ізгодять їхнє розташування, створять і затвердять проект і лише після того, візьмуться до роботи.

Авторка: Олена Жежера, журналіст