Громада Приірпіння

Село Гатне намагалися засватати Крюківщина й Чабани в свої територіальні громади. Спокушали обіцянками: великим бюджетом та розвиненою інфраструктурою. Корицький і депутат сільради Вітенко, депутат райради Паламарчук і депутат облради Удовиченко виступають за об’єднання й лякають неминучістю децентралізації. Громада Гатного – за самостійність і прозорість у селі і знає, що примусово проти волі мешканців жоден населений пункт не може бути ні з ким об’єднаний.

У неділю  22 жовтня 2017 року о 10:00 ранку в приміщенні сільського клубу Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відбулось громадське обговорення проекту рішення щодо питання об’єднання територіальних громад.

Інформацію про громадське обговорення за місяць до його проведення було оприлюднено на офіційному веб-сайті Гатненської сільської ради. А ще раніше – в серпні – депутати розносили по селу анкети-опитування про те, з якою громадою хотіли би об’єднатися гатненці. Тоді пропонувалися три варіанти – Крюківщина, Вишневе або залишитися самостійними у власній громаді. 

Нині питання самостійності депутати вже навіть не піднімають, а на порядку денному – об’єднання або-або: або з Чабанами, або з Крюківщиною.

Громадське обговорення почалось з виступу сільського голови с. Гатне Броніслава Корицького.

Корицький представив “почесного гостя громадського обговорення” – колишнього мера міста Славутич і депутата Київської обласної ради Володимира Удовиченка, який приїхав підтримувати децентралізацію в Гатному. Сільський голова наголосив на тому, що Удовиченко – керівник офісу реформ Київської ОДА, який займається децентралізацією в області. 

“У нас сьогодні присутній керівник офісу реформ Київської обласної державної адміністрації Удовиченко Володимир Петрович. Це поважна людина, яка переймається саме реформою об’єднаної територіальної громади”, – каже Корицький.

Громадське обговорення проекту рішення щодо питання об’єднання територіальних громад почалось із обрання головуючого громадського обговорення. Одразу після оголошення про обрання головуючого, з боку депутатів Гатненської сільради та голови села Броніслава Корицького пролунала  пропозиція про те, щоб головуючим громадського обговорення обрали Миколу Лобаса.

Присутній на засіданні мешканці села після пропозиції про обрання головуючим Лобаса зауважили, що депутати і голова сільради хочуть обрати людину, яка виходила з автоматом із-за того, що не хотіла щоб поблизу території Народного парку с. Гатне будувалась церква.

Мова йде про вересень 2009 року, коли Микола Лобас перешкоджав будівництву церкви, стріляючи з автомата.

Мешканці села висловили думку проти обрання головуючим Миколи Лобаса і запропонували обрати головою дружину Героя Небесної Сотні Тамару Швець. Мешканці села підтримали цю пропозицію.

На секретаря громадського обговорення охочих чи пропозицій одразу не виявилось.  Врешті-решт, з боку громади запропонували та обрали мешканця Гатного Володимира Крепосняка, попри заяви Броніслава Корицького щодо відсутності прописки у Володимира.

Наступним було обрання лічильної комісії. Свої кандидатури в члени лічильної комісії подали мешканці села Олена Кравченко, Олена Романченко, Анна Бабич та депутат Сергій Вітенко, який в порушення закону суміщує депутатську діяльність з посадою заступника сільського голови. Мешканці проголосували за вищевказаний склад комісії, головою якої обрали Вітенка.

Після обрання лічильної комісії жителі Гатного проголосували за регламент громадського обговорення і слово взяв депутат Київоблради і прибічник децентралізації Володимир Удовиченко. Він хвалив реформу децентралізації і  говорив про те, що вона – одна з найголовніших в Україні на даний час.

“Я переконаний. Можу будь-кому довести, що територіальна організація влади – це головна реформа. Головна! От ви мені називайте будь-яку реформу, яка проводиться і я вам за півгодини доведу теоретично про те, що все починається звідси. Тому що все життя починається, відбувається і завершується в самому найменшому селі, селищі і місті – в маленькому і великому”, – вихваляє реформу Удовиченко.

