Громада Приірпіння

13 лютого в Ірпені мала відбутися сесія. За кілька днів до того депутатам роздали проекти рішень. З-поміж інших було рішення про те, що селище Коцюбинське, де я мешкаю, мають з якогось дива приєднати до Ірпінської ОТГ. Але ми хочемо до Києва. Як проміжний варіант готові на самостійну ОТГ з найближчою перспективою приєднання до столиці. Це має відбутис до місцевих виборів.

Соціологія твердить, що з Ірпенем нас бачать десь 4,1 % мешканців, а з Києвом 66%. Похибка може бути на рівні кількох відсотків. Громадські слухання підтвердили, що майже 61% за Київ. Результати громадських слухань ніхто навіть не пробував оспорювати в судовому порядку, бо вони поіменні. Самостійними ми бути не можемо, бо у нас бюджет не витягне розвиток інфраструктури і утримання бюджетних установ в анклаві.

Оскільки депутат Ірпінської ради Богдан Слюсаренко (“Нові обличчя”), якого обрали в окрузі, де я мешкаю і зареєстрований, мені заявив, що він мої інтереси не представляє, я вирішив піти на сесію в Ірпінь, щоб самостійно представляти свої інтереси. 

Раз людина з представницьким мандатом мене не представляє, значить рада має мене заслухати, бо у мене нема представника в раді.

Отже, приємним сюрпризом стало те, що питання щодо Коцюбинського в порядку денному не було. Принаймні окремо. Але був підступний пункт “Різне”, куди могли внести все, що завгодно. Тому я вирішив дочекатися завершення сесії.

З кворумом в Ірпінській раді значні проблеми. На засідання прийшло 19 депутатів з 36. Тобто якщо двоє утрималися чи проголосували проти – рішення не прийняте. 

Спершу почали роздавати нагороди, дали слово самопроголошеному голові селища Коцюбинське Сергію Данішу. Йому вручили ключі від машини для амбулаторії.

Дісйно, добили медицину, знищили стаціонар, повивозили обладнання з амбулаторії й тепер почали рекламну акцію.

Я так розумію, що фігурант антикорупціних розслідувань Володимир Карплюк вирішив так до нас свататися. Саме Карплюк порівняв процес об’єднанням громад на підкомітеті з процесом сватання. Такий підхід розкритикували нардепи. Дійсно, виглядає це як середньовіччя.

Даніша, хоча він до виступу не записувався, всі слухали чемно, ніхто його не перебивав. 

Після виступу він швидко зник.

Згодом до слова попросився голова Гостомеля – Юрій Прилипко. Він наголосив на тому, що Гостомель хоче бути окремою ОТГ. Що вони щороку платять дуже багато коштів в бюджет міста Ірпінь – до 60 млн, а нічого натомість не отримують.

В.о. міського голови Андрій Літвінов (“Нові обличчя”) почав переконувати, що це все не так.  Прилипко наголосив, що і Гостомель, і Коцюбинське не дадуть приєднати до Ірепеня. Люди стояли з плакатами “Гостомель – не Ірпінь”, “Поверніть кошти”.

До слова попросилася журналістка і мешканка Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська, яка до того ж є помічницею нардепа від партії “Голос”. Але муніципальна варта не давала їй слова і не давала підійти до сцени.

Тоді ті, хто приїхав на захист самостійності Гостомеля почали протистояння з муніципальною вартою і Михайлина Скорик-Шкарівська таки прорвалася вперед до сцени. Їй відключили мікрофон.

Але активісти виявилися підготовленими. Вона мала мікрофон і підсилювач в залі і таким чином змогла виступити.

В.о. Голови Ірпеня Андрій Літвінов (“Нові обличчя”) повідомив всім, що засідання переноситься на березень. Гімн депутати Ірпеня не співали, а активісти залишилися співати гімн акапельно. Муніципальну варту це дратувало.

Автор: Юрій Устіновський, мешканець селища Коцюбинське