Громада Приірпіння

У Бучі на вулиці Пушкінській, 4-к почалася рубка живих дерев. Це ділянка, на якій густо росте 57 сосен. Громада позначила сосни для того, щоб контролювати їхню кількість. Ще минулої осені ділянку виставили на продаж. Прямо серед лісу на соснах зухвало було вивішено банер з написом “Продається”.

Ми не вірили, що хтось наважиться знищити ці дерева. Тим більше, що ми маємо рішення судів, які дають всі підстави прокуратурі й поліції зупиняти вирубку й подавати клопотання до суду про арешт ділянки й вилучення її з приватної власності. Маємо Постанову Верховного Суду, вищої судувої інстанції в Україні, про те, що на території Бучі ліс, а не бур’ян та кущі.

Ще минулого року громада зверталася в прокуратуру з проханням захистити цю ділянку й повернути її у державну власність. На місце приїздив слідчий Генеральної прокуратури Роман Стасюк й обіцяв накласти арешт на цю та інші незабудовані ділянки в лісі. Але минуло вже півроку й від прокуратури нема жодних новин. Натомість, активізувалися забудовники. Приблизно місяць тому ми вже зупиняли вирубку за цією адресою й зверталися до прокуратури з проханням про арешт цієї ділянки, але жодного руху з боку правоохоронних органів у бік захисту ділянки досі не було.

І ось результат – повторна вирубка 9 листопада. Було знищено дві живі сосни й зловмисники хотіли продовжити вирубку але місцеві мешканці зупинили злочин.

Сьогодні нам нарешті пощастило зустрітися з так званим власником нашого лісу. Він приїхав на дорогому блакитному BMW.

Його поведінка була передбачувана: він добропорядний набувач власності, нічого не знає, документи в порядку. Примітно, що робітники, які зрізували дерева представилися працівниками “Зеленбуду” від Бучанської міської ради. До слова, дозвіл на зняття дерев був виданий в листопаді цього року виконкомом бучанської ради. Одного з працівників звали Олександр Рижик. Він з великим завзяттям захищав власника, говорячи улюблені фрази мера Бучі Анатолія Федорука: “А як з’явилися тут решта будинків?”.

Взагалі працівник “Зеленбуду”, а краще їх назвати “Зелензнищення”, Рижик виявився особою “небайдужою” й готовою виконувати свою традицйну роботу по знищенню дерев навіть після того як його зупинила громада, викликавши поліцію. Він обіцяв повернутися завтра.

На місце порубки приїхала поліція, слідчо-оперативна група поліції та прокуратура. Роботи було припинено. Але немає гарантії, що ті ж самі “зелензнищенці” не повернуться завтра, якщо прокуратура так мляво, лише під тиском громади, захищатиме інтереси держави.

Чому прокуратура не поспішає з арештом незабудованих ділянок в лісі, мені не зрозуміло, адже підстав для рішучих дій прокуратури у захисті державного лісового фонду у місті Буча більше ніж достатньо, й безпрограшність цих справ стовідсоткова. Питання полягає лише в ступені патріотизму самих прокурорів у їхній відданості професії, яка має виражатися в пристрасному прагненні торжества справедливості. Так хочеться бачити це в наших прокурорах! Але поки що спостерігаємо, на жаль, дещо інше.

Дуже цікавим фактом є те, що Бучанська міська рада зухвало ігнорує рішення Господарського Суду міста Києва від 27 березня 2017 року, де чітко сказано, що Бучанська рада не є балансоутримувачем лісу на території Бучі й продовжує видавати ордери на знищення дерев, що є кримінальним злочином. Також дивує, чому прокуратура, знаючи про факт незаконного розпорядження лісом Бучанською радою не подає на них до суду за цей злочин, адже громада зверталася до них з цим проханням неодноразово!

Сподіваємося на адекватні дії прокуратури, а громада буде підтримувати пркуратуру у захисті державного лісового фонду, щоб правоохоронцям не бракувало духу.

Авторка: Ірина Литвиненко, мешканка Бучі