Громада Приірпіння

Авторка: Наталія Толуб

Питання роботи дитсадків у селищі Коцюбинському постало як ніколи гостро. Дарина, чоловік якої у зоні АТО, втратила роботу:

“Це трапилося через те, що дитсадки влітку закрили на 2 місяці. Мій чоловік в АТО. Я втратила роботу, бо хто з роботодавців буде терпіти таких працівників?”.

Окрім того, що на літо в Коцюбинському закрили дитсадки, роками існує проблема, якій дивуються навіть в КОДА.

Садки працюють до 17:00. Чергових груп немає. Найважче тим батькам, які працюють у Києві. З роботи треба відпрошуватись щодня о 16:00.

Лише завдяки активності батьків у селищній раді освітніми питаннями змусили зайнятися голову освітньої комісії Вадима Казімірова. За 4 роки каденції він ніколи належним чином не збирав своєї комісії.

Селищний голова це питання попри депутатські звернення й нарікання громади вирішувати не хоче.

“Люди давно просили, щоб дитсадок працював довше. Як батькам працювати? Я сама пропрацювала в дитсадку “Світлячок”. Це було постійне питання, й цю проблему треба було вирішувати ще тоді”, — розповідає пані Катерина, яка їхала у маршрутці № 393.

Її підтримала коцюбинчанка Оксана:

“Так вони всім кажуть, що у нас у селищі все прекрасно. Бо люди, як отара, мовчать. А мені кажуть, що тільки я незадоволена й питають — де ж ваша підтримка?”.

Колишня працівниця дитсадка пояснює, чого, на її думку, у селищі відбувається таке свавілля:

“А ви не знаєте, як Садовський став головою? Він же людям на колінах підписував рішення про право власності на землю в лісі. Ну і що? Де ті заяви? А громада ж мовчить, бо повірила і в черговий раз купилась!”.

Коли ж до селищної ради на засідання освітньої комісії прийшли активні молоді мами, до ради їх не пустив секретар ради Олександр Ковтач.

“Я йому сказала, що викличу міліцію. На якій підставі нас не пускають в орган місцевого самоврядування, коли вирішується таке важливе питання, яке, до того ж, ми ініціювали? Досить того, що не пустили на виконком!” — обурюється коцюбинчанка Ольга Матюшина.

Лунали крики, що батьки брешуть, і все це маячня, бо діти харчуються добре, а ми скандалісти. І взагалі, нам не місце на засіданні, тому звільніть приміщення. Ми запропонували викликати міліцію, щоб вона вивела мам, які хочуть знати правду. Зрештою, працівникам ради та депутатам довелося сісти з нами за стіл переговорів.

Секретар ради Ковтач на знак протесту вибіг із зали з погрозами. Сказав, що на майбутнє комісії засідатимуть таємно.

Насправді, освітня комісія, яка мала б вперше за стільки років “роботи” зібратись, так цього і не зробила.

“Мені зателефонував голова комісії й сказав, що неодмінно треба бути на засіданні о 16:00. Коли я перепитала, чому нам всім не зібратися після роботи, щоб кожен охочий зміг прийти, Казіміров мені сказав, що відбудеться засідання кількох комісій одразу”, — розповідає депутатка Ірина Федорів.

“Насправді урочистого першого засідання комісії не відбулося. З 4 членів комісії прийшов лише Казіміров і я. Були відсутні депутати Євген Дзюба і Юрій Миколаєнко. Кворуму не було. Ніхто не вів жодного протоколу. Треба віддати належне голові економічного відділу пані Лютенко, яка модерувала цей дискурс. Казіміров же уесь цей час просидів у президії у позі мислителя”, — додає Федорів.

Голова освітньої комісії зі свого місця хіба наголосив, що варто вирішувати питання режиму роботи дитсадка й не піднімати одночасно питання харчування.

Видно, йому невтямки, що діти до 19:00 не можуть висидіти без додаткового харчування, і ці два питання взаємопов’язані.

Лютенко пояснила, що є кілька режимів роботи дитсадка, й у нас вони працюють 10,5 годин, тобто до 18:00.

Тоді як пояснити те, що о 17:40 сторож вже виганяв коцюбинчанку Матюшину з дитиною з території дитсадка?

І це не поодинокий випадок. Усі знають: написано до 18:00, а насправді всіх просять забирати дітей о 17:00.

“Розумієте, питання додаткового харчування можна було б і не піднімати. У нас на дитину в день виділяють 15 гривень. Абсолютно аналогічна сума виділена в дитсадку поблизу Академу. Але там діти не голодні, їжі вдосталь. Чому ж нам не вистачає?” — допитується Матюшина.

Представники влади і дитсадків в один голос загомоніли: “У них більші об’єми закупівлі!”, “Так це ж Київ!”, “Київ!”.

Так, виходить, у нас ще один аргумент, чому Коцюбинському вигідніше приєднатися до Києва.

І чому ж не можна домовитися з дешевшими підрядниками… Але, може, річ не у підрядниках та цінах?

Мене дуже цікавило питання: чому у групі “Веселка” не висіло в четвер меню. Ще цікавило: чого замість булки, яку зазначали в меню, дитині дали прозорий шматок батона?

Є різниця між батоном та булочкою, правда?

Цікавить, чому дієтсестра приходить о 8:45. Як вона за таких умов може проконтролювати сніданок і порції?

Щоправда, дієтсестра не може дати більше, аніж привезуть у садок. Тобто знову повертаємося до дирекції дитсадка, яка допускає порушення, та місцевої влади, яка нічого не контролює.

Депутатка Надія Бігун, котра з цікавості прийшла на засідання комісії, що направду виявилось простим обговоренням, запропонувала в кожній групі поставити терези, аби зважувати порції й проконтролювати, щоб діти не залишались голодними:

“Якось треба проконтролювати це!”.

