Громада Приірпіння

Цього року низка моїх знайомих віддає дитину до першого класу. Вони часто запитують про те, куди краще віддати дитину. Ми у Святошинському районі вирішили промоніторити тутешні школи, аби дати більше інформації про заклади освіти всім батькам та полегшити їхній вибір.

Раніше батьки віддавали дитину в найближчу школу. Ніхто не віддавав дитину на підготовку за рік до 1 вересня. Зараз же у школах є конкурсні випробування. Самі батьки зробили цей процес для 5-6 річних дітей схожим на вступ до інституту. А новобудови лише додають навантаження на школи.

Головне для дитини – це перша вчителька. Саме вона дає мотивацію дитині вчитися. Батьки ж часто обирають школу, переглядаючи рейтинг ЗНО або шукають спеціалізацію, яка, на думку батьків, може підходити дитині через 10 років.

Курси підготовки у 40-ій школі відсутні. Адміністрація школи наголошує, що не хоче створювати для дітей, які пройшли курси у школі, якісь преференції.

“Навички читання і письма не є обов’язковими. Що з дітьми треба робити тоді в першому класі? Їх треба вчити. Підготовка до школи – це ліплення, малювання, щоб дитина не заходила за лінії. Треба, щоб пальці могли міцно і впевнено тримати ручку. Є навіть спосіб перевірити, чи рука дитини вже готова до школи. Коли вона тримає ручку спробуйте її забрати з руки. Якщо вийде – то рука не достатньо міцна“, – ділиться секретами заступник директора з навчально-виховної роботи початкової школи Світлана Бабич-Куриляка.

“Я дуже раджу батькам дослухатися до того, що кажуть вчителі. Повірте, ми самі зацікавлені у тому, щоб набрати найкращих учнів. Нам потім з ними працювати 11 років. Звісно, не без допомоги у виховному процесі самих батьків”, – додає Світлана Григорівна.

У 40-ій школі набирають 3 класи. Два останні роки, на жаль, по 36 дітей. Святошинські школи майже всі мають доволі значну кількість учнів у класі, бо населені пункти вздовж Житомирської траси та Приірпіння стають для столичних шкіл додатковим навантаженням.

Конкурсний набір – школа стає все популярнішою

Торік конкурс був 4,2 дитини на одне місце. Позаминулого року 2,3. Тобто за рік конкурс зріс майже удвічі.

Школа спеціалізована, з поглибленим вивченням німецької мови. Має конкурсний відбір відповідно до постанови Кабміну. Останні 4-5 років проблем з наповненням класів немає.

Директор школи це пов’язує з об’єктивними та суб’єктивними факторами.

“У Святошинському районі дійсно багато новобудов, але це не найголовніше. Наша школа спеціалізована і єдина з такою спеціалізацією в районі. Ми, на відміну від Гете-Інституту, даємо можливість пройти тут іспити на мовний диплом з німецької мови рівнів А1/А2, В1/В2 та С1, які складають там, причому безкоштовно. Видаються відповідні дипломи. Таких як ми – DSD-шкіл – у Києві загалом 5. Ми перебуваємо під патронатом Міністерства закордонних справ Німеччини“, – говорить директор Олександр Полторацький.

Очільник школи наголошує, що в школі навчається 935 дітей. З них 15% не зі Святошинського району.

У лютому відбувається реєстрація на конкурсне випробування в канцелярії школи дітей, які мешкають на території, прикріпленій до школи, а з березня зареєструватися для проходження співбесіди можуть всі охочі.

Як правило, до школи, за словами директора, потрапляють діти з садочків №60, 214 та 601.

“Конкурсне тестування у нас відбувається за зразками, які затверджують в районному управлінні освіти. Батьки думають, що діти мають читати 100 слів на хвилину, додавати та віднімати трицифрові числа. Але, насправді, тестують на елементарну побутову логіку: як відрізнити свійських тварин від диких тощо. Зразки завдань можна знайти на сайті школи.

Нас цікавить також психологічна готовність дитини йти до школи. Оскільки у нас школа з філологічним ухилом, то, звісно, нас перш за все цікавить фонетичний апарат дитини. Дається кілька слів німецькою мовою для повторення й комісія дивиться, чи дитина може їх фонетично якомога ближче відтворити. У комісії обов’язково є присутнім вчитель німецької мови”, – додає Полторацький.

“Я б сам був би задоволений, якби скасували конкурсний відбір, бо ви не уявляєте, яке нам доводиться пройти пекло наприкінці весни – початку літа”, – бідкається директор.

Кожен вчитель, який буде набирати перші класи, дає дві консультації. Одна в будній день о 18:00. Одна обов’язково буде в суботу для тих батьків, які через робочий графік не встигли прийти у будній день.

“Як правило, батьки збирають інформацію про вчителів. І мають своє уявлення того, до кого їм краще віддавати дитину. Але були випадки, коли дитина плаче і хоче до іншого вчителя і мати не погоджується, бо має своє розуміння. Насправді це буде перший вчитель дитини і головне, це дати дитині мотивацію до навчання, а не вбити бажання вчитися назавжди”, – наголошує директор.

