Громада Приірпіння

Мова про басейн, де наприкінці 1980-х та початку 1990-х навчились плаванню тисячі оболонських дітей.

У 1980-му році для будівництва спортивних об’єктів столична влада виділила 1,5792 га землі. На цій території побудували дитячий комплекс – шість басейнів довжиною 15 метрів – місцеві назвали їх “жаб’ятниками”, бо неглибокі, для діток, і великий спортивний 25 метрів. Крім того, був і один 12-метровий для дайвінгу. Комплекс став місцем навчання плаванню як у гуртках, так і під час уроків фізкультури.

У 1999-му році басейн передали у приватну власність та змінили вивіску. Відтоді діти могли займатися плаванням лише якщо їх батьки придбають дорогий абонемент. Але земля під басейном комунальна, тобто наша. Її цільове призначення: для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури і спорту!

І ось зараз Київрада разом із власником – Гаріком Корогодським планує взагалі зруйнувати будівлю басейну. А на його місці побудувати кілька багатоповерхівок.

Про ці плани ми дізналися минулої зими. І під час обговорення нового детального плану території (ДПТ) на громадських слуханнях більшість присутньої громади висловилася проти “проекту” з десятків чи й сотень причин. Згодом протест підтримають тисячі людей. Деякі змушені були на час кинути свою роботу, дітей, родини та організовувати пікети, мітинги, розповсюджувати інформацію в Інтернеті, аби боротися за свої права, коли обранці, яким ми делегували ці повноваження не можуть впоратися. Зрештою, до Київради ми подали аргументовані заперечення проти затвердження детального плану території мікрорайону, за допомогою якого забудовник хоче втілити свої наміри.

Але наш голос слабкий.

Проект вже затвердила земельна комісія, і він опиняється у сесійній залі Київради! Досі не ясно, яким чином він взагалі міг бути переданий на голосування, якщо вся громада проти, і це наша земля? Місцевий депутат, який був на громадських слуханнях, збирав підписи, “підтримував” громаду, пан Владислав Михайленко – раптом зник з поля зору разом зі своєю помічницею, “злився”. А потім з’явився на комісії та проголосував за ДПТ і водночас проти всіх своїх виборців. Хто або що змусило його це зробити?

Напередодні засідання 29 листопада мешканець з “будинку СБУ”, неподалік озера, сказав мені: “Вже узгодили “відкати” ті, хто проголосує. Більше я Вам нічого не скажу”. Невже ось така жахлива правда? Але це пояснює той факт, що депутати так поспішають голосувати за документ. Яка необхідність забирати землю для спорту, руйнувати зону відпочинку, і будувати чергові бетонні коробки? Кому у Києві не вистачає житла?

Хотілося би почути, якими аргументами керується кожний депутат-бажаючий проголосувати “за”? Наші аргументи письмово подані у запереченні до проекту ДПТ. Головний з них, окрім освітніх, медичних, інфраструктурних, екологічних – у наших серцях. Це бажання мати красиву комфортну рекреаційну зону, як це було задумано. Оболонський район – чи не єдиний, що запроектований комплексно. Кожен киянин має змогу насолодитись нашим районом навіть просто споглядаючи карту. Ми би хотіли, як і раніше, відпочивати на озері. Воно – природне, у ньому б’ють ключі, глибина досягає 10-ти метрів. Це не “кар’єр” як його назвали “дільці”, які взялися прибирати заболоченість, якої на озері ніколи не було. Ми би хотіли займатись спортом та бачити простір і навіть зорі у ясну ніч! Так, зорі, і це важливо!

Нинішні власники не змогли задіяти потужності спортивного комплексу на повну силу, вони влаштували лише клубний доступ, який їм, бачте, став невигідним.

Шановні орендарі землі, якщо ви не в змозі застосувати енергозберігаючі технології до того майна, яке отримали фактично за безцінь, яке будувалось за кошти всіх нас такою організацією як Освод (старші люди знають), зізнайтеся у цьому! Зверніться до Київради, до мера, нехай вони вам допоможуть розвинути спорт на цьому місці, запровадити необхідні технології, земля то наша, спільна, ви лише нею користуєтесь. Або передоручіть користування тим, хто хоче і може справитись з викликом! Громада теж з радістю допоможе ідеями! Там міг би бути не лише басейн і тенісні корти, а й критий майданчик для волейболу, інших командних ігор. На цьому місці можна створити справжній спортивний рай!

Микитюк Людмила, корінна мешканка Оболоні