Громада Приірпіння

Нехай Федорук не старається відмазатися від звинувачень у корупції. Нехай не напружується у своїх відеозверненнях і не витрачає даремно наші бюджетні кошти на спецвипуски комунальної газети “Бучанські новини”, – довіри від бучанців він вже не має.

В той же час, хотілося запитати у Федорука, як у великого господарника, що він зробив для свого рідного села. Будучи головою виконкому Великоведмедівської сільради з 1993 по 1997 рік.

Не знаю як він, а я можу відповісти точно, нічого він там не зробив. Тому що там не було чого красти. А розвернувся й розбагатів він та вся його родина за рахунок ресурсів громади Бучі, які тутешня громада зберігала віками.

Зараз, коли Федоруку реально загрожує від 6-ти до 12-ти років ув’язнення з конфіскацією майна за розкрадання державної та комунальної власності в особливо великих розмірах, він почав вдаватися до популістичних заяв, що нібито всі злочини він робив для блага громади, а обшуки правоохоронців – це не що інше, як політичний тиск.

Показово, що усі звернення Федорука у соцмережах не набирають й сотні уподобань від користувачів, а під його будинок під час обшуку на його підтримку не прийшов жоден простий бучанець. Натомість прийшли прикормлені їм депутати, які отримали не одну земельну ділянку та регулярно отримують гроші за потрібні Федоруку голосування та працівники бюджетної сфери, яких привели колоною.

Отже, що ми маємо.

Існує певна практика серед такого кола посадовців, які свої злочини переводять в політичну площину, ніби на нього тиснуть. Але можна поглянути на його біографію й стане зрозуміло, що політичний тиск на цю людину неможливий, оскільки як тільки він відчував зміну політичного курсу в державі, він одразу вступав до провладної партії і всім жилося добре.

Як приклад, до 2004-го року, за час режиму Кучми та Януковича, перебував у Партії Регіонів, після Помаранчевої революції, вже на другий день бігав по Бучі з помаранчевою стрічкою, і як наслідок одразу ж вступив до Нашої України.

Після повернення режиму Януковича в 2010-му році Федорук вчергове плюнув на свою совість і громаду, яка його обирала й повернувся до Партії регіонів. Тепер вже не простим членом, а головою партійного осередку в Бучі.

Перед місцевими виборами Федорука приїздив підтримати Кучма особисто.

У своїх чисельних зверненнях Федорук, виправдовуючи свої злочини, яким дав оцінку Верховний Суд України, не соромиться відверто брехати своїй громаді.

Його брехню дуже легко викрити.

Пан Федорук наголошує, що Буча розвивалася у відповідності до Генерального плану, який був нібито прийнятий у 1968-му році. Однак, цього Генплану в очі ніхто не бачив, і Федорук його нікому не показав, навіть у відеозверненні просто згадав про нього, а міг би продемонструвати хоча б малюнок.

В той же час прості бучанці, які хотіли законно покращити свої житлові умови, скориставшись своїм правом, наданим Конституцією та земельним кодексом України на отримання безоплатно земельної ділянки, пам’ятають, як отримували відписки від Федорука, що їхнє питання не може бути розглянуте, так як у Бучі відсутній Генплан.

Або ставили людей у якусь, очевидно, придуману самим Федоруком, міфічну чергу.

Якщо такий Генплан навіть мав колись місце, в чому я сумніваюся, то я глибоко переконаний, що категорія земель 890 га має статус Державного лісового фонду і в жодному разі не земель громадської та житлової забудови, як про це розповідає Федорук. Тому, власне, він його нікому й не показує.

В той же час існувала практика, започаткована Федоруком, коли масово не місцевим, переважно на підставних осіб, за відсутності будь-якої черги та Генплану, роздавалися земельні ділянки по півгектара й більше в одні руки, з подальшим продажем цих земель на спекулятивному ринку.

Це і був перший стартовий капітал, який сколотив собі Федорук на невідновних ресурсах Громади Бучі.

Починаючи з 2002-го року, коли Федорук зробив бучанський ліс товаром, до нього періодично почали навідуватися різного рангу правоохоронці, судді, політики та інші високопосадовці, включаючи нардепів.

Кожен з них, знаючи незаконну діяльність Федорука, спочатку нібито хотів покласти край дерибану землі та знищенню лісу в Бучі. Але  досить швидко пан Федорук втирався в довіру, знаходив в них слабкі місця й відкуповувався від кримінальної відповідальності  тими ж ділянками в лісі та іншими матеріальними благами.

Так і жив Федорук до Революції Гідності.

Користь від наших земель за каденцію Федорука отримав будь-хто але не місцеве населення.

У Бучі отримали землі: земляк Федорука – голова Хмельницької облради Гладуняк, 1,3 га, невідомо звідки взявся такий собі В’ячеслав Бучинський. який отримав від Федорука 2,5 га землі в лісі, понад 1 га отримала Раїса Богатирьова, Екс-губернатор Київської області Євген Жовтяк, екс-віце-спікер Верховної ради комуніст Ігор Калєтнік – 14 га у лісі .

12 га на полі, керівник Апарату Верховної ради Валентин Зайчук та його заступник Володимир Яловий – понад 1 га у лісі, лідер Радикальної партії Олег Ляшко та його однопартійці – понад 2 га у лісі, співак В’ячеслав Вакарчук – 1 га, Наталія Могилевська – отримала на себе та на підставних осіб понад гектар землі в лісі.

