Громада Приірпіння

Прочитав у соціальних мережах, що пишуть наші ірпінські лідери в.о. мера Ірпеня Олександр Маркушин та екс-мер Володимир Карплюк. Обидва виступають за так званий розвиток міста Ірпінь.

Маркушин в інтерв`ю підконтрольному Карплюку інформаційному агенству ITV навіть акцентував: “Припиняти розвиток Ірпеня в умовах карантину ми не збираємося”.

Та хто ж проти розвитку міста? Розумію, що дискусія йде про роботу будівельної галузі в режимі карантину та надзвичайного положення.

Днями пройшла інформація про спілкування “Конференції будівельників України” з топ-менеджерами українських забудовників (читай тільки будівельників житла, бо якби інакше то не “забудовників”, а будівельників).

Резюме цього спілкування таке:

“Дії забудовників направлені, перш за все, на скорочення офісів продажів, безпеку людей та захист інтересів інвесторів…Окремо зазначили щодо будмайданчиків. Специфіка роботи там допомагає захиститися від вірусу. Будівельники переважно працюють групами по дві-три людини на окремих ділянках і часто перебувають на свіжому повітрі. Тож, у цьому сенсі вони в більш безпечних умовах, ніж працівники в офісах.
Більшість ірпінчан розуміє, що для працівників, які зайняті на будівництвах це ще й можливість банально виживати та годувати свої сім’ї у тих непростих умовах, які сьогодні склалися”.

Знову скористають чужим розумом, а саме думкою голови Мінрегіону Олексія Чернишова.
Мінрегіон отримав звернення від найбільших забудовників щодо регулювання питання продовження будівництва під час карантину. Економіка всього світу стрімко змінюється щодня під тиском коронавірусу. Епіцентр пандемії перемістився з Азії до Європи та США, та сьогодні уряди країн стикаються з найскладнішим вибором: як із найменшими втратами діяти щодо промисловості та будівництва?

Адже всі ці дії спричинять довготривалі збитки в світовій економіці. Звернув увагу на дані статті в Financial Times: “у Європі проходять складні перемовини між урядами та працівниками, профспілками та медиками щодо подальшої долі галузі будівництва. Так, у Франції в галузі працює понад півтора мільона працівників, розвиток критично важливий для країни. У Швеції — одні з найзапекліших дебатів із цієї теми: бізнесмени, науковці та журналісти сперечаються, чи варті заходи, спрямовані на боротьбу з вірусом, економічних збитків, які вони спричиняють”.

Забудовники Сполученого Королівства поскаржилися, що позиція уряду щодо закриття об’єктів будівництва була не достатньо чіткою. В Іспанії, де будівництво та продаж товарів, від матраців до спортивного обладнання, не зупиняються, рух за припинення таких продажів викликав протистояння в певних регіонах.

Але ми з вами в Україні. Як бути з будівництвом у нашій державі під час пандемії? Давайте розмірковувати. Потрібен зважений підхід: зупинити повністю неможливо, адже наслідки будуть складними і для суміжних галузей. Але й продовжувати в режимі ігнорування норм і рекомендацій МОЗ неправильно. Життя людини – найголовніше.

Головне я підкреслив. І як реагують забудовники Ірпеня на вказівку головного розпорядника їх галузі в Україні? Показую на прикладі сусідів – ЖК “Мюнхаузен 2”. Хтось зняв сорокасекундне відео як працюють муляри на будівництві в Ірпені. Без захисту й кріплення.

“Життя людини-найголовніше”, – кажете? Бог з ними з масками, корифеї від будівництва сказали на свіжому повітрі не важливо. Ви на відео огорожу бачите? Чи може робітники прикріплені страховими линвами до капітальних споруд, щоб не впасти? Чи споруда обтягнута захисною сіткою? Вибачайте, але це шостий чи сьомий поверх. Чи економія понад усе? Виходить, що крім карантину місцева влада нічого не робить. Порушується техніка безпеки – пусте. У Карплюка на будівництві вже люди гинули, пронесло. Тому й немає ніякого технічного нагляду –людске життя нічого не варте. А тут робітнику на будівництві як в приказці: “Не вмер Данило так болячка задавила”.

Автор: Микола Дзюба, мешканець Ірпеня