У сільраді бомба

Рекламу реформи від Удовиченка зупиняє Броніслав Корицький. Сільський голова раптом повідомляє… про замінування адміністративної будівлі Гатненської сільської ради.

“Ну зараз воно  ж…. не бабахне. Воно ж замєдленноє дєйствіє”, – жартує Удовиченко.

Після слів Удовиченка в залі почався гвалт і люди запропонували вийти на вулицю, щоб продовжити громадське обговорення і щоб будівлю сільради оглянули сапери на наявність вибухових предметів.

Мешканці села і всі присутні все ж таки вийшли із зали сільського клубу на подвір’я ради та почали готувати місце для обговорень. Хтось із присутніх мешканців після заяви про замінування просто махнув рукою і пішов додому.

Тим часом, до Гатненської сільської ради прибули поліцейські та пожежна машина з Чабанів. Також прибув нинішній начальник сектора кримінальної поліції Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Олександр Куций. Він разом із командиром громадського формування з охорони громадського порядку “Оберіг-Гатне” Владиславом Шелестом керував ходом перевірки адміністративної будівлі Гатненської сільської ради на наявність вибухових предметів, а також безпекою присутніх на громадському обговоренні мешканців.

Місцевому мешканцю Гатного не вдалося дізнатись в Олександра Куцого подробиці мінування сільської ради. Куций також не відповів на запитання, чому присутні продовжують громадське обговорення в 10-ти метрах від будівлі попри загрозу їхньому життю та здоров’ю.

Сватання Чабанів

Доки правоохоронці обстежували сільраду, під сільрадою агітувати присутніх за свою територіальну громаду почав селищний голова Чабанів Олександр Киризлієв. Він відразу поскаржився, що на вулиці немає нормальних умов для виступу й обговорення і порадив зачекати, доки можна буде повернутися до сільради.

Тим часом частина мешканців продовжувала між собою обговорювати об’єднання, хтось слухав Киризлієва, а хтось змерз і пішов додому.

Через деякий час, хто залишився, повернулися до сільради. Своє вітання із гатненцями Киризлієв почав з обмовки: “Хотів би ще раз привітатися з мешканцями села Новосілки”. Зала засміялася і Киризлієв виправився.

Олександр Киризлієв, який підозрюється у розкраданні 85 мільйонів на будівництві школи в Чабанах наголошував на тому, що Чабани мають дуже розвинену інфраструктуру і об’єднання Гатного навколо них є стратегічним місцерозташуванням.

“…Чабани, Новосілки, Гатне – це рівноцінні три населених пункти. У першу чергу – це… стратегічне місце розташування, це Одеський напрямок, це фасад траси, який на сьогодні розвинутий на 40 відсотків. Це вся інфраструктура, яка буде розвиватися: заправки, комплекси і комерційна діяльність, та що пов’язана з направленням руху Одеського напрямку. Звичайно ці населені пункти приречені на розвиток…“, – агітує за свою громаду Олександр Киризлієв.

До одного з плюсів об’єднання з Чабанами Киризлієв додав чутливу гатненську проблему – відсутність центральної каналізації, яка, за його словами, є в Чабанах:

“На сьогодні та інфраструктура, що може пов’язувати нас – це комунікації. Комунікації Чабани, Новосілки… У нас є водовідведення, централізоване “Київводоканалом”, – каже селищний голова Чабанів.

Киризлієв у процесі громадського обговорення усіляко наголошував на інфраструктурі Чабанів і собі в заслугу поставив пішохідні переходи через Одеську трасу, а також пообіцяв станцію метро до “Нової лінії”:

“У нас куча проектів, які нереалізовані. Ми за два роки реалізували проекти: центральні дороги і, до речі, до нового року між нами вже буде сполучення працювати два мости пішоходних з ліфтами. Ви знаєте, вони будуються напротів “Нової Лінії”, що дасть змогу переходити на ту сторону і метро, яке ведеться…з “Метростройом”, що буде біля “Нової Лінії”. І інший пішоходний мост, який буде також в кінці біля “КЛО”, якшо знаєте тоже буде пішоходний мост. В цьому році він буде зданий з ліфтами”, – додає він.

Після тривалої промови Киризлієва про інфраструктуру Чабанів, йому вирішив задати питання про бюджет Чабанів скандальний голова бюджетної комісії Києво-Святошинської райради Олександр Паламарчук.

