Громада Приірпіння

“Громада Приірпіння” отримала низку світлин він політиків та активістів із святковими привітаннями громаді.

Ми хочемо нагадати кожному, що був такий прекрасний період в житті – дитинство.

Тоді всі ми були однакові й хотіли практично тих самих речей. Дорослі часто забувають про цінності дитинства, які тоді вважалися недоторканими. Ніхто з опитаних не мріяв бути депутатом чи президентом.

Діти хотіли бути космонавтами, льотчиками, продавцями, адвокатами, лікарями, детективами, моряками…

“Я мріяла стати лікарем. Вітаю “Громаду Приірпіння” з прийдешнім Новим роком. Хотілося б, щоб в лісі не було більше зрубано жодної ялинки, навіть на новорічні свята. Бажаю всім миру, відповідальних і виважених рішень, щоб майбутнє наступних поколінь давало шанс кожному втілити свої мрії в життя”.

Ольга Червакова, народний депутат України

Ярослав Москаленко, народний депутат України (на фото – другий праворуч, з маскою ведмедика на голові)

Фото зроблене в дитячому садку села Лютіж. Москаленко розповів, що все життя мріяв стати вчителем фізкультури.

Ірина Суслова, народний депутат України.

“У віці до 7- 8 років у нас із сестрою фактично була спільна мрія, вірніше ціль цієі мрії була спільна – я мріяла стати підприємцем, щоб заробити необхідну кількість грошей, щоб татові зробити операцію і повернути зір, а Марина мріяла стати лікарем – щоб вилікувати тата. Десь пізніше, з років 10 я зрозуміла що несправедливість у будь-яких проявах мене виводить із себе, і я зрозуміла, що мушу стати адвокатом, щоб захищати людей, які того потребують. Наразі, моя перша і друга мрії майже досягнуті)) Я планую в наступному році тата покласти на обстеження з подальшою операцією в Німеччині (для цього продаю квартиру), і щодо захисту тих, хто цього потребує – наразі, мої повноваження дозволяють боротись із несправедливістю та свавіллям, але додатково я вступила на юридичний факультет, задля того аби незалежно від повноважень могла продовжувати почату справу, у разі чого, в роді адвоката”, – розповідає Суслова.

Ольга Матюшина, селищна голова Коцюбинського

“Я мріяла стати вчителем і викладати. Моя мрія фактично збулася у студентські роки. У Новому році я бажаю всім мирного неба, злагоди та міцного здоров’я, щоб розбудовувати країну задля майбутнього наших дітей.”

Євген Домбрвоський, депутат Коцюбинської селищної ради

“Мріяв бути футболістом. І до 20 років серйозно займався спортом. Але потім, на жаль, у мене була травма – розрив зв’язок. У Новому році бажаю всім взаємоповаги і розуміння.”

Микола Єременко, депутат Коцюбинської селищної ради

“У дитинстві життєвим прикладом для мене були двоє моїх дідів, які воювали на полях 2-ї світової війни. Я вважав їх героями, тому мріяв захищати Батьківщину зі зброєю в руках.

На межі 80-х та 90-х разом з батьками брав участь в усіх масових заходах за незалежність України. Відвідував народні віче, скликані В’ячеславом Чорноволом, Степаном Хмарою, носив голодуючим студентам на граніті мінералку та чай. Змалку прагнув стати політиком і продовжити боротьбу цих діяів за самостійну, сильну Україну.”

Юрій Марчук, депутат Гостомельської селищної ради.

“В мене уподобання й пріорітети змінювалися. Але я завжди любив тварин і хотів їм допомагати. Мріяв бути ветеринаром”, – розповіда Марчук, який зараз опікується притулком для бездомних тварин в Бородянці.

Олександр Животовський, депутат Бучанської міської ради (на фото – праворуч)

“Мріяв бути командиром і хотів бути корисним, щоб мама з татом пишались, а коли питали, що треба для щастя, то в садочку діти відповідали “машина, гроші, телевізор…”, а я казав, щоб будинок був на своїй землі, а ти в ньому господар, от тоді буде щастя… Мати досі часто згадує ці мої слова”, – розповідає Животовський.

Іван Окоєв, депутат Бучанської мської ради

“В дитинстві чомусь не було жодного життєвого вибору на майбутнє, і пріоритети часто змінювались. То хотів стати пожежником, то працювати в заповіднику, то надумував стати вчителем, хоч на це вдома було табу, оскільки мати не хотіла, щоб ішов її стежками. Десь уже в класі дев’ятому, одразу після Помаранчевою революції, захотілось іти в політику, бо нічого не змінилось, а змінювати було потрібно багато чого. От через 10 років, досі на цьому шляху, але що зараз про це все думаю, то вже інша історія”, – розповідає Окоєв.

