Громада Приірпіння

Чому відбувається в державі вибори? Люди обирають нову владу, яка від їхнього імені буде здійснювати управління майном громади (землею, водою, податками – бюджетом) або прийматиме закони для всієї країни, якщо це рівень народних депутатів.

Колись не було держав і не було в людей права голосу. Тоді була “війна всіх проти всіх”, як казав Руссо. Сильніший вбивав слабшого. Згодом сильний ставав слабшим і вбивали його. Для того, щоб зберегти своє життя та здоров’я люди уклали суспільний договір (його не існує в письмовому вигляді – це усні домовленості). Люди на певній території вирішили обрати собі суверена, який би ними правив. Суверен мав захистити фундаментальне право людей на життя та здоров’я , а люди мали коритися його волі.

Потім виникали різні форми правління – монархія, республіка… У монархії суверена ніхто не обирав. Там правили, як правило, династії. Згодом багато монархічних країн переходили до іншої форми правління – республіки. Тут владу обирають на певний строк. Вона в уособленні 3 гілок влади по суті виконує функцію суверена і має гарантувати основоположні права, які є у суспільному договорі. Згодом такі права та механізми їхнього захисту записуються в конституцію та закони держави.

Так владу обирають під час голосування. Саме в день голосування є фундаментом для представницької демократії. В цей день ми делегуємо свого представника на різні щаблі влади. І має бути чіткий механізм, як можна відкликати негідного представника. Законотворці, які є владою, на жаль, роблять такий механізм дедалі складнішим. Партійних кандидатів відкликати важче. Так парламентські партії убезпечили своїх представників на місцевому рівні, де тепер кандидуються лише з партійним мандатом. Селища – останній форпост в політичній системі для незалежних представників громади.

Коли законно обрана влада чинить неправильно й порушує права громади, то люди мають право на повстання. Про це писав Локк.  Так, коли за Януковича порушили право на життя і здоров’я громадян, виникло постання і народ, з огляду на те, що суспільний договір не дотримується, вирішив скинути свого суверена і змінити його. Українці заплатили і платять за право мати гідного суверена дуже дорогу ціну. Тисячі людей за це віддали життя…

Вибори – це шанс змінити свого суверена цілком мирно. Закону про референдум немає, але Конституція України нам гарантує можливість волевиявитися не лише під час виборів чи референдуму, а інших форм безпосередньої демократії.

Віче – це одна з форм безпосередньої демократії. У княжі часи віче конкурувало у своїх компетенціях з княжою владою та з радою бояр (для порівняння – селищна голова та рада).

Позбавляти права вибору громади, коли розпочався виборчий процес – не може ніхто. Це прописано у  рішенні Конституційного Суду. Той, хто ошукує громаду і каже виборів не буде – хоче вкрасти святе право громади змінити свого “суверена”. Більше того, з людей намагаються зробити “ідіотів”. Ідіот, для розуміння, з давньогрецької – несвідома людина. Та людина, яка в Давній Греції не брала участі в житті полісу. Полісом давні греки називали місцеву громаду.

Так от ті, хто роблять з людей ідіотів, намагаються вже 2 тиждень переконати всіх в тому, що виборів не буде.

На ТВК чинився шалений тиск, але вони встояли. Для розуміння громади, що таке Коцюбинська селищна виборча комісія. Це самостійна одиниця держави, на яку не може впливати не те що місцева рада, а навіть Верховна Рада. ТВК – це “святая святих” у процесі виборів.

Для розуміння, кандидати можуть бути “парашутистами” й кандидуватися хоч з Криму, хоч зі Львова будь-куди. До членів ТВК і ДВК є особлива вимога. Вони мають бути членами територіальної громади, на території якої триває виборчий процес. Чому закон виставив такі жорсткі вимоги до людей, які працюють на громаду десь місяць і не такі жорсткі для людей, які йдуть у раду, щоб працювати 5 років? Все дуже просто.

Вибори – це найголовніший процес в державотворенні. І якщо закон дозволяє йти до влади немісцевим “парашутистам”, яких б за княжих часів називали б “варягами”, то він захищає територіальну громаду від зради не в її в інтересах. Членами ТВК можуть бути виключно члени територіальної громади. Ті люди, які після своєї роботи в ТВК зможуть ходити поміж людей, де вони живуть і дивитися громаді у вічі. Це дуже серйозний фактор. Всі знають, що після виборів восени 2015 року екс-регіонала Олександра Ковтача вже в селищі не було, а інший екс-регіонал Вадим Садовський потрапив у розшук.

Я пишаюся тим, що попри тиск і меншість голосів голова ТВК Людмила Демченко до 4 ранку не здавала свої законні позиції і не зрадила громаду. Але є ті, кому має бути соромно дивитися людям у вічі, бо вони намагалися вкрасти найсвятіше право виборців – волевиявитися. Нас часто мають за ідіотів, яким не має бути цікава місцева політика. Нам кажуть: “систему не змінити”, “політика – брудна справа”. Систему можна змінити і вона змінюється або шляхом кривавих революцій, або на виборах. Головне, щоб вони засвідчили справжнє волевиявлення громади. Результати, як показує практика, доводиться захищати в судах і далі боротися за те, щоб втримати владу в руках обранців громади.

Оскільки я зустрічаю і сьогодні людей, які завдяки провокативній дезінформації думають, що виборів не буде, я закликаю свою громаду сьогодні і завтра інформувати всіх перехожих про те, що 17 числа вибори і дільниці працюють з 8:00 до 20:00. Це обов’язок кожного, хто не хоче, щоб з громади робили ідіотів. Я переконана, що наша громада достатньо свідома, щоб розуміти, що ті люди, які поширюють анонімки та недостовірну інформацію про вибори не діють і навряд чи діятимуть в інтересах громади.

Наша головна задача завтра – мінімалізувати фальшування на дільницях. Тому кожен мешканець селища, не залежно від того, чи він є виборцем, може допомогти громаді і роздрукувати оголошення про те, що завтра вибори та закликати сусідів на дільниці. Звісно, що без агітації. Кожен може вибрати того, кого вважає гідним, але йти на дільниці всім – обов’язково. Коцюбинське отримало унікальний шанс переобрати владу. Такого права не отримала жодна громада. Коцюбинське – завжди відтепер буде легендарним і неповторним для всіх українців. Ми не продаємось за гречку і виконуємо волю громади. Єдиним джерелом влади в Україні є народ.

(Цю колонку теж можна поширювати у будь-який спосіб поміж коцюбинців).

З повагою, Ольга Матюшина, селищна голова Коцюбинського