Як виявилось, є ще практика доплати від батьків. Можна принести заяву на розгляд ради за підписом батьків, які погоджуються додатково фінансувати харчування й закуповувати дітям фрукти.

Директорка дитсадка Людмила Сич відреагувала безкомпромісно:

“Я не хочу вислуховувати забаганки батьків”.

Такі висловлювання обурили батьків, які вирішили нагадати владі та завідувачці дитсадка законодавство України, яке передбачає щорічну звітність дирекції, після якої саме батьки приймають рішення про те, чи залишається завідувачка на посаді ще один рік.

“У садку, як виявилось, просто підробили протоколи. Уявіть, там написано, що я була на зборах. А знаєте, де я в цей час була? В пологовому! Народжувала свою третю дитину”, — розповідає Тетяна Хоптинська.

“Коли я сказала, що мене там не було, Сич просто поставила руку мені на плече, мовляв, заспокойся, ти була. Просто не пам’ятаєш! Я можу принести довідку з пологового при потребі”, — переконує молода мама.

Лютенко зазначила, що в підробці документів, з її точки зору, винен радше батьківський комітет, а не завідувачка Сич.

Ліворуч сидить завідувачка Сич, а праворуч – представниця постачальника продуктів

Сич казала батькам, щоб ті вимагали звітності з витрат батьківських комітетів за кошти, які здають, а не з дитсадка, і далі доводила, що людям уже пояснили: подовжити роботу — нереально.

“Нікого на засідання виконкому не пустили. Сич це прекрасно знає. Ми сиділи під дверима”, — нагадує Матюшина, як на засіданні виконкому обговорювали без батьків питання, зняте з порядку денного.

Про позицію Київської облдержадміністрації вирішила нагадати депутатка Ірина Федорів:

“Я особисто говорила із заступницею голови КОДА Ганною Стариковою. Вона здивувалась, що у нас влада не може вирішити такого елементарного питання. З її слів, у всій Київській області є проблеми з бюджетом. Але одні працівники дитсадка приходять зранку й ідуть раніше, а інші приходять пізніше й ідуть з роботи, відповідно, теж пізніше”.

“Якщо у нас так не виходить, давайте телефонуємо їй і скажемо: заступнице КОДА — ви дурепа. Нічого не тямите, бо у нас не все так просто”, — пропонує Федорів.

На цей аргумент коцюбинським чинушам не було що казати. Не телефонуватимуть же вони Стариковій!.. А Старикова, до речі, вважає, і треба віддати цій чиновниці належне, ситуацію в Коцюбинському — унікальною!

І от нарешті дійшло питання до того, що перед сесією треба затвердити на комісії з питань освіти поекти рішень. З’ясувалось, що в голови горезвісної комісії з питань освіти нема навіть проектів рішень.

“А у тебе є?” — звернувся Казіміров до Федорів.

Проекти рішень депутатка Федорів мала:

“У мене є. А де ваші примірники? Ви ж скликали комісію раз за 4 роки. Можна було й підготуватися. Що ми мали розглядати за відсутності кворуму, коли голова навіть не має проектів рішень, які винесені на розгляд сесії?”

Зрештою Лютенко визнала, що роботу дитсадка можна подовжити до 18:30 для однієї чергової групи.

Вона особисто пообіцяла разом зі Світланою Краєвською контролювати порції для дітей.

У новому бюджетному році мають розглянути можливість належного фінансування, якого має вистачити на харчування дітей, аби ті змогли бути в дитсадку до 19:00.

Батьки ж писатимуть звернення до селищної ради, аби до того часу надати за власним бажанням додаткове фінансування, яке піде на фрукти. Також активісти пообіцяли, що пошукають підрядників, які б згодилися постачати їжу на тих самих умовах, що й у дитсадки Києва.

І що ж виходить? Політики, зокрема в газеті, нас запевняють, що подовжити роботу дитсадка майже нереально. Що на це треба додаткові кошти.

А от у Матюшиної, яка організувала активних батьків, вийшло. Це вже не дивує, а просто показує всім, хто змирився з тим, що нами правлять байдужі люди, — насправді громада може домогтися свого. Навіть якщо з моменту заснування дитсадка дітей відправляли додому о 17:00. Тепер буде інакше.

І показовим було те, що з селищної ради завідувачка Людмила Сич пішла, не дочекавшись кінця зборів.

Лютенко також наголосила, що у понеділок, 8 вересня, відбудуться нарешті справжні збори, де, якщо дотримуватись закону, батьки мають проголосувати за те, чи лишають вони ще на один рік на посаді завідувачку Сич, яка не хоче “вислуховувати забаганки батьків”.

Такі ж збори, наголосила Лютенко, мають відбутися і в другому дитсадку селища.

Якщо ці всі зміни відбулися без виділення жодної гривні з бюджету — чому ж ніхто не ухвалив цього раніше?

І ремонт хотіли робити коштом батьків навесні.

А потім дивним чином після скандалу, який підняла Матюшина, з’явилися кошти, й ремонтували все завдяки голосистим батькам. І не один туалет, а уже весь дитсадок.

У п’ятницю зранку, щоправда, ми виявили, що раковина після ремонту не прожила і тижня. Вона обвалилась.

Але є і хороша новина. Зранку в садочку з’явився м’який сир. Нам пошепки сказали працівники дитсадка, що вже не пам’ятають, коли таке востаннє було.

Шевченко казав: “Борітеся — поборете!”.

От і боремося, поки чоловіки на фронті, в прямому розумінні слова, за своїх дітей із місцевою владою.

Авторка: Наталія Толуб, журналіст та волонтер