Олексій Гарбуз, депутат Бучанської міської ради

У школі мріяв бути мандрівником як Жак-Ів Кусто.

Деякі депутати не знайшли своїх новорічних світлин, але надіслали фото з дитячих років життя. “Громада Приірпіння” вирішила ці фото теж опублікувати.

Світлана Остапа, екс-депутат Бучанської міської ради

“Мріяла бути космонавткою, навіть тренувалася – крутилася на каруселі, щоб голова не паморочилася. А потім записалася в спортивну школу, щоб бути сильною і витривалою. Космонавткою не стала, але тренування пішли тільки на користь”, – розповіда, ким хотіла бути Остапа.

Ігор Борзило, екс-депутат Київської обласної ради

Борзило мріяв стати пілотом літака. Громаді Приірпіння Борзило похвалився, що його мрія майже збулася – він навчився управляти гелікоптером.

Костянтин Бєдовой, екс-депутат Києво-Святошинської райради, зараз активіст

Мріяв бути розвідником.

Активісти

Віктор Бархоленко, бучанець

Бархоленко теж мріяв стати пілотом.

Юрій Панок, бучанець (на фото крайній ліворуч)

“Спочатку хотів стати лікарем, але мені сказали, що то дуже важка робота. Потім я вирішив стати космонавтом”, – розповідає Панок.

Ольга Андрущак, бучанка

Оля також мріяла стати космонавткою.

Євген Мельничук, мешкає в Ірпені

“Хотів я стати космонавтом або моряком. У результаті став військовим моряком”.

Олександра Куцан, коцюбинчанка (на фото – ліворуч)

“У садку мріяла бути продавцем у молочному відділі. Дуже любила сметану 🙂 Після школи хотіла стати лікарем, працювала в СЕС. Тепер я – активіст. Всім бажаю миру. Це найголовніше, гармонії з собою та громадою. Досягнемо цього – тоді буде щастя!”

Наталія Коломієць, коцюбинчанка

“У дитсадку ми з хлопцями гралися у війну і я мріяла, коли виросту, стати партизаном. У школі вирішила стати лікарем. Стала ж правником і тепер намагаюся допомогти суспільству вилікувати нашу владу. У новому році бажаю нашій владі не хворіти, щоб громаді не доводилося її інтенсивно лікувати чи, не дай Боже, реанімувати.”

Юлія Шиховцева, ірпінчанка

“Ким хотіла стати, вже не пам’ятаю, але в родині завжди говорили, що “замашки” в мене на директора зоводу тягнуть”, – жартує Шиховцева.

Журналісти “Громади Приірпіння”

Олена Жежера, журналіст

“Довгий час хотіла бути детективом як Шерлок Холмс. Після школи, пам’ятаю, слідкували з друзями за сусідами, навіть вели окремий зошит, куди записували, що той чи інший “об’єкт” зробив, куди пішов, з ким розмовляв, о котрій пішов, о котрій прийшов і т.д. Пізніше мріяла стати письменницею. Хотіла жити десь подалі від людей в горах з видом на море й приймати у себе в будинку випадкових подорожуючих, які б розповідали мені різні цікаві історії, а я б їх записувала. Зрештою, зараз я маю симбіоз дитячих мрій, окрім будиночку біля моря. Але це діло наживне”, – розповідає про що мріяла Жежера.

Ірина Федорів, журналіст та регіональний координатор Громадського руху ЧЕСНО

“У садку я хотіла бути продавцем шоколадок. На той час всі мої друзі колекціонували обгортки шоколадок, які вони їли. Це був початок 90-х. У школі – хотіла спершу стати хірургом. Але мені розказали про клятву Гіппократа. Лікарі мають рятувати всіх. Навіть дуже поганих людей. І я зрозуміла, що не зможу стати лікарем. Далі подумала, що буду адвокатом. Але мені розповіли про таке поняття, як адвокатська таємниця. І я зрозуміла, що якщо мені людина розкаже щось погане про себе – мені доведеться мовчки захищати її інтерес. Тоді мене дуже цікавило, чи можна знайти професію, яка допоможе людям і водночас викриє тих, хто робить погані речі. За умов корумпованої міліції мені порадили бути журналістом.Тому в новому році бажаю всім дітям знайти те, що підходить по духу кожному, а дорослим не забувати, що в дитинстві ми всі хотіли чогось світлого і правильного”.

“Громада Приірпіння” чекає на фото всіх політиків та активістів Приірпіння з коментарями, ким ви хотіли стати у дитинстві (pigmaliones@gmail.com). Матеріали буде оновлюватися.

Читачам “Громада Приірпіння” дякує, що залишаєтесь з нами 6-й рік й долучаєтесь до розбудови громади.

Вітаємо всіх із прийдешніми святами. Миру всім нам.