Громада Приірпіння

Щойно ще раз переглянула брифінг за участю Юрія Луценка, Арсена Авакова та ВадимаТрояна. Була зачарована картинкою: троє мужніх чоловіків, державних мужів, все тримають під контролем, працюють злагоджено, злочинці тремтять, “справи просуваються”.

Чого ще бажати? Можна розслабитись, спокійно садити тюльпани й вишивати бісером. Й раптом згадалося, що я живу в Приірпінні, в Бучі…

Тюльпани й бісер відміняються. В топі хіт-параду наших хоббі: на першому місці – кидатись під камази й блокувати будівельну техніку, на другому місці – битися з тітушками, на третьому – довести поліції й місцевій прокуратурі, що вони мають обстоювати інтереси держави й припинити знищення та розкрадання державної власності.

Й це після визнання судами всіх рівнів того, що виділення земельних ділянок Бучанською міською радою у приватну власність під забудову з земель державного лісового фонду в Бучі є незаконними!

Єдине, за що можна бути вдячним правоохоронцям, то це за те, що завдяки їхній бездіяльності відкриваєш в собі все нові й нові здібності, бо ще не знаєш, що доведеться робити завтра, щоб захистити себе й своє місто від злочинної орди.

На жаль, після кожного виступу Генпрокурора Юрія Луценка, в Бучі починається нова вирубка або забудова. Ніби в агонії, власники незаконно отриманої землі намагаються її освоїти. Тож, декларації Юрія Луценка про просування справи по Бучі й Ірпеню в якійсь частині стали для мене поганою прикметою. Після його виступу, як правило, починається пожвавлення забудовників в лісі. Таке враження, що мафія просто глузує з нас, демонструючи абсолютну впевненість у своїй безкарності!

Так, після публікації у Фейсбуці про припинення пограбування за високими парканами, одразу прокотилася хвиля захоплення нових ділянок під забудову та знищення на них вікових дерев.

У день інтерв’ю Юрія Луценка з Сонею Кошкіною забудовник нищив дерева на вулиці Пункінській 9-б, а наступного дня перетворював на пустелю густий ліс на вулиці Пушкінській, 14-з.

Вищезгаданий брифінг збігся з викорчовуванням забудовником пеньків та початком будівельних робіт по вулиці Пушкінській, 14-з.

То був, напевно, особливий подарунок до брифінгу, щоб показати керівництву поліції та прокуратури, хто насправді в державі господар.

Я вже мовчу про Ірпінь, там взагалі біда. Буча вже пройшла етапи судових розглядів, й великим дивом вдалося повернути землям державного лісового фонду їхній статус, а от по землях Ірпеня прокуратура програла апеляцію. Воно й не дивно. В Бучі 890 га лісовиих земель повернуто завдяки тому, що в другій частині позову прокуратурою витребовувалося земельну ділянку в лісі, яку було виділено але не забудовано. В Ірпені ж прокуратура чомусь не знайшла незабудованої земельної ділянки, хоча в місті такі є, а вирішила витребувати на користь держави ділянку, на якій вже було збудовано багатоквартирні будинки й  заселено в них людей. Тому передбачувано, що ці люди прийшли до суду захищати свої інтереси і суд керувався не інтересами держави, а проблемами нових мешканців Ірпеня.

“Позов поданий прокуратурою Київської області як в межах Бучанської так і в межах Ірпінської лісової дачі. Якщо по Бучі він поданий таким чином, щоб виграти й ого в інтересах держави, то в позовній заяві в межах Ірпінської лісової дачі прослідковуються шкурні інтереси того ж таки в. о. прокурора Київської області Грабця та прокурора Ірпеня Мирослава Пацкана. А саме, в межах Бучанської лісової дачі прокуратура витребовувала на користь держави 14 га виділеної але не забудорваної землі. В межах Ірпінської лісової дачі прокуратура витребовувала на користь держави земельні ділянки, які були забудовані й заселені людьми. Звісно, що суд тут керувався не стільки інтересами держави, скільки проблемами тих мешканців, які заселилися в квартири в новобудовах”, – коментує ситуацію громадський діяч Віктор Бархоленко.

“На скільки мені відомо, прокуратура шантажувала забудовників, які будувалися в межах земель лісового фонду Ірпеня. Громада зверталася до прокуратури з проханням зупинити незаконну вирубку лісу та будівництво, а прокуратура в свою чергу вимагала хабар від забудовників у вигляді квартир. Наведу конкретний приклад – прокурор Ірпеня Пацкан вимагав у забудовника Сінчука 3 двокімнатні квартири за те що прокуратура закриє очі на його незаконне будівництво. Після того як Сінчук відмовився давати квартири, його включили в позовну заяву до суду. Саме тому, цю справу й було програно в апеляції”, – переконаний Бархоленко.

Але, повертаючись до Бучі, навіть маючи на руках судові рішення та Постанову Верховного Суду України  про незаконність передачі в приватну власність, знищення й забудову лісу, крадіжки державної власності тривають.

Схоже, що “просування справ” успішне тільки у мафії, а не у прокуратури.

Для полегшення сприйняття, всі події, про які я розповідаю, впорядкую за хронологією, можливо повторюся. Це для того, щоб вчергове про все нагадати поліції та прокуратурі. Особливо рекомендую прочитати й запам’ятати Ірпінським поліцейським.

17 жовтня 2014 року рішенням Ірпінського міського суду було скасовано рішення Бучанської селищної ради від 25 червня 2002 року “Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови”. 890 га Бучанської лісової дачі було повернуто статус земель державного лісового фонду з лісами першої категорії захисності.

6 лютого 2015 року Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. 29 липня 2015 року Вищий спеціалізований суд України залишив без змін рішення Ірпінського міського суду та апеляційного суду. 16 грудня 2015 року Верховний Суд України підтвердив рішення всіх попередніх судів.

Прокурори, чому досі немає заборони на розпорядження та користування ділянками, незаконно виданими у приватну власність з земель державного лісового фонду?

Дивовижно, що після посту Юрія Луценка у фейсбуці про те, що грабунок за високими парканами припинено, в лісі почали рости не гриби, а високі паркани, та з космічними швидкостями будуватись нові котеджі.

1 серпня – чергове знесення живих вікових дубів на вулиці Яснополянській, 11-Ж,11-Д. Незаконне будівництво котеджів на цих ділянках, яке розпочалося після Постанови Верховного Суду України досі не зупинено!

18 серпня – знищення парку біля Петропавлівської православної церкви фірмою “Ліс-пром” з незрозумілою метою.

29 серпня – захоплення чергової ділянки під забудову та встановлення паркану на земелях державного лісового фонду України по вулиці Гамалія, 24-а.

18 вересня – вирубка близько 15 живих сосен на незаконно виданій у приватну власність ділянці з земель державного лісового фонду України по вулиці Пушкінській, 9-б.

19 вересня – вирубка більше ніж 40 дерев на ділянці з земель державного лісового фонду України, яку незаконно було видано під забудову по вулиці Пушкінська, 14-з і якою розпоряджаються партійці “Нових облич”.

27 вересня – викорчовування пнів знищених дерев та спроба початку будівельних робіт на ділянці по вулиці Пушкінська, 14-з.

Того ж дня – підготовка до освоєння ділянки по