“Мені дуже цікаво, який на сьогоднішній день бюджет? Це перше питання. Друге питання – що у вас з дитячими садочками, бо в нас дуже велика проблема з дитячим садочком… Третє питання хотів задати людині, яка перед цим виступала… Нас можуть об’єднати от з другим, наприклад, населеним пунктом чи залишитись самостійними, якщо в нас немає пожарки і поліції?”, – задає дуже зручні запитання Киризлієву Паламарчук, який як голова бюджетної комісії райради, ймовірно, знає відповіді на них і сам.

Киризлієв знову заговорив про інфраструктуру і про те, що він приїхав у Гатне не заохочувати мешканців до об’єднання з Чабанами, а дізнатись про їхню думку. Аж після цього він відповів на запитання запитання Паламарчука:

“…Те, що ви проговорили, Олександр. То що стосується по бюджету. На сьогоднішній день в Чабанівській селищній раді бюджет до 40 мільйонів. Тридцять вісім – сорок мільйонів на рік. Але щоб ви зрозуміли, шо в тому році… це просто робота місцевого органу самоврядування. Ми освоїли вісімдесят п’ять мільйонів. Сорок п’ять мільйонів це ті кошти, які ми принесли з районного бюджету, з обласного бюджету  і з державного бюджету. Це не маленька робота. Якщо люди розуміють, яким чином воно відбувається. Але якщо б ці кошти були на місцях, то ми б менше такі складності проходили. В нас вже були ті кошти для того, щоб реалізовувати ті чи інші проекти”, – відповів Киризлієв.

“Те, що стосується по садочкам. В нас на сьогоднішній день два сучасних садочка, яких в тому році … повністю в належний стан приведені і енергозбереження, і утеплення, і заміна криші, комунікації і всіх інших мереж, що стосується цих садочків. В перспективі в нас іще також будівництво двох садочків”, – додає він.

Мешканка Гатного Світлана Бабич запитала в Киризлієва, чому Чабани відмовили в пропозиції об’єднання Хотівській сільській раді.

“На 24 сесії ви відмовили Хотову у їхній пропозиції,.. на 28-й сесії ви запропонували сусіднім селам об’єднатися… тепер ви пропонуєте нам. Всі ці ваші пропозиції проходили без громадського обговорення – ніде нічого ніяких протоколів не вивішено. Якщо Гатне з вами об’єднається, ви такі самі стандарти демократії запровадите і в Гатному?”, – спитала Бабич під аплодисменти присутніх односельчан.

Киризлієв відповів, що його не влаштовує об’єднання, в якому Чабани не були б центром:

“Хотів дав нам пропозицію, щоб вони були центром громади і щоб ми до них приєдналися. Але як може селищна рада Чабанів приєднуватися до когось, коли в нас повноцінна інфраструктура… Ми звичайно не будемо до Хотова приєднуватися, ми готові об’єднуватися, але центром можуть бути Чабани!.. Ми не хочемо приєднутися до сіл, ми щитаємо Чабани і Новосілки, що ми місто, а не село”, – відповів Киризлієв.

Мешканець Гатного Сергій Кондратюк із вулиці Шкільної вирішив уточнити, чи було обговорення з громадою Чабанів про об’єднання з Гатним. На це просте питання Киризлієв  не захотів відповідати прямо, а зауважив, що таке обговорення мало би бути, якби пропозиція надійшла навпаки від Гатного. Зала засміялася і з неї залунали голоси, що Киризлієв не знає процедури.

Крім того, мешканці Гатного побоювались, що Гатне може стати містом у разі об’єднання з Чабанами. Людмила Ускова з вулиці Інститутської спитала, чи не буде так, що Гатне забудують висотками і мешканці приватних будинків будуть в оточенні багатоповерхівок.

