Громада Приірпіння

В цьому році мій син пішов до першого класу за програмою “Нова українська школа”. Віддали в школу Святошинського району – гімназію “Академія” – як другу дитину в сім’ї.

Весною школа, як щоразу кожного року це було, планувала набрати 3 перших класи по 30 учнів. Саме на цю кількість дітей директор подала відповідні заявки до районного відділу освіти. Але згодом адміністрація району розширила межі території обслуговування, яка закріплена за гімназією. На батьківських зборах ми дізнались, що дітей, які рекомендовані до зарахування в першу чергу аж 155. Постало питання: як вмістити 155 учнів у три заплановані класи.

Першого червня ми дізнались, що всі, хто мав право на першочергове зарахування, були зараховані. Для цього в школі довелось переобладнати клас хореографії та забрати додаткове приміщення старшої школи.

28 серпня на батьківських зборах директор батькам повідомила, що школа готова до нового року. Наголосила, що всі інстанції все перевірили. Влітку у зв’язку із сильними зливами двічі були пошкоджені зливостоки, які проходять в стінах школи, а, отже, були двічі затоплені/пошкоджені приміщення класів. До першого вересня адміністрація школи разом з адміністрацією району ліквідували всі наслідки.

Також батьки дізнались, що на кінець попереднього навчального року в школі було тільки 2 вчительки, які планували набирати перші класи, ще трьох треба було знайти. Вчителі були знайдені, всі вищої кваліфікаційної категорії, одного вчителя вдалось переманити навіть з приватної школи. Вчителі були представлені як професіонали своєї справи, директор нагадала батькам, що вчитель заслуговує гідного ставлення до себе як при безпосередньому спілкуванні, так і при обговоренні шкільних питань в родині кожного учня. Кожному вчителю директор подарувала квіти, а батьки – овації.

Щодо матеріального забезпечення, то ситуація наступна: нові парти 28 серпня у трьох класах  (заявки на які були зроблені весною), вже були розставлені. Те, що діти сидять самі – це еволюція у вихованні. Вони будуть розраховувати лише на власні сили.

На інші два класи заявки були зроблені на початку літа, ці парти ще чекають, діти поки займатись будуть за партами старого зразка.

У нашому класі також вже встановлена інтерактивна дошка, проектор, вчителька отримала новий ноутбук, букварі за новою програмою вже також в школі. Щодо інших підручників наразі інформації не маю.

В школі, як і завжди, групи подовженого дня будуть безкоштовні. До 15-00 з дітьми їхній вчитель, після 15-00 зведені групи на паралелі.  Сніданки – безкоштовні, обіди та полуденки – платні. Сніданки в нашій школі – це гарячі страви, не бутерброди.

Свято Першого дзвоника в гімназії було в суботу. Перші та одинадцяті класи приходили на 8:30. Всі інші учні  пізніше – на шкільний квест.

Урочиста частина складалась з короткого привітання від завуча, один вокальний номер від 11 класу, привітання від дівчинки-“НоваУкраїнськаШкола”, коротке слово директора,  перший дзвоник.

Після цього був салют із конфеті.

По тому учні пішли на перший урок.

Вже без учнів директорка привітала батьків і закрила урочисту частину. У дітей був один урок 30 хвилин, діти робили аплікацію “віночок” – кожен виготовив квіточку і приклеїв на загальний виріб.

До 1 класу столичної школи в цьому році пішов син Коцюбинської селищної голови Ольги Матюшиної.

“Ми стали першокласниками. Віддала сина в звичайну школу поза селищем Коцюбинське, бо він має вирости не сином мера, а простим школярем. Порядок забезпечення шкіл у Києві, на жаль, в рази кращий, ніж в Приірпінні. Групи подовженого дня безкоштовні. За програмою НУШ – є нові парти і все необхідне. Сніданки безкоштовні. Хочеться сподіватися, що в Ірпені наші депутати перед прийняттям бюджету на 2019 рік закладуть достатньо коштів, щоб групи подовженого дня були безкоштовними, як і сніданки в школі”, – розповідає про відмінність Київських та Ірпінських шкіл Ольга Матюшина.

Тут лінійка була 3 вересня і теж все пройшло у розважальній формі.

Авторка: Олена Сокотюк, депутатка Коцюбинської ради