Класи, як правило, виходять пропорційні 50% дівчаток і 50% хлопчиків. Але минулого року набрали дещо більше хлопчиків. У першому класі тут ніхто не спить. Шкільної форми єдиного зразка з примусовим придбанням у школі немає, Статутом школи передбачено діловий стиль одягу.

Хто у 2017 році набиратиме перші класи

На першокласників чекає три вчительки: Лариса Володимирівна, Галина Миколаївна та Ірина Михайлівна.

У школі вдалося відвідати уроки вчителів, які набиратимуть перші класи з вересня. У всіх трьох класах парти – рівні столи. Без ухилу.

У Лариси Володимирівни своя методика. Вона питає, а за правильні відповіді роздає дітям сніжинки (якраз випав перший сніг). Урок, на який нам випало потрапити, проходив у форматі мозкового штурму, чому діти дуже раділи.

Під час уроку мови дітей у класі не так багато, бо вони розділяються на дві групи, коли вчать німецьку та українську мови. Це полегшує засвоєння матеріалу, бо українська та німецька профільні дисципліни, а кількість дітей у класі – понад 30.

Аналогічно урок мови вдалося відвідати і в класі Галини Миколаївни. Тут діти активно засвоюють матеріал шляхом візуалізації. Працюють біля дошки, повторюють чергування.

Діти розповідають, які предмети люблять: німецьку, мистецтво, інформатику, літературне читання, фізкультуру.

Ірина Михайлівна у 4-в класі викладала не з початку. Але діти її встигли полюбити. На уроці наголосила дітям, що слід сидіти рівно й тримати поставу. Це надзвичайно важливо, бо навіть в університети молодь приходить і може не тримати рівно спину.

Німецька та англійська мови

Школа має філологічний ухил. Німецька мова починається з першого класу. Англійська – з п’ятого.

У першому класі німецька мова 3 рази на тиждень. З 5-го класу цих уроків вже 5. У 10-11 класах 5 уроків займає мова і ще три уроки спеціалізованої німецької – німецька література, ділова німецька та країнознавство.

Останні три предмети мають німецьку мову викладання. Англійська мова на тиждень викладається як друга – 2-3 рази.

Позашкілля

Для молодших класів діє школа подовженого дня. Там з дітьми роблять зокрема і домашнє завдання.

Крім того, в школі діють безкоштовні й платні гуртки. До безкоштовних гуртків належать: футбол (команда школи займає призові місця в місті), вокальний ансамбль, фольклорний колектив німецьких танців. Для дітей середньої та старшої школи діють туристичні гуртки. Діти грають у баскетбол та волейбол.

“Гуртки безкоштовні, бо у нас є три ставки для цього. Просто треба вміло розподілити навантаження. У нас окремо є спортивні гуртки, окремо творчі. Заняття можуть бути і в суботу і в неділю”, – зазначає директор.

Платні – східні єдиноборства, курси іноземної мови “Тако” (англ., нім мови). Планують, якщо вдасться, найближчим часом запустити циркову студію.

Співпраця з Німеччиною і школи-побратими

В Україні в 40-ї школи майже в кожній області є школа-побратим. Буває так, що в якійсь області взагалі немає (в Житомирській, наприклад), а у Львові таких аж дві.

Окрім українських шкіл адміністрація підтримує зв’язки з Німеччиною. Щороку до 20 дітей можуть відвідати цю країну.

“Звісно, намагаємося такими поїздками преміювати найбільш здібних дітей. Найменші діти, яких ми брали з собою цього року – це кілька п’ятикласників. Але в основному ми беремо старші класи. Батьки оплачують лише дорогу. Діти проживають у сім’ях, які забезпечують їх всім необхідним”, – розповідає директор.

Доступ до школи

Протягом навчально-виховного процесу (з 8:00 до 15:30) вхід до школи батькам та стороннім особам заборонено. Адміністрація школи наголошує, що такий порядок запроваджено виключно задля безпеки всіх учасників навчально-виховного процесу і відповідає вказівкам керівних установ.

Віктор Синенко, який працює охоронцем, незмінний, тут уже 6 рік. Утримується коштом батьків. Школу також підключено до системи тривожної сигналізації Управління поліції охорони міста Києва.

Батькам вхід заборонений з 8:00 до 15:10. Зранку батьків та дітей зустрічають чергові. Зазвичай їх двоє. Це учні 6-11-х класів. Вони бажають всім доброго ранку, а школярам – хороших оцінок.

Далі у їхні обов’язки входить пройти по  кабінетах і записати кількість присутніх учнів у класі.

Таке чергування для одного учня припадає десь раз на рік. Поки діти чекають на урок вони можуть грати, наприклад, в твістер.

Робота з батьками

У школі п’ятниця – батьківський день. У кожного класу своя система оповіщення батьків про оцінки та успіхи дитини в школі. Обговорювати успіхи дитини на загал на батьківських зборах не прийнято.

