Громада Приірпіння

У Києві немає воєнного стану, але військкомати посилено працюють і набирають на збори резервістів. Генштаб застерігає, що росіяни втричі збільшили свою присутність на кордоні. “Громада Київщини” поцікавилася в Київському міськвійськкоматі, як готуються військові зміцнювати оборону столиці в разі загрози і як відбувається набір до бригади тероборони Києва. “Плюси, мінуси, підводні камені” контракту служби в резерві з перших вуст від командування бригади.

Командир бригади підполковник Микола Білосвіт зустрічає нас при вході до військкомату. Сьогодні святковий день – День Збройних Сил, і всі при зустрічі вітають одне одного. Штаб бригади займає два суміжних кабінети з прапорами і картами на стінах. На робочих столах комп’ютери і течки з документами. Відчувається, що облаштування кабінетів триває.

– Може у вас в журналістів є якийсь лишній комп’ютер? Ми залюбки приймемо в дарунок – навіть якщо це просто друкарська машинка для документів, – каже командир і пропонує каву.

Білосвіт рекомендує свого начальника штабу – Євгенія Горбулинського.

– Відповімо на всі ваші питання, які знаємо, – жартує заступник командира.

Рід військ тероборони – легка піхота: завдання по силах

– У чому необхідність мати підрозділи територіальної оборони?

– 2014 рік показав, що нам необхідно мати документально готові підрозділи, які можна швидко розгорнути. У минулому році в листопаді було прийнято спільне рішення нашого верховного головнокомандувача з начальником Генштабу про створення підрозділів територіальної оборони. Планується, що це буде такий рід військ – територіальні війська. За прикладом наших європейських сусідів і сьогоднішніх партнерів – там усе це діє і діє потужно: Естонія, Швейцарія. Там у кожного чоловіка вдома є зброя і форма, і вони знають, що робити. У нас в Україні все це за всі роки незалежності було занедбано і тільки починає відроджуватися. У кожній області створено бригади територіальної оборони і в місті Києві – окремо. Свій штат, підрозділи, техніка, все, що має бути в кадровій військовій частині, – відповідає командир Білосвіт.  

– Зараз у низці областей є воєнний стан. Які функції підрозділів тероборони під час воєнного стану чи війни?

– Це виконання завдань поза межами району бойових дій. Пряма задача – підтримка належного стану в тилу. Як правило, це дотримання комендантської години і охорона за допомогою блок-постів. Якщо це охорона державних об’єктів, то це блок-пост охорони об’єкту. Якщо це супровід військових колон, то це пересувні блок-пости, щоб якась важлива колона з технікою чи боєприпасами могла безпечно прямувати до місця виконання завдання. Якщо блокування ворожої ДРГ чи НЗФ, то завдання – блокувати ділянку місцевості з цими НЗФ чи ДРГ, а знищує їх уже безпосередньо спецпідрозділ СБУ, – каже начальник штабу Горбулинський.

Підполковник Білосвіт додає, що на сьогодні експериментальні навчання і злагодження пройшли дві бригади тероборони у прикордонних із агресором областях – Сумська і Чернігівська.

– Тобто в АТО сформовані підрозділи територіальної оборони не пошлють?  

– Зараз не 2014 рік. Тоді справді сформовані батальйони територіальної оборони були направлені в зону проведення АТО. Я сам був начальником штабу, а потім 2 роки командиром нашого 12-го київського батальйону територіальної оборони, потім він став 12-м окремим мотопіхотним батальйоном і зараз всіх наших чоловіків лякає ця назва. У нас же назва та сама! І от чоловіки, пам’ятають досвід 2014 року, коли ці підрозділи сформувались, і їх кинули в бій не за призначенням.Сьогодні ж уже створено достатньо бойових частин, спроможних виконувати бойові завдання на передовій. А підрозділи територіальної оборони – це наші підрозділи резерву для виконання завдань в межах територіальної зони.

Це легкі піхотні підрозділи. У нас  протитанкових засобів дуже мало. Ми можемо оточити район зосередження, взяти його під контроль, виставити блок-пости, можемо посилити ділянку державного кордону. Ми охороняємо важливі комунікації і об’єкти.

– Хто може потрапити до підрозділів тероборони?

– Люди, які призиваються до підрозділів тероборони – це люди, які або давно служили в ЗСУ, або не служили зовсім. Нам рекомендується набирати від 41 до 55 років. Це так званий оперативний резерв другої черги. Водночас ми можемо укомплектовувати бригаду і до 10% оперативним резервом першої черги. Перевага надається людям з бойовим досвідом.

Ми зараз працюємо над тим, щоб можна було залучити людей з бойовим досвідом, які отримали поранення. Наприклад, я був в Естонії, і бачив їхні підрозділи тероборони – там за 2 години в стрій стають 200 тисяч військових. Я бачив там людей без нижніх кінцівок. Таких людей не можна кидати напризволяще. В армії є дуже багато посад, на яких такі люди будуть працювати з великою охотою.

Наприклад, до нас учора приходив чоловік, йому 55 років, він вмотивований, нас влаштовує. Він розуміє, що таке армія, він нам потрібен. Ми даємо відношення йому, а в військкоматі в нього знаходять купу болячок. Не всі з них можуть стати на заваді для виконання завдань в теробороні. Тому зараз на рівні Верховної Ради вирішується питання про перегляд переліку хвороб.

Також у нас в Україні більше 1000 громадських організацій, які сприяють обороні. Ми зараз у Києві збираємо цих людей, спілкуємося і наше завдання  об’єднати їх і поставити до нас у стрій в запас.

– Як формується в Києві бригада? Скільки людей треба набрати?

