Громада Приірпіння

Авторка: Ольга Матюшина

Прощатися з Героєм України прийшли до Будинку офіцерів столиці. Тут були односельці, друзі, поранені хлопці з його батальйону, самооборонівці…

Відспівували Олександра Гуменюка в Михайлівському соборі, пообіді з ним прощались односельчани на вулиці Пономарьова.

Вшанувати пам`ять полеглого воїна прийшли й місцеві політики Приірпіння та області, зокрема й екс-“регіонали”.

Але їхній присутності деякі Коцюбинчани тут були не раді.

“13 числа на Маковей, у мене як передчуття було, таке негарне передчуття. Саша до цього ніколи мені не дозволяв збирати допомогу для його батальйону, казав, щоб я дітьми займалась. У нас трійня. А тут мені як в горлі пекло, що треба відшукати кошти на тепловізор. Я сходила в церков, в яку я зазвичай хожу біля метро Академмістечко, батюшка не відмовив, частково допоміг. Потім я пройшлась по всім магазинам і кафе, також люди допомогли, хто чим зміг на тепловізор. Десь о 12 годині зайшла до нашої селищної ради,” – розповідає Олена, дружина загиблого.

“Було приблизно 12 год, але оголошення про те, що обідній час ніде не побачила. Секретарка сказала, що сьогодні вже голови не буде і приходьте завтра. Натсупного ранку 14 числа (день загибелі – примітка авт.) вже в 7:30 я стояла під дверима селищної ради. До 9 ранку прочекала. Садовський так і не приїхав. Тож я йому сама зателефонувала. Він повідомив, що не зміг приділити мені час, так як супроводжував комісію з 15 чоловік, яка інспектувала готовність навчальних закладів до початку навчального року. Про моє прохання про допомогу він знає, але допомогти на жаль нічим не може, так як минулого тижня тільки-но зібрали на один тепловізор. До слова депутати скиндалися по 300 грн і дещо допомогли підприємці. Вдруге Вадим Іванович сказав, що звертатися до людей не може,” – додає дружина Гуменюка.

Тепер селищна рада взяла на себе витрати за поховання та поминки Героя. Це обійшлось десь у 20 тисяч гривень. Саме такої суми, з слів солдатів, не вистачило тоді на тепловізор.

На поховання Олександра Гуменюка приїхав з зони АТО його земляк Ігор Домбровський. Він навіть до рідних не заїхав. Одразу приїхав до храму на відспівування.

“Це дивно, що ми не знали одне одного в Коцюбинському. Він активний і був на майдані. Потім в зоні АТО. Ми не перетиналися. Герої не вмирають,” – говорить стиха замкомандира роти механізованої бригади.

“Я був вражений вихованням в його родині. Його сини виглядають вже як козаки і справжні патріоти. Впевнений, коли виростуть і матимуть дітей – назвуть когось із синів іменем героїчного батька,” – додає Домбровський.

Знаково, що місцевим політикам екс-“регіоналам” руки Домбровський так і не подав.

Вшанувати пам’ять Олександра Гуменюка приїхав і його сусід Євген Гуля – отаман козацтва Київщини. Разом з Гуменюком вони стояли на майдані і з 4-ї сотні вирішили створити козацьке військо. У ньому покійний Олександр був головним осавулом.

“Він казав після майдану, що прийдуть москалі. Але був певний – ми їх виженемо,” – розповідає Гуля.

“Далі Саша казав, що будемо розбудовувати країну для своїх дітей. Земля буде горіти в них під ногами й ми не простимо жодної смерті. Саша своїм життям уберіг життя своїх побратимів,” – додає Гуля зі сльозами на очах.

Тепер сусіди хочуть переіменували вулицю Пономарьова на вулицю імені Олександра Гуменюка.

Всі, хто хочуть допомогти родині Героя Гуменюка ми надаємо рахунок, відкритий на ім’я дружини.

Гуменюк-Торган Олена Олександрівна

Карта ПриватБанк
5168 7572 2881 9340

Авторка: Ольга Матюшина, сусідка загиблого