“Дивіться, якщо генеральним планом передбачена багатоповерхова забудова у вас перед хатою, то вона там буде (Люди в залі сміються і кажуть з іронією – “Дякуємо!” – прим. “Громади Київщини”). А якщо генеральним планом це не передбачено, то звичайно її там не буде. Є генеральний план, який затверджений в Чабанах, в Новосілках і в Гатному. Якщо ви досвідчена людина – ви прийшли в селищну раду, подивилися по генеральному плану план зонування, але план зонування – це ще не говорить про те, що буде багатоповерхова забудова. Якщо люди, громада відслідковує громадські слухання і детальний план, який проектується, тому що якщо навіть план зонування передбачено там багатоповерхова забудова, перед тим як будуватися треба пройти ще процедуру. Перше – це рішення сесії “Про дозвіл на розробку детального плану” і “Про дозвіл на зміну цільового”. І цей етап – це етап три місяці. Якщо люди будуть підтримувати, то звичайно буде багатоповерхова…”, – каже Киризлієв.

Людмила Ускова не стрималася і відповіла, що чудово знає всі ці процедури, але в неї перед домом заправку поставили. “Бронислав Брониславович знает, как это делается!”, – резюмує місцева мешканка.

Удовиченко схопився з місця і вирішив стати на захист Корицького, звинувативши в усьому дозвільну систему.

Депутат-злидень Вадим Вахненко, який у 2016 році пропустив 40% сесійних засідань також поцікавився, чи готовий Киризлієв боротись з незаконною забудовою:

“Без дозвільних документів спорудження серед приватного сектору зараз ведеться. Без зміни цільового призначення, без погодження проектів. В нашу об’єднану територіальну громаду будуть передані повноваження архітектури. Чи готові ви боротися з незаконною забудовою там, де вона не передбачена? Оскільки ми всі переживаємо … за власні будинки, де в нас під вікнами збудовується семи- дев’ятиповерхові будинки”, – запитав Вахненко.

Киризлієв відповів, що готовий відстоювати:

“…Якщо це приватний сектор і багатоповерхова будова, яка не погоджена на громадських слуханнях і якщо люди ті, які проживають на території поблизу того чи іншого мікрорайону забудови не підтримують це питання, звичайно воно там ніяким чином не може здійснюватись”.

При цьому активісти з Чабанів добре знають забудову два багатоповерхові будинки на місці двох джерел, озера та русла малої річки Дніприк, що суперечить нормам природоохоронного законодавства та завдає значну шкоду довкіллю.

Місцева мешканка Ольга Тугай цікавиться в Киризлієва кількістю виборців у Чабанах і зауважує, що в разі об’єднання кількість виборців Чабанів – 10 тис. переважає 3-4 тис. виборців Гатного. На її думку, після виборів до ОТГ така диспропорція призведе до того, що Чабани отримають краще представництво, ніж Гатне. Також вона зауважила, що реформа направлена на скорочення витрат на утримання сільрад, клубів, амбулаторій тощо і поцікавилася в Киризлієва, чи не закриють подібні заклади в Гатному після об’єднання з Чабанами.

“Наші населені пункти зможуть не тільки утримувати те, що є, але зможуть іще й розвиватися такими темпами, що інші населені пункти будуть дивитися і брати приклад”, – обіцяє Киризлієв.

Присутніх також цікавили питання про кількість дітей, які не потрапили до дитячого садка в Чабанах, і за який рахунок Олександр Киризлієв планує розвивати об’єднану територіальну громаду. 

Олексій Загорський, мешканець Гатного із вулиці Солов’їної поцікавився в Киризлієва чи є вільна земля і чи може бути збудована розв’язка між Чабанами і Гатним на Одеській трасі, оскільки без неї траса розділяє громади більше, ніж об’єднує.

Киризлієв вирішив віджартуватися: “На сьогодні є проблема розв’язки… але ми бачимо, що пожарна і рятувальна служба приїхала вчасно без всяких перешкод”.

“Те, що стосується розв’язки, то є пішохідний міст – пересікати Одеську трасу, плюс два моста до нового року будуть побудовані з ліфтами”, – розповідає Киризлієв і додає, що світлофор на трасі встановили державні органи за їхньою ініціативою.

Сватання Крюківщини

Після того, як дебати мешканців із Киризлієвим посадили батарейки в мікрофоні, до слова запросили голову села Крюківщини Андрія Кріпака.