– Бригада – це до 4 тисяч людей. У нас 6 батальйонів в Києві на 10 районів. 6 великих районів з великим людським ресурсом формують батальйони, а 4 інших райони формують управління бригади. Наприклад, Деснянський район формує один батальйон – це більше 500 чоловік. Ми відбираємо людей, спілкуємося. Ми вже перевірили десь 60-70% особових карток, – каже командир бригади.  

Щоб ви правильно розуміли, що батальйон формується на випадок, якщо буде оголошена мобілізація. Зараз просто іде облік військовозобов’язаних, і ми приймаємо громадян на службу на контракт у резерві. Це не значить, що контрактник зразу вдягає форму. Він живе своїм життям, а за планом проходить навчання. Як правило, це 10 діб на рік, – уточнює начальник штабу.

Начальник штабу Горбулинський пояснює, що можна і не підписувати контракт на службу в резерві, але тоді за військовозобов’язаним не бронюється посада в підрозділі, до якого він приписаний.

Доки ми розмовляємо, в суміжному кабінеті проводять бесіду з військовозобов’язаним у цивівльному, який виявив бажання дізнатися більше про бригаду. Від командира бригади дізнаюся, що чоловік працює у банківській сфері.

– Важко зібрати людей на навчальні збори?

– Керівники підприємств, на яких працюють люди, не готові відпускати на збори своїх працівників.

В Естонії ти не влаштуєшся на роботу, поки не покажеш документ, що ти непридатний до військової служби чи що ти маєш контракт на службу в резерві чи інші варіанти. У нас же зараз багато учасників бойових дій. До мене хлопці приходять і кажуть, що своє посвідчення при влаштуванні на роботу ховають десь подалі. Бо якому керівнику хочеться, щоб його працівник міг брати відпустку на 2 тижні, коли захоче, міг їздити лікуватися, а звільнити з роботи працівника з УБД взагалі складно.

– Якщо злагодження тероборони триває тільки 10 днів, як такий підрозділ може виконувати якісь завдання?

– Завдання тероборони насправді хоч і відповідальні, але не дуже складні.  У нас по плану бойової підготовки є одиночна підготовка, 3-4 дні – колективна підготовка. Зважте, що ми всі зараз вчимося і створюємо цю структуру з нуля. Також ми просимо керівництво ЗСУ, щоб у нас зробити підрозділ інструкторів, який буде фаховий.

У 2014 році я спілкувався з людьми, які прийшли до батальйону, і там теж не всі були фахівці. Наше ж завдання виявити – на що спроможний військовослужбовець і використовувати його в тому напрямку, який він може, – каже Білосвіт.

Ми зараз проводимо 14-15 грудня організаційно-методичні збори з офіцерами запасу на безоплатній основі з метою навчити їх планувати оборонний бій. Це стосується всіх офіцерів запасу, приписаних до нас, яких ми залучаємо, які укладають контракт на службу в резерві, – додає Горбулинський.

Начальник штабу бригади тероборони Євгеній Горбулинський

Служба в резерві – гарантія, що вам не вистрелять в спину

– Яка мотивація в громадян проходити службу в резерві?

– Якщо говорити про фінанси, то за період навчань на посаді солдата за 7 діб людина отримує гроші на відрядження 20 грн за добу. Загалом за 7 діб він отримає десь 900 грн, якщо він не працює, і в кінці року він отримає до 3000 грн, якщо уклав контракт на службу в резерві. Також ми звернулися до Київради, щоб до програми “Турбота” внесли одноразову виплату при укладанні контракту в розмірі 20 тисяч гривень. Ми цього неодмінно доб’ємося, – обіцяє Микола Білосвіт.

– Навіть, якби ця сума була в 10 разів більша – це не така велика мотивація, щоб ризикувати життям. Якби Майдан стояв за гроші – він би ніколи не переміг добре оплачувану армію силовиків.

– У мене всі офіцери в організаційному ядрі – це хлопці, яких я сам підбирав і за кожного з них впевнений і знаю, що вони пройшли і можуть довести це до кожного чоловіка. Це важливо, щоб командирами рот стали люди з досвідом.

Хлопці, які були в мене в батальйоні, часто дзвонять і просяться: “Давай, командир, ми до тебе підем, ми тебе знаємо”. Мене це радує, але я кажу їм так: “Ті посади, що мають бути люди з бойовим досвідом – я їх візьму, а комусь я можу сказати, ні”.

– Коли була вища мотивація, у 2014 чи тепер?

– Тепер усі кажуть, що у 2014 році були патріотами, самі прийшли до військкоматів. Насправді, я з кожним спілкувався. Є частина людей, яка прийшла сама, і є ті, яких за повістками визивали, вишукували і привозили. Але я вдячний їм також. Я їх правильно виставляв на виконання тих бойових завдань, які вони спроможні були виконувати. Я виявляв з-поміж них хто що може і вони це робили. У територіальній обороні місце так само знайдеться кожному.

Я в 2014 році дуже хвилювався. До цього 18 років не служив. Мені як начальнику штабу доводилося розподіляти людей і приймати рішення – який взвод на який ВОП (взводний опорний пункт – прим. ред.) відправити. Я сидів ночами і читав особові справи офіцерів, що вони закінчили, які мають характеристики… Спілкувався з кожним, поки ми 3 дні їхали в поїзді. Бо бойова обстановка – різна і люди різні. А командир має знати кожного свого військовослужбовця.

Насамкінець підполковник Білосвіт пропонує долучитися журналісту до бригади і підписує відношення.

Також запрошує на найближчі збори офіцерів запасу. Тому “Громада Київщини” триматиме читачів у курсі всіх подій з життя бригади тероборони.

Нагадаємо, у лісі під Києвом загони тероборони під час навчань знешкоджували диверсантів противника.

 Розмову записав Сергій Огородник, журналіст “Громади Київщини”, мол. л-т запасу