Громада Приірпіння

У мене були складні пологи. Велика крововтрата. Життя врятували завдяки 10 донорам. У мене рідкісна група крові, негативний резус фактор. Що спонукало тих 10 людей здавати кров – я не знаю. Але тоді я точно  усвідомила, що коли потрібна кров, будь кому чи то дитині, чи то солдату або породіллі не врятує більше нічого.

Кров штучно відтворити неможливо,тобто ні висококласне обладнання, ні кращий лікар не врятує тебе коли потрібне переливання крові.

Зараз дуже бракує донорів, кожен з нас може врятувати життя. Тож після того як я перестала годувати дитину груддю, я почала здавати кров. Здаю у тій самій лікарні, в якої мене врятували. Це Київська обласна клінічна лікарня №1. Тут сучасне обладнання. Одразу роблять експрес аналіз крові.

Нещодавно мені видали посвідчення донора, до того часу я навіть не знала що такі посвідчення існують.

У державі існує ціла програма по донорству. У центрі переливання поспілкувалася з завідуючим ,він каже що донорів дуже не вистачає.

Донором крові може бути не кожен. До здачі крові не допускають осіб, які важать менше, ніж 50 кілограмів, і мають зріст менш, як 150 сантиметрів. Донорами не можуть бути й ті, що пережили хвороби, які передаються через кров (інфекційні). Громадяни, в яких діагностували СНІД,  а також носії ВІЛ, сифілісу, вірусних гепатитів, туберкульозу, люди з гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця, атеросклерозом, захворюваннями нирок, органів травлення, ті, що мають проблеми із зором, у яких на тілі татуювання або пірсинг. Всі решта – можуть здавати свою кров людям, які цього так потребують.

У лікарів, де я здаю кров, є виїзна лабораторія, але для цього потрібно назбирати 50 донорів-волонтерів та мати якесь приміщення для забору крові. Обладнання привозять своє.

Дружні поради:

– напередодні не їсти жирного, молочного і шоколадного,

– зранку випити солодкого чаю,

– взяти із собою паспорт для заповнення анкети донора,

– зберігати спокій, бадьорість духу і розуміти, що ваша кров може зберегти комусь життя,

– віддати кров з любов’ю,

– багато пити протягом дня, щоб кількість крові якнайшвидше відновилась.

Ваші дані будуть внесені у базу донорів Києва. Щоразу вам видаватимуть довідку про те, що ви здали кров.

І про приємне. Здавати кров корисно. Особливо чоловікам після 40 років. Тоді вона не згущується і не треба пити зайві ліки, а ризик інфарктів та інсультів зменшується. Я не фахівець. Тому можу просто вірити і згадувати старі книжки, у яких герої-лікарі оздоровлювати пацієнтів “кровопусканням”. Я себе почуваю після цієї процедури легкою і натхненною. Активнішою, аніж у будь-який інший день. Може, просто виростають невидимі крила? 😉 Бо ж і сам оздоровлюєшся і когось рятуєш.Хто хоче рятувати життя іншим,приєднуйтесь.Наступного разу я поїду здавати кров у серпні.

У Європі також діють програми з донорства органів та кісткового мозку. Ці проблеми ще взагалі  не вирішуються у нас, якщо мова йде про трансплантацію від нерідного донора.

Донорство крові у нашій державі вітається, але не є достатньо популярним з-поміж людей, але кожен з нас має це популяризувати. Бо ні заможну, ні бідну людину жоден лікар з найкращим обладнанням не врятує, якщо треба кров.

Авторка: Олександра Куцан, коцюбинчанка