“Одне й те саме говорить не буду. Всі повинні зрозуміть, і громада Крюківщини зрозуміла, що залишившись самостійними, ми тільки програємо… Відверто скажу – ми зустрічалися депутатською групою села Крюківщини з депутатською групою села Гатного. Звісно, в Гатному трошки менше населення, тому представників Крюківщини буде більше ”

Але на тій зустрічі депутати погодилися, що якщо представників Крюківщини буде більше, то голова має бути з села Гатного, про що, за словами Кріпака, укладуть меморандум.

На це люди в залі розсміялися і залунали голоси, як таке може бути?
На що Кріпак пообіцяв знову домовленість прописати в меморандумі.

Кріпак пообіцяв, що не будуть закриватися адміністративні установи.

Мешканка Гатного Ніна Лень з вулиці Вишневої запитала у сільського голови Крюківщини, чи відбудеться будівництво інфраструктурних об’єктів у разі, якщо Гатне об’єднається з Крюківщиною.

“Проблема з садочком існує на сьогоднішній день в Крюківщині, в Новосілках… В багатьох населених пунктах, які розвиваються і активно будуються. Дійсно є черги в школах, садочках. В медичних закладах є потреба. Але…це об’єднання дасть можливість збільшити надходження бюджету і завдяки цим коштам ми зможемо будувати додаткові місця”, – відповів на запитання Андрій Кріпак.

Далі попросився задати запитання Кріпаку депутат-злидень Києво-Святошинської районної ради Олександр Паламарчук, але замість питання він проголосив цілу промову за децентралізацію.

“Знаю просто, що у вас дуже великі проблеми зі школою. Знаю також, що у вас є проблеми з дитячим садочком, так як і в нас в Гатному. Далі питання: “на Гатне і на Крюківщину в нас немає пожарної служби і поліції. І коли ми об’єднаємось, якщо я буду політиком, другі депутати будуть політиками – в нас питання – ми не можемо розрізняти проблеми в Крюківщині чи в Гатному. Ми будем однією громадою. Якщо у вас проблема з дитячим садочком чи зі школою – ми не будем казать, шо дайте нам на освітлення, а школа ваша почекає. Ні! Бо ми як свідомі будемо політики – ми будем її будувать і весь бюджет будем перенаправлять до вас в Крюківщину. Якщо в нас немає пожарної служби – ми будем спочатку будувати пожарну службу, бо цього вимагає законодавство. Якщо ми будемо окремою одиницею, хто нам буде тушити наші там домівки чи пожар… То я хочу сказати свою думку, що децентралізацію я підтримую, тому що в нас буде бюджета в два рази більше, в нас будуть набагато більше повноважень… Щоб підписати вам якийсь папірець, вам не потрібно буде їхати до центра, бо сільська рада залишається”, – говорить Паламарчук, поки його не стали перебивати із залу через брак конкретики.

Паламарчук продовжив : “Я ж задав питання: “Як ми будем розвивати? От як ви бачите цей розвиток, коли в нас стільки соціальних проблем? І питання дуже важливе, чи нас зможуть об’єднати, коли в нас немає пожарної служби і поліції? Чи зможуть чи не зможуть?”, – питає в Кріпака депутат райради.

“Відповідаючи на питання, чи об’єднають, чи дозволить обласна державна адміністрація об’єднатися і Верховна Рада призначить вибори… В законі “Про добровільне об’єднання територіальних громад” передбачена наявність лише первинної медичної допомоги – це медичної амбулаторії. Тому що, якщо мова йде про лікарню і стаціонар – це вторинний рівень надання медичної допомоги… Але будемо так само ставити питання про будівництво на території об’єднаної громади лікарні з денним стаціонаром”, – відповів Андрій Кріпак.

Місцева мешканка Ольга Тугай, взявши слово, запропонувала громаді подумати, чого її хочуть усі засватати з різних боків і порадила залишитися самостійними і подумати самим як краще розпоряджатися своїми ресурсами.

“Зараз це така замануха – вам субвенції, вам допомога… а потім громада повинна аналізувати. Ми такі класні – в нас 35 млн грн бюджет. Крюківщина – 17 Чабани – 20. Ну ми така дівчонка з приданим – до нас всі хочуть засвататися. Ну воно ж таки виходить? Ми спроможна і багата громада, виходить, правда? І ми розуміємо, що розраховувати можемо тільки на себе. Тому треба, щоб ми самі робили так, щоб наша громада отримувала більший дохід… Нам сьогодні багатій спроможній громаді можливо і краще залишатися самим”, – каже місцева мешканка.

