Влада Ірпеня хоче вирубати парк Будинку письменників

— 11 Червня 2015 0

Через один провладний сайт “Правда Ірпеня” дізнався про нову “благодійну” акцію Ірпінської міської влади – злочинної групи по дерибану громадського рекреаційного ресурсу на чолі з шахраюватим мером Володимиром Карплюком.

Згідно із персональним розпорядженням Ірпінської міського голови від 06.02.2015 за № 22, керманичі Ірпеня мають намір перетворити Будинок творчості письменників у Державний історико-культурний заповідник. Ніби – то, і з власниками все погоджено.

Так таки так! Цю інформацію підтвердив Голова Спілки письменників України Михайло Сидоржевський. Він не приховує – поки що, є усна угода про те, що місто проведе повну реконструкцію парку, насадить дерев, відремонтує занедбані будівлі і облаштує купальню на річці Ірпінь, щоб люди мали змогу там відпочивати.

Здавалося б, та за таке шапку перед нашими проводирями треба зняти і в ноги бухнутися!

Але жорстока дійсність призвичаїла до істини, що на наших теренах соціальні проекти втілюються лише тоді, коли місцеві торбохвати зможуть “наварити” на оборудці відсотків 200 – 300.

От і у цьому випадку, за таке добродіяння, Спілка письменників має передати 5 з 11 гектарів свого наділу до земель запасу міста.

Її можна цілком зрозуміти, адже ж ліпше втратити меншу частину, ніж усе. Нема у них зараз коштів, щоб утримувати таку нерухомість, та й не скоро будуть!

Ну, і до екстресенсів не ходи, щоб спрогнозувати подальшу долю цих 5 гектарів. Все за відпрацьованою схемою. Коштом міського бюджету, або “доброчинців-забудовників”, яким це зарахують, як пайову участь від зведених багатоповерхівок, обіцяне буде виконано.

“Віджату” землю можуть передати в оренду сумнозвісному КП “Ірпіньжитлоінвестбуд”, яке поділить її на менші наділи й переправить під забудову всіляким “орланам” та іншим хижакам.

У підсумку – з міського бюджету вкотре “вимиють” парканадцять мільйонів, і черговики, замість довгоочікуваних квартир, матимуть сумнівне задоволення талапатися серед нечистот, які плинуть по річці, що поділилася назвою з нашим нещасним містом.

Зате місцеві пожирачі довкілля зможуть зхарчити цілий ліс вікових дерев, хапонути по кілька “лимонів” мертвих американських президентів, щоб по тому попадати мордами в корита з ікрою і рохкати там у своє задоволення.

Проголосувати це все постараються нишком до осінніх виборів, щоб потім можна було сказати, мовляв, це все падлюки колишні регіонали таке натворили, а молодий і чесний мер нічого не зміг заподіяти, а тепер просто не має іншого виходу, як виконувати це ганебне рішення.

Про своє право вето на будь-яке рішення ради, в таких випадках, він воліє забути.

До народного волевиявлення, звичайно, ніхто не захоче скандалу та протистояння як на 11 лінії. А вже по виборах, коли задурений народ вкотре наступить на ті ж граблі, які мають назву передвиборчі обіцянки і посадить в крісло міського голови чергового злодія-забудовника, можна буде і паркани поставити, і “тітушок” привезти для “охорони”, як на Осокорках у Києві.

І поїдуть екскаватори, крани та самоскиди на колись затишні вул. Стельмаха, Квіткову, Пісочну і розпочнеться нищення ще одного острівка зелені і заллється все бетоном і плиткою мерського виробництва. Знову полізуть, як поганки на мочарах, багатоповерхівки.

А молодий талановитий мер додасть до своєї колекції із десятків квартир ще пару під’їздів. І буде всім щастя. Усім, крім нас із вами. Та кого це хвилює?

Автор: Богдан Мельничук, депутат Ірпінської міської ради від ВО “Свобода”