Громада Приірпіння

У Гостомелі пройшов концерт бандуристки Інни Лісняк, присвячений шевченківським дням.

Ім’я Інни Лісняк досить відоме у культурно-мистецьких й наукових колах України. Гостомельчанка Лісняк – бандуристка, виконавиця пісень, дослідниця кобзарства, магістр мистецтвознавства, в минулому – аспірантка Київського національного університету культури й мистецтв, співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України. Крім того, гостомельчани знають її як прекрасну дружину, маму 3-х діточок, людину з активною життєвою позицією та колумніста “Громади Приірпіння”.

Кожен виступ Лісняк є окрасою будь-якого концерту: зворушує щирістю, душевністю, майстерністю виконання. Жінка виступала з сольними концертами та в складі різних ансамблів у багатьох країнах світу. Аплодували їй у Німеччині, Фінляндії  та в інших країнах. Радісно вітали й на українських теренах. Кругом… Окрім Гостомеля… На жаль…

Справжнім невіглаством з боку місцевої влади стали штучні перепони, які створювалися напередодні концертної програми “Шевченківська весна в Гостомелі” та навіть і під час виступу бандуристки.

З якогось дива заборонили розвішувати афіші у призначених для них місцях (щоб менше знали?!), потім зачинили вхід до Центру творчості дітей та юнацтва Ірпеня, де проходив концерт. Не говорячи вже про те, що на такому заході як “Шевченківська весна в Гостомелі” мав би бути  присутнім хтось із очільників селища чи  з представників культури, на яку в Гостомелі виділяється чимало коштів і про яку нібито й піклується селищний голова Юрій Прилипко.

Чому ж ми запрошуємо чужих артистів, платимо їм великі гонорари, й нехтуємо своїми, не просто виконавцями, а самородками?

Адже Інна Лісняк – перша в Україні виконавиця творів сучасних українських композиторів, зокрема О. Рудянського, В. Павліковського, М. Лебедя та інших на бандурі. Чи Гостомелю справжня етнокультурна не потрібна?!? Питання залишається відкритим… Прикро й дуже неприємно!

Але не дивлячись ні на що “Шевченківська весна” пройшла і в Гостомелі на одному диханні в дружньому колі й теплій атмосфері. Як казав Григорій Сковород: “Чим міцніше каміння стискає пальму, тим вище вона тягнеться догори”.

Зворушили всіх присутніх виступи вихованців мовно-літературного гуртка “Рідне слово” ЦТДЮІ (керівник – І.Л. Литвиненко), декламування віршів у виконанні Софії Пилипенко, власні поезії  у виконанні Євгена Ельпитофора (псевдонім – Кот), зворушлива гра на скрипці Дарини Туровської.

Серед них були  й депутати Гостомельської селищної ради – Зоя Мілевська, Сергій Чемерис, Анатолій Туровський, громадські активісти селища – Олена Герасименко, Валентин Денисюк, Георгій Сахненко та ін.

Лісняк порадувала всіх присутніх виконанням музичних композицій на слова Тараса Шевченка “Плач Ярославни” (на музику Федора  Кучеренка), “Вітер в гаї не гуляє” (на музику Євгена Мілки), “Утоптала стежечку” (на музику Віктора Власова), “Чи ми ще зійдемося знову” (слова Дмитра Яворницького, музика Валентини Мартинюк).

Учасники творили невимушено, просто і з любов’ю. Згадували українського генія, насолоджувалися його творами, імпровізували, розіграли диски з виконанням Лісняк.

Дай Боже, щоб Шевченкові слова “…свого не цурайтесь…” стали пророчими й для Гостомеля.

Авторка: Ольга Аверіна, гостомельчанка