Громада вирішує ні з ким не об’єднуватися, доки не проаналізує вигоди і недоліки

Броніслав Корицький виступає однозначно за об’єднання і лякає громаду тим, що село насильно нібито приєднають до Вишневого.

“Цей процес уже запущений і він незворотний. Вся Європа працює по такому принципу. Я був у Польщі… досвід переймали – там всі працюють за таким принципом. Самостійності – не буде!.. ми завтра з вами окажемся у місті Вишневому, тому що ми в перспективному плані області вже там засвідчені… Якщо ми з вами зараз не визначимось, не приймемо правильного рішення, ми втратим багато. І тоді я подивлюся, як ви будете хлопать в ладоши, коли ми втратимо село – буде один депутат, якщо ми ввійдемо в місто Вишневе”, – каже сільський голова Гатного Корицький.

До Корицького було значно більше питань від місцевих, ніж до попередніх промовців. Головуюча Тамара Швець ледве забезпечила спокійне обговорення і вгамувала залу.

Швець підсумувала, що громада має обирати між трьома пропозиціями: 1. Чабани-Новосілки, 2. Крюківщина, 3. самостійність.

Але Корицький вигукнув, що варіант за самостійність не розглядається, бо начебто не передбачений законом.

Його підтримав і Микола Лобас, розповівши анекдота про першу шлюбну ніч нареченої і її вбрання: “Як ти не вбирайся, я що має статися – те станеться. Отак і з децентралізацією”.

Головуюча Тамара Швець у свою чергу озвучила четверту пропозицію – створити робочу групу з вивчення доцільності об’єднання чи все-таки залишатися самостійними.

Присутні висловили позицію, що наразі Гатному не варто об’єднуватись з будь-якими суміжними населеними пунктами, допоки в них не виникне чіткого уявлення того, що отримає село Гатне, якщо з кимось об’єднається. Для цього була створена аналітична група, яка на основі аналізу економічних показників і можливих ризиків напрацює вигідне для Гатного рішення: чи об’єднуватись з тим чи іншим сусідом, чи вигідніше залишитись самостійними.

Вже після прийняття чіткого рішення про утворення аналітичної групи замість прийняття пропозицій по ОТГ та обговорення охочих стати членами групи, дехто з присутніх схаменувся. Присутні бачили як командир ГФ “Оберіг-Гатне” Сергій Шелест давав вказівки Олені Романенко, яка є тіткою секретаря сільської ради Петра Дрощі, бігом іти до мікрофона та вимагати голосування за об’єднання. Головуюча на засіданні надала таку можливість, пропозиція за утворення ОТГ була озвучена, але отримала чітке заперечення від присутніх у залі, чим поставила зайву крапку в цьому питанні.

Проблеми з об’єднанням територіальних громад не лише в Гатного. У Коцюбинському депутати проголосували за об’єднання з Ірпенем попри думку громади, яка змушена була звернутися до суду, щоб анулювати рішення своїх депутатів. Активістка і редактор “Громади Приірпіння” з Коцюбинського Ірина Федорів прокоментувала ситуацію в Гатному:

“Усі зацікавлені об’єднатися, щоб отримати доступ до нової землі під Києвом. Наприклад, депутати Коцюбинської селищної ради наплювали на думку громади. Вони попри вигуки “ганьба!” вирішили проголосувати за об’єднання з Ірпенем, який спить і бачить як через Коцюбинське подерибанити Біличанський ліс. Громада Коцюбинського подала до суду і довела, що реального опитування громадської думки не було. У раді не врахували понад тисячу підписів членів громади про те, що  люди були проти. В Ірпінському суді ми, звісно, програли, але в апеляції ми виграли. І саме тому мер Ірпеня не може зараз провести вибори в нову громаду. Спить і бачить, як долучити до майже 2 десятків громад і Коцюбинське. Тому раджу Гатному не піддаватися на улесливі обіцянки депутатів”, – каже Ірина Федорів.

Автор: Сергій Чагаров, мешканець с. Гатне