Позбутися наркозалежності й народити здорову дитину від ВІЛ-позитивного можливо

2
Марина понад 8 років залежала від наркотиків. Одного дня вона вирішила, що або вмре, або вилікує цю хворобу.
.
У центрі реабілітації вона знайомиться з майбутнім чоловіком. У цієї сім’ї народилась здорова дитинка. Вони знали, як її захистити.
.
Марина 5-й рік допомагає тим, для кого зараз життя без наркотиків неможливе, бо не з книжок знає, що ВІЛ в Україні – пандемія.
.

Її благодійна організація на цьому тижні розпочинає в селищі свій довгостроковий проект боротьби із наркозалежністю та поширенням інфекційних захворювань, таких як ВІЛ, сифіліс, гепатит та інші, про що раніше повідомляла редакція сайту.

За рівнем поширення ВІЛ наша держава наздоганяє Африку. Епідеміологічний поріг давно позаду. Пандемія – це реальність до якої може бути дотичний так чи інакше кожен українець, ствержують працівники реабілітаційних центрів.

Держава виділяє мізерні кошти на боротьбу з поришенням ВІЛ і лікування наркоманії. У центрах реабілітації наркозалежних визнають, що саме вживання наркотиків сприяє поширенню вірусу імунодефіциту.

“Найстрашніше, що ти не можеш забути те, що з тобою було. Я все чітко пам’ятаю. Я точно знаю, що і як треба робити й до кого можна звернутися, якщо тобі знову треба кайф. Хотілося щоб ці знання і спогади хтось витер. Якщо собою не займатися щодня, то можна дуже легко зірватися. Я ходжу в групу самодопомоги Анонімні наркомани. Зараз, коли в мене щось поболює: нирки, ноги, – я знаю, що так відгукується мені моє минуле,” – пояснює Марина, яка 8 років страждала від залежності.

Марина не побоялася з’єднати свою долю з людиною, яка живе з ВІЛ. Вони запланували дитину й знали, якщо дотримуватися необхідних правил безпечного зачаття дитини, вона буде здоровою.

Марина не побоялась народити дитину. Малеча має сильний імунітет

“Мені пощастило, що після 8 років вживання наркотиків я не маю ВІЛ. У більшості, коли чують про ВІЛ-позитивного, на голові дибки стає волосся. Ми ж не приховуємо його діагноз. Це знають родичі й друзі. Я не можу від нього заразитися. Дитина теж. Він приймає ліки й його поріг вірусного навантаження не визначається. Я б змогла від нього заразитися хіба що у випадку переливання крові,” – додає вона посміхаючись.

Молода мама самотужки зареєструвала свою організацію й до тепер не вірить, що це стало можливим через корумпованість відповідних державних органів.

“У нас є волонтери. Переважно наші соцпрацівники – це колишні наркозалежні. Вони знають, як знаходити наркозалежних, постачальників наркотику. Як то кажуть, рибалці рибалку здаля видно. Ми коли починаємо роботу виїздимо в населений пункт і далі малюємо на географічній карті свою мапу наркозалежних, їхніх мереж та зв’язків,” – пояснює специфіку роботи Марина, керівник обласної організації “Фонд допомоги “Життя”.

Цього тижня її волонтери разом з всеукраїнською організацією “Конвіктус Україна” розпочинають роботу в селищі Коцюбинське поблизу Києва. Їх про це попросили місцеві активісти, які були вражені знахідками під час суботників.

За півгодини прибирання одна людина назбирувала до половини 5-літрову пластикову пляшку з-під води

На наступному тижні, коли буде готова спеціалізована карта й правоохоронці селища поділяться з волонтерами своїми напрацюваннями, Марина з своїми помічниками планує приїхати з мобільною амбулаторією.

Тут наркозалежні та так звані “люди-мости”, ті, хто є родичем або близьким до наркозалежних, зможуть пройти безкоштовно експрес-тести на ВІЛ, гепатит В/С, сифіліс, гонорею, хламідіоз.

Про час та місце роботи мешканців селища повідомляють заздалегідь.

За результатами тестів, інфікованим дають направлення в спеціальні центри на лікування, а з наркозалежними працюють далі: направляють в реабілітаційні установи, з ними працюють психологи, волонтери видають чисті шприци й презервативи задля уникнення поширення вірусних захворювань.

Далі після успішної реабілітації, яка, на жаль, такою є не завжди, ці колишні наркозалежні стають волонтерами, бо, як ніхто, можуть оцінити другий шанс й право на життя.

Вони допомагають потім не лише наркозалежним. Працювати для громади готові і на суботниках: вчать, як поводитися із знайденими шприцями, аби уникнути ймовірного зараження.

Працюючи з ними пліч о пліч розумієш, що кожен в силах виправити свою помилку

Головне, це постійно працювати над собою, вірити в себе і не озиратись, радять ті, хто успішно пройшов реабілітацію.

Благодійна допомога, управління організацією й виховання доньки – це не єдине, чому себе присвятила Марина. Вона почала розводити шиншил.

Шиншили швидко розмножуються, чим допомагають поповнити сімейний бюджет

А нещодавно збулась її ще одна мрія. Чоловік їй розшукав подарунок, про який вона так давно мріяла.

Шотландця привезли з Запоріжжя

Своїм прикладом волонтери й Марина, яка успішно веде життя без проблем наркозалежності, надихають тих, хто ще не має сили волі вилікуватись.

P.S.

  • За 6 місяців 2010 року захворюваність на ВІЛ-інфекцію в порівнянні з минулим роком зросла на 6%. При цьому кількість тестувань на ВІЛ зменшилася.
  • Найбільше зростання зареєстроване в Одеській області на 57,7%, Житомирській – на 51,8%, Черкаській – на 48,4%, Київській – на 23,6%.
  • В Україні споживання ін’єкційних наркотиків залишається головним джерелом ВІЛ-інфекції.

Йдеться в звіті МОЗ.

2 коментарі

  1. Алексей Туровский 16 Листопада 2010 at 15:23

    Молодец Марина!!! Желаю успехов в твоем тяжелом и очень “правильном” деле…

  2. Taras 24 Листопада 2010 at 15:46

    Захоплююсь такими людьми! Це – справжні воїни світла. Вони стали на боротьбу з безмежним, гидким, тяглим злом. І кожна врятована людина – це перемога. Це набагато крутіше, ніж стрибнути з парашютом, купити мерседес, чи відпочити в Монако. Бажаю вам перемог у Коцюбинському!

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539