Громада Приірпіння

Апеляційний суд скасував арешт на скандальну ділянку по вулиці Пушкінській. Цей арешт наклали в судовому порядку два тижні тому в Ірпінському суді, в рамках кримінального провадження, відкритого прокуратурою щодо незаконного виділення Бучанською міською радою земельних ділянок в межах земель лісового фонду.

Справа стосується незаконного виділення земельної ділянки атовцю РомануГоловатенку на Пушкінській, 19г, який її подарував дружині голови земельної комісії Бучанської ради Миколи Григоруся, де проти місцевих мешканців забудовники в якості охорони найняли тітушок.

Зазвичай прокуратура попереджає про такі резонансні розслідування, як “Бучанське межигір’я”, справа по корупції Садовського, справа про поїздки на антимайдан Кириченка, але тут громаду не повідомили. Про те, що вже відбувся суд, ми дізналися від знайомих, які випадково в цей час були в суді.

“Коли розглядалися судові справи по бучанському лісу, прокуратура сама просила, щоб громада підтримала позов прокуратури в суді, а тут – на прикладі Пушкінської, 19г, цю інформацію від нас приховали, хоча обіцяли нам про апеляцію повідомити. Хочу зазначити, що ця справа повинна була бути безпрограшна, так як основною аргументацією в клопотанні була постанова Верховного суду, у відповідності до якої це землі державної власності й влада не мала жодного законного права розпоряджатися землями державної власності. Але видно, працівники прокуратури в суді зробили все, щоб умисно її програти, тому й не запросили громаду”, – розповідає бучанець та голова ГО Народна воля Віктор Бархоленко.

Що тут можна сказати? Ймовірно, що і прокуратура, і поліція в нашому регіоні грають одну гру з владою та забудовниками.

Я вирішила поцікавитися в прокурора Ірпеня Ільяса Рамазанова, чому нас не запросили на суд але він сказав, що не зобов’язаний це робити:

“Ми нікого не запрошуємо на суд, ми не зобов’язані вас запрошувати на суди. Треба було слідкувати за судовими засіданнями, якщо ви зацікавлені. Що ви від мене хочете?”.

Щоправда, як на мене, поліція робить це нахабно й відверто, а прокуратура робить вигляд, що підтримує громаду, але здає наші інтереси з маскою співчуття на обличчі.

Я навіть думаю, що прокуратура ще й заробила на цій справі, розігравши з забудовниками та громадою свою карту.

Хочу поділитися фактами про те, як прокуратура складала клопотання по справі до суду і як хотіла бути в суді й розумною й красивою.

Прокурор Сергій Шубчик, який одним з перших приїхав на Пушкінську, коли там лише почалася вирубка, 14 березня, чудово знав, що відновна вартість за 5 живих сосен забудовником не була сплачена, а була лише довідка про сплату за дуб, якого на ділянці не було взагалі. Не дивлячись на це, у клопотанні до суду він пише відверту брехню – що забудовник добросовісний набувач, який сплатив за зняті дерева й додає до клопотання довідку про дуб!

У мене запитання до пана Шубчика: Ви ж прибули на місце скоєнні злочину 14 березня та особисто проводили якісь слідчі дії. Ви бачили там зрізаний дуб? Ви не могли його бачити тому що там його не було!

Навіщо Ви збрехали суду? Там були сосни й ви особисто разом зі своїм колегою заміряли довжину їхніх зрізаних стовбурів.

Так званий власник ділянки показав якусь виписану квитанцію відновної вартості, хоча на квитанції про призначення платежу було взагалі вказано “за саджанці” й прокуратура одразу йому повірила. Не своїм очам повірила, а папірцю, який надав забудовник. Відколи столітні сосни стали саджанцями й чому прокурор не написав про це в своєму клопотанні – питання риторичне..

Чи не умисно вставив Шубчик фразу про сплату відновної вартості та про те, що забудовник добросовісний набувач у своє клопотання, щоб потім у забудовників був шанс як у добросовісних набувачів її оскаржити?

Окреме питання, як Шубчик це клопотання взагалі складав і чому Ірпінська прокуратура взялася за цю справу лише після того як представники громади зателефонували до прокурора області Євгена Бондаренка. До цього, протягом більш ніж 2-х місяців по цій справі не було жодного руху!

Але в результаті – прокуратура, за допомогою громади, склала позов набагато кращий, ніж одіозний слідчий Сергій Власенко. 

