Громада Приірпіння

У невдахи останніх парламентських перегонів “регіонала” Петра Мельника в його рідному окрузі N95 і навколо було “всё схвачено” : родичі поставлені на посади в органах самоврядування і виконавчої влади. Які ще зв’язки були у Мельника, можна тільки здогадуватися. Перед виборами вся ця родинно-кумівська камарилья працювала на свого кандидата.
Один із піар-заходів був запланований у “гарячій” точці – на озері в Біличанському лісі (околиця Києва). Цю ділянку лісу біля озера (близько 100 га) безжально пошматували на паї собі і підставним особам з Дніпетровської обл. депутати Коцюбинсткої селищної ради і голова селища В. Садовський. І накинули оком ще на 4 тис га Біличанського лісу – проголосували на сесії селищної ради за розширення меж Коцюбинського. На щастя, реальні власники паїв від коцюбинських депутатів нічого не встигли там побудували, бо громадяни повстали проти знищення лісу.

Так от, перед виборами тут – у Біличанському лісі – Петро Мельник добряче оскандалився. Він урочисто відкрив пляж на озері, в якому насправді, згідно документів санепідемстанції, купатися заборонено. Своєю присутністю цей кандидат “благословив” дерибаннків лісу і їхні брудні справи. На думку захисників лісу, Мельник міг “благословляти” коцюбинських депутатів-дерибанників і в інших місцях та ситуаціях.

Петро Мельник вибори програв, втратив майбутній депутатський мандат і вплив. А до справи Біличанського лісу стануть инші – новообрані народні депутати – В’ячеслав Кутовий (він переміг Мельника на 95 окрузі) і депутат сусіднього – столичного округу N218 Володимир Ар’єв.

Обидва переможці в курсі справи Біличанського лісу і знають, що слід робити.

Володимир Ар’єв (новообраний народний депутат в окрузі N218: “Дерибан Біличанського лісу навколо селища Коцюбинське, так само як і нищення лісу поблизу Гостомеля, (за який я нині воюю пліч-о-пліч із гостомельцями) та інших ділянок, можливий тому, що Верховна Рада своїм голосуванням не визначила межі столиці. Хоча в документах Київради та інших органів влади ціє межі є. Депутати місцевих рад навколо столиці користуються цією законодавчою прогалиною і самовільно голосуванням на сесіях розширюють межі своїх населених пунктів за рахунок київських лісів. Ті ж 4 тис га Біличанського лісу за документами належать Києві – комунальному підприємству “Київліс”. Але рішення саме Верховної Ради нема. Як депутат, я домагатимуся, аби парламент чітко визначив межі Києва, аби зупинити варварські вирубки лісів навколо столиці.

В’ячеслав Кутовий (новообраний народний депутат в окрузі N95): “Треба обов”язково передбачити гроші з бюджету на розробку документації для встановлення меж міста Києва у проектному інституті. Зробити документи якнайшвидше і внести законопроект про встановлення меж столиці у парламент. Я негайно цим займуся і триматиму під контролем.”

В’ячеслав Кутовий ще перед виборами поставив свій підпис разом із 15-ма тисячами громадян під зверненням до президента України з проханням терміново надати природозахисний статус Національного парку, що захистить його від свавілля будь-якої місцевої влади (столичної чи обласної).

Обидва новообраних депутати підтримують звернення Київради до президента, щоби він своїм Указом оголосив Біличанський ліс Національним парком.

Якщо цей Указ таки буде підписано, Біличанський ліс дерибанникам не дістанеться ніколи.

Наталія Соколенко, УП