Як Тарас Шевченко киян у метро пропускав (ВІДЕО)

0

Десятки киян та гостей столиці 9 березня змогли проїхати у метро безкоштовно. Аби скористатися такою нагодою у день народження Тараса Шевченка, варто було лише прочитати на пам’ять вірш Кобзаря перед турнікетами.

“Як умру та поховайте”, “Садок вишневий коло хати”, “В Путивлі граді вранці-рано” – звучали з вуст звичайних перехожих.

“І до дверей, на ключ замкнутих, і до решотки на вікні привик я трохи, і мені не жаль було давно одбутих, давно похованих, забутих, моїх кровавих тяжких сльоз”, – декламує на станції метро “Майдан Незалежності” вірш Шевченка “Веселе сонечко ховалось” політичний в’язень Василь Овсієнко.

Він каже, що у час гонінь поезія Кобзаря допомагала вижити.

“Я сидів на Володимирській, – сказав після він. – Мене дуже пресували, погрожували психіатричною лікарнею. Але в тій будівлі була бібліотека. І я завдяки їй рятувався читанням «Кобзаря». За два тижні я вивчив більше віршів Шевченка, ніж знав до того, хоча й вчився в Київському університеті на українській філології. Я фактично молився Шевченко, бо молитов не знав”.

Тим, хто хотів прочитати вірша Шевченка, але слова забув, організатори акції дарували буклети з кількома поезіями, аби до наступного року була можливість вивчити.

Акція у столичному метро відбувається другий рік поспіль. У 2017-му до неї долучилися 200 людей. Як і цього були ті, хто не користувались безкоштовним проїздом, але декламували вірші.

Ініціатори акції зазначили, щовони хотіли “осучаснити Кобзаря, вивести його зі шкільних лав і показати, що вшанувати Шевченка можна і в підземці, а не тільки біля пам’ятників”.

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539