Й тоді ми поїхали до суду, щоб підтримати прокуратуру, де суддя Оладько 10 травня прийняла рішення на користь громади й наклала арешт на ділянку.

Дивно, що тепер, коли з нашою домогою 890 га були повернуті державі, прокуратура нічого не робить, щоб їх захистити від подальшого, вже незаконного знищення. Парадокс.

Окрема історія як прокуратура представляла інтереси держави в суді й як вимагала накласти на цю ділянку арешт.

Прокурор перед початком судового засідання почав цікавитися у громади чи була касація по “Бучанському межигір’ю”. Тут ми зрозуміли, що вся ця історія з судом, арештом, нібито роботою правоохоронців – просто фарс. Громада в залі суду розповіла прокурору, що була не лише касація, а вже є постанова Верховного Суду України, ухвалена в грудні минулого року.

Прокурори, що ви там робите в Вашому комфортному новенькому офісі на Пушкінській? Граєте в карти на комп ютері? Чи сидите “Вконтактє”?

На окрему увагу заслуговує й питання про сплату відновної вартості, якою так розмахують власники земельних ділянок Бучі, а прокурори їм вірять. Як у спеціалістів з вищою юридичною освітою, хотілося б поцікавитися у працівників прокуратури – де в лісовому кодексі України сказано, що міська рада має право давати згоду на зрізання дерев  на землях державного лісового фонду? Згідно із статтею 17 цього кодексу місцева влада не має компетенції розпоряджатися землями державного лісового фонду, вкритих лісами першої категорії захищеності!

Де дозвіл кабінету Міністрів України на зрізання живих сторічних сосен?

Нагадаю, що на Пушкінській було зрізано 5 велетенських живих столітніх сосен та з десяток молодих і жодного дуба там не було!

Найголовніше, що хотіла сказати, що всі ці прокурори, мери і так далі – всі вони “десантники”, не місцеві, які приїхали в Бучу поближче до Києва для старту підкорення столиці та збагачення. Їм ніколи не зрозуміти, що таке любити це місто й любити цей ліс, в якому виріс і провів свідоме життя, знати кожне дерево й вболівати за ньго.

Тому в них і були “квадратні очі”, коли вони чули, що хтось осмілився захищати дерева й щиро дивувалися – ” і це ви зчинили таку бучу через дерева”?

Вони ніколи не зрозуміють почуття корінних мешканців, у яких вже років з п’ятнадцять звук бензопилки викликає паніку від відчуття власного безсилля перед беззаконням.

Не зрозуміти цим зайдам, як би вони не старалися писати у себе на сторінці в ФБ, що це їхнє місто, як страждали місцеві, коли вирізали цілі масиви живих дерев, зокрема, там, де зараз Річ Таун.

Не ваше це місто, а наше!

Щоб цінувати дане природою, треба мати здатність любити. Не користуватись, а любити. Це означає віддавати, жертвувати заради того, кого любиш –  будь то людина чи Батьківщина…

Мені щиро жаль цих прокурорів, мерів та інших їхніх “послідовників”, бо вони обкрадені в цьому.

Плями на совісті не відмиєш нічим і вони-таки заважають жити… І вам за них таки доведеться відповідати.

Я хочу, щоб ці чиновники пам’ятали трьох дівчат та одну поважну пані, які вийшли захищати ліс й самі стояли проти двох десятків здоровезних тітушок, в той час як правоохоронці при повному параді стояли осторонь, спокійно спостерігаючи за нерівним поєдинком й знімали на відео, а представники влади міста взагалі жодного разу не прийшли на допомогу громаді міста.

Але радіти вам ще зарано! Остаточну крапку ще не поставлено. Відкрите кримінальне провадження по факту незаконного виділення землі в межах земель лісового фонду ще розслідується і я переконана, що закінчиться воно невдовзі врученням підозри. Ділянка по вул. Пушкінській. 19-г  знаходиться в межах земель держліс фонду  в квадраті 30 Бучанської лісової дачі й це вже доведений факт.

Громада має повне право зберегти цей ліс для нащадків, незважаючи на бездіяльність та саботаж місцевих правоохоронців та місцевої влади.  І МИ ЦЕ ЗРОБИМО !!!

Поряд з незаконно виділеною земельною ділянкою працює приймальня народного депутата України Ольги Червакової.

Червакова, чи не єдина з нардепів, яка день і ніч разом з нами бореться за справедливість і очищення влади в регіоні від корумпованих та злочинних її представників.

Авторка: Ірина Литвиненко, бучанка