Громада Приірпіння

Студенти ірпінської податкової академії, які не приєднались до всеукраїнського студентського страйку, вийшли на майдан поза навчальним процесом і навіть виступали перед євромайданом.

Редакція Сайту громади Приірпіння на правах анонімності поспілкувалась з одним із таких студентів Національної академії податкової служби.

Як поставились Ви і студенти Вашого вишу до розгону мирного майдану?

Це нецивілізований спосіб вирішення проблеми. Я знову збираюся на майдан, але не знаю ще коли саме вийду. Я про розгін майдану дізнався буквально годину тому і бачив лише кілька відео. У мене поки немає доступу до інтернету. Я не бачу всієї масштабної картини. Але те, що я бачив – не піддається здоровому глузду.

(Далі слова студента, які були записані напередодні розгону євромайдану).

– Я був і на Європейській площі і на Майдані Незалежності. Стояв там не день і не два. Стояв там я добровільно сам. Мені за це ніхто не платив, як і ніхто мені за це не погрожував. Ніхто не казав нам у навчальному закладі “Іди – не іди. Ми за євро, чи ми проти євро”. Я знаю, що з нашого університету там є студенти, але я ходив з одним другом. Можливо й були якісь організовані групи, але я ходив сам автономно.

– А Ви бували колись у європейських країнах, чим Вас приваблює європейська інтеграція України?

– Я був раніше в Європі. Навіть працював там близько двох років. Цього літа не поїхав працювати в Європу, бо в Ірпені маю роботу, якою задоволений. І хоча в Європі платять більше, я не хотів свою роботу втрачати. Я прагну євроінтеграції, бо поділяю європейські цінності. Я не за те, щоб у нас були високі зарплати і європейські ціни. Ні, я не за те – я за європейські цінності. Хочеться  бути впевненим, що коли вийду на вулицю, мене не схопить наша міліція, не буде шити мені статтю, вимагати хабара, вибивати покази. Це ж правда, що кожен з нас так чи інакше в своєму житті давав комусь хабара: медикам, правоохоронцям, ще комусь… Цю систему корупції треба побороти.

– Чого Ви очікуєте від Європи? 

– Знаєте, я не хочу щоб ми думали, що Європа нам дасть кредит і це якось допоможе. Потрібні не гроші, а нові правила гри. Необхідно змінити корумповану систему, змінити наш менталітет. От за це я голосую, за це я підписуюсь. За те, щоб ми перебудували всю систему. Я був на Майдані  і відчув, що наш менталітет “моя хата скраю – нічого не знаю” почав змінюватися. Цей старий менталітет згасає і перемагає менталітет “Ми всі українці, ми всі разом і якщо нашій країні погано живеться, то й нам погано”.

Я побачив, як там люди несли поламані ліжка, стільці, піддони, щоб грітися. Я бачив, як кияни передавали ковбасу, м’ясо, різні харчі… бачив, я ходили дівчата, роздавали шапки, теплі речі. Я все це бачив на власні очі й пишаюся цим!

– А в 2004-му Ви також були на Майдані? 

– Ні, в 2004-му році мені тоді було років 14. Я дуже хотів поїхати… І за той Майдан я теж гордий. Може помаранчеві й не виправдали наших надій, але ж тоді зібрався народ і показав, що ми щось таки та можемо. Ми тоді відкинули комуністичні цінності, перемогли отой тоталітаризм в Україні. Адже молодь виходить, молодь протестує за ідею на відміну від тих, хто сьогодні стояли на Європейській площі (після об’єднання Європейської площі з Майданом незалежності на Європейській площі зібрався проплачений майдан на підтримку митного союзу – прим. ред.) в підтримку президента і не могли пояснити, чого вони там зібралися. Я не за це.

Мені ніхто грошей не пропонував і не давав. Мені ніхто не казав, що от ми тебе, мовляв, везем безплатно в Київ, чи щось таке. Я – за ідею.

– Що Вам сказали з приводу участі в мітингу на Майдані? 

– Насправді нам ніхто нічого не забороняв і не заохочував. Нам просто сказали, щоб ми вчилися добре і щоб Майдан не вплинув на нашу освіту.

– А це свідчить про якісь досягнення, якусь відносну свободу у виші? Я так розумію, при Петрові Мельнику це було б неможливо? 

– Ну, як Вам сказати, це говорить про ті досягнення не лише нашого університету, а й України. Не будемо приховувати інформацію, ми всі знаємо, яка в нас система освіти – як скажуть, так і голосуєм, куди скажуть – туди і йдем. У нашому університеті вирішили, що на першому місці навчання, але нікому виходити у вільний від навчання час нікуди не заборонили.

Нагадаємо, студенти податкової академії не приєднались до студентського страйку, коли до них прийшли львівські студенти.