Деякі класи мають онлайн сповіщення про оцінки учнів, деякі викладачі роблять для батьків друкований список, хтось просто виставляє оцінки у щоденник.

Загальні батьківські збори проводять 4 рази на рік. Як правило, порядок денний формують батьки.

Директор школи

Олександр Едуардович Полторацький працює на цій посаді з 2008 року. Паралельно викладає історію України і всесвітню історію.

Раніше працював у 96-ій школі вчителем та заступником директора. До цього у 40-ій школі, яку тепер очолює, був піонервожатим. Служив у армії.

Директори інших шкіл райони визнають, що Полторацькому вдалося укріпити зв’язок школи з німецькими партнерами. Колеги зазначають, що Олександр Едуардович не є класичним директором. Кажуть, він вирізняється своїм стилем. За це його називають ART-директором.

Свою школу Полторацький бачить зірковою. І електронна пошта, і сайт школи так і називаються “зіркова40”.

Ремонт у школі та пришкільна територія

Школа розташована за Святошинською РДА. Від пожвавленої траси Проспекту перемоги віддалена на один квартал. Вхід до школи з проїжджої частини вул. Львівської.

МАФів поблизу території немає. Навпроти школи є курси фітнесу для дітей. До метро йти з дитиною хвилин 10.

Споруда побудована у 1953 році. Це одна з найстаріших шкіл району.

Благодійний фонд у школі відсутній. Директор каже, що батьківський комітет сам збирає кошти й приймає рішення, що мають поремонтувати цього року. Батьки першокласників здають, як правило, десь по 600 гривень.

У 4 класах, де зараз викладають вчителі, що набиратимуть перші класи, є парти, телевізори, стільці та шафи для одягу й книжок. В одному з трьох класів є кулер з водою.

Цього навчального року школі вдалося батьківським коштом відремонтувати 2 поверх.

Вагони інтерактивні – на “вікнах” потяга (дошках) вивішують різноманітні малюнки, стінгазети і т. д.

Директор стверджує, що на цей ремонт витратили близько 200 тисяч гривень. Ці кошти покрили не лише творче оздоблення стін, але й повністю замінили стелю і проводку, яку завели у кожен клас.

Рік тому зробили 3 поверх. Він у німецькому стилі.

Сума на ремонт була витрачена, за словами директора, аналогічна. На місяць середня сума внесків для батьків до батьківського фонду складає 50 гривень. Якщо до школи ходять двоє дітей, то тоді на 2 дітей здають 50 гривень. На рік батьківський фонд може становити близько 170 тисяч гривень.

“До туалетів ми ще не добралися. Є нюанси з дверима. Ми за нормами не можемо встановити у кожній кабінці двері. Я готовий зробити туалети в школі за тими стандартами, що в Європі, щоб не було цих низових унітазів. Але, на жаль, діти засмічують систему водовідведення й сантехніки з іншої форми унітазу навряд чи щось зможуть дістати з такою ж легкістю. Тому спершу треба навчити всіх, що не слід кидати пакети та інші речі в водостоки”, – наголошує директор.

Туалети в школі чисті й не мають жодного різкого запаху. Батьки, як правило, звертають дуже велику увагу на чистоту вбиралень.

За рахунок батьківських внесків відремонтували не лише коридори, але й встановили у школі вікна.

“Коли нарешті настав час, що нам дали бюджетні кошти на заміну вікон – то нам не було вже що ремонтувати”, – каже директор.

Але все одно, крім батьківських коштів, на утримання школи є й бюджетні кошти.

“Взагалі зараз значно легше з тим, щоб отримати державне фінансування. Ти пояснюєш управлінню освіти, на що потрібні кошти, й мотивуєш, чому саме на це. Ось зараз нам укріплюють фундамент добудови, а влітку перекрили її дах”, – розповідає Олександр Едуардович.

Кошти від оренди приміщень школи – незначні. Сягають приблизно 10 тисяч гривень на рік. Це надходження від гуртків та автошколи.

У школи потребує ремонту друге крило. Тут розташовані їдальня та спортзал.

ЗНО та випускники школи

Особливість школи в тому, що вона має не англійську, а німецьку мову спеціалізації. Тому у традиційному рейтингу ЗНО, який, як правило, включає англійську, історію та українську мову, результати не такі високі, як могли б бути.

За словами директора, випускники вступають до різних провідних вишів, у більшості – на бюджет.

“5 з 40 випускників того року вступило на німецьку філологію. Решта випускників вступають до університету Шевченка, КНЕУ, КПІ. У нас є відомі випускники, такі як народний артист України Павло Бакланов”,  –  зазначає Олександр Едуардович.

У 40-ій школі педагоги перераховують низку шкіл, які можуть змагатися за місце в першій десятці району: це гімназія східних мов, Академія, Апогей (приватна освіта з 5 класу), Еко, 185 та 200 школи.

Волонтери продовжать моніторинг шкіл Святошина. Проект відбувається за підтримки районного управління освіти. Наступні огляди будуть оприлюднені про 96 школу, початкову школу “Лісова казка” та “Інтел”.

Ірина Федорів, журналіст