Громада Приірпіння

Ірпінь – Мекка для “чорних” реєстраторів.

Саме тутешня “чорна” реєстраторка Олена Скоріна допомогла редернути квартиру в екс-нардепа Юрія Дерев’янка. Вона ж за кілька хвилин вирішила вкрасти волю громади селища Коцюбинське і замінила в реєстрі селищну голову Коцюбинського Ольгу Матюшину на самопроголошену голову Юлію Главацьку. Це сталося 2016 року. Суди в цій справі так довго тривали, що Скоріну визнали винною у другій справі, але не посадили – сплили строки.

Безкарність породжує вседозволеність. В Ірпінь почали їздити навіть з інших областей, знаючи, що тут реєстратори можуть творити дива. Так, ще один реєстратор з Ірпеня Руслан Кашніков, вирішив зайти в реєстр і відновити на посаді мера Полтави Олександра Мамая без рішення суду чи відповідних документів з Мін’юсту.

В Ірпені команда екс-мера Ірпеня вирішила на одному перевороті не зупинятися, і в 2018 році реєстратор Ірпеня ще раз виключив з реєстру обрану громадою Ольгу Матюшиною і на посаду мера поставив депутата ради Миколу Єременка, який взагалі навіть не був ніколи секретарем ради (реєстраційна дія 13571070011001426). Цю реєстраційну дію Мін’юст визнав незаконною ще в квітні 2018 року.

Згодом з’явився аудіозапис розмови з Єременком, яка була зроблена під час спецоперації СБУ, коли Єременка брали на хабарі. Депутат зізнався, що на переворот пішов не просто так. Екс-мер Ірпеня фігурант антикорупційних розслідувань Володимир Карплюк пообіцяв йому за це 20 000$. На аудіозаписові чути, що кошти мали передати і реєстратору.

Єременко НІКОЛИ не був секретарем ради. Це підтвердив своїм рішенням навіть Верховний Суд. А не секретар ради не може бути в.о. голови.

Тобто вже півтора роки як є рішення Мін’юсту, місяць як є рішення Верховного Суду, яке б правоохоронці Ірпеня мали б брати до уваги і робити все від них залежне, аби реєстраторка Тетяна Бондарук понесла покарання. Але слідчий Ілля Желдак не поспішає працювати над матеріалами кримінальної справи і не проводить слідчих дій (N12018110040002535, ст. 362 КК України).

Обрана громадою селищна голова Ольга Матюшина зверталася до Начальника ірпінської поліції Олега Петренка наприкінці літа цього року, аби провели невідкладно слідчі дії.

Жодних дій, які слідчий зобов’язаний був вжити за законом не було зроблено. Тоді Ольга Матюшина звернулася до суду через бездіяльність слідчого Жолдака. 15 жовтня Ірпінський міський суд задовольнив скаргу. Але і далі справа не рухається з місця. Про те, що кримінальні провадження зумисне не розслідуються слідчим, під час особистого прийому на минулому тиждні проінфомрували керівника поліції Київської області Андрія Нєбитова та помінчика міністра Арсена Авакова.

Наведене безумовне свідчить, що ірпінський слідчий Ілля Желдак проявив службове недбальство, тобто не виконав свої службові обов’язки, про що було проінформовано минулого тижня ДБР. Тобто поліція свідомо затягує строки, щоб в майбутньому реєстраторку, як і Скоріну, не притягнули до відповідальності через переворот влади.

Але негативний наслідок – це не просто уникнення відповідальності. Зловмисникам треба був не лише статус з політичних мотивів. Це серйозний економічний злочин. Як результат перевороту, у Коцюбинського вивели у незаконний спосіб два (!!!) річних бюджети. Зокрема половину річного бюджету вивели на ТОВ “Мастер-Енерго”, яке виморожувало мешканців селища два роки поспіль.

Тобто на приватний бізнес без рішення суду вивели наші податки, за які мав розвиватися цілий населений пункт. І у цій справі щодо виведення грошей – слідчий той самий – Ілля Желдак.

ДФС вже під час перевірки наприкінці серпня виявили порушення в діяльності комунального підприємства УЖКГ “Біличі”, через яке виводили бюджетні гроші. А слідчий Желдак і далі не квапиться працювати.

Начальник слідства Ірпінської поліції Максим Дьомін повідомив Ользі Матюшиній, що слідчий не бачить тут складу злочину. Але справи досі відкриті. Таким чином тягнуться процесуальні терміни.

11 жовтня в слідчому управлінні під протокол слідчому дали вказівки, що треба робити, аби кримінальні справи розкривалися, а не висіли роками нерозкритими. Ми щиро сподіваємося, що після 1,5 роки митарств, з рішенням Вреховного Суду справа має не просто лежати в слідчого, а вже найближчим часом слухатися в суді.

Авторка: Ірина Федорів, журанлістка і мешканка Коцюбинського