Ціла низка продажних суддів та прокурорів також отримували землі та квартири в Бучі. Зокрема, заступник прокурора Ірпеня Тарас Мізерний, заступник прокурора Київської області Геннадій Клюге, заступник прокурора Київської області й земляк Федорука з Великої Ведмедівки Анатолій Матвієць отримав трикімнатну квартиру, а його дружина земельну ділянку, заступник прокурора Київської області, якого нещодавно впіймали на хабарі в 300 мільйонів доларів, Олександр Колесник отримав квартиру в ЖК Річтаун, який побудували дружини Федорука й Карплюка, прокурор Ірпеня Мирослав Пацкан отримав в ЖК Річтаун квартиру, розміром 124 кв. метри та інші ласі до дармової наживи посадовці.

Тому, цілком логічно, що до Революції гідності, яка змінила свідомість людей, Федорук міг спокійно царювати.

Друга брехня Федорука, де він посилається на Ухвали деяких судів апеляційної та касаційної інстанції в період з 2004-го по 2007 рік, які залишали в силі рішення Ірпінського суду від 2004-го року про  визнання переведення земель лісового фонду до земель громадської забудови законним.

Проте, це рішення на сьогоднішній день Верховним Судом знівельоване, оскільки воно приймалося з ознаками корупції.

А саме, під час судового процесу по Бучанському лісу в 2004-му році суддя Сергій Савченко отримує від Федорука земельну ділянку в тому ж таки лісі!

А прокурор Мізерний, який представляв тоді інтереси держави в суді, зробив все, щоб програти цю справу й за це отримав винагороду від Федорука у вигляді земельної ділянки.

Оце і є корупція, яку сьогодні розслідує Генеральна прокуратура України та Генпрокурор Юрій Луценко.

Ми пам’ятаємо той час, коли на початку 2000-х років у Бучі працювали виробництва, були робочі місця, лише в одній школі, а не в трьох як зараз, діти навчалися в дві  зміни, вільно можна було віддати дитину до дитячого садочка, місцеві мешканці отримували соціальне житло, а також можна було отримати без особливих проблем земельну ділянку й побудуватися. В той же час, можна було сходити до лісу позбирати гриби, ягоди або просто відпочити та покупатися в чистих водоймах.

Зараз нам показують  єдину заслугу нашого мера – це бучанський парк, збудований ним за 18 років його каденції.

Але давайте розберемося, що таке збудувати парк? Федорук по суті зайшов в існуючий ліс, проклав там доріжки з своєї плитки, засіяв між соснами та дубами газонну траву, перед тим, засипавши грунт чорноземом, що лише на шкоду тим деревам та поставив свої ж наливайки та розважальні об’єкти. Яка в цьому будівництві парку заслуга Федорука? Жодної! Лише заробив собі на тому та підняв рівень продажу квартир в своїх новобудовах.

Було б зрозуміло, якби він розбив парк у полі на 191-му га, які віддав під багатоповерхову забудову сепаратисту Казьміну.

Насадив би там дерев, зробив водойми, колони й все як він любить, тоді можна було б бучанцям його хвалити. А так. Він лише руйнує те, що створювала віками природа, а громада Бучі віками оберігала.

Як можна назвати такого мера?

У своєму зверненні Федорук пише, що у нього була домовленість з прокуратурою області, що прокуратура не буде витребовувати на користь держави інші ділянки, окрім Калєтніка, а він в свою чергу не буде оскаржувати рішення ВСУ.

Цікавим є невігластво історика за фахом Федорука, який у свої майже 50 років досі не знає елементарних речей – Постонова Верховного Суду України є вищою судовою інстанцією, й оскаржити він її в Україні не зможе, хіба що в Господа Бога.

Але я хочу запевнити всіх простих бучанців, які якимось дивом отримали земельні ділянки в Бучі. можуть не турбуватися, санкції будуть вживатися лише до тих, хто оформлював землю через корупційні схеми та на підставних осіб.

Головний акцент, який робить Федорук у своїх виправдовуваннях – те, що 890 га знаходилися в межах Бучі але жодного документу, які підтверджують, що це були землі комунальної власності та землі запасу він не показує. За відсутністю таких!

Однозначним фактом є те, що 890 га – це були землі державної форми власності. Й вилучити землі з державної до комунальної власності можна лише за дозволом Кабінету Міністрів України.

Для невігласа Федорука – закони не писані й він не мав жодного законного права розпоряджатися лісом, що власне й підтверджено Постановою ВСУ.

Скажіть мені, яка різниця чи Буча знаходиться в межах лісу чи ліс знаходиться в межах Бучі, якщо це державна власність і розпоряджатися нею у Федорука немає жодного законного права?

В межах Бучі, у відповідності до земельного кодексу, перебувають землі різної форми власносні – комунальної, приватної та державної.

У відповідності до Земельного кодексу рада може розпоряджатися лише землями комунальної форми власності, але не приватної й державної.

Наприклад, у вас є земельна ділянка, на якій ви проживаєте.. Бучанська рада й Федорук не мають жодного законного права без вашої на то згоди, вилучити у вас вашу земельну ділянку й продати комусь іншому. Так само й по землях державної власності й по землях державного лісового фонду.

На останок хочу сказати, що Буча була до Федорука й буде після Федорука й розвиватися вона повинна не за рахунок узурпаторського бізнесу родини Федорука, а за рахунок збереження наших ресурсів та їхнього використання в інтересах усієї громади, а не окремого мафіозного клану.

Як би не хотілося Федоруку перевести все в політичну площину, але за скоєні ним злочини, що підтверджені Постановою ВСУ, потрібно буде нести персональну кримінальну відповідальність.

Автор: Віктор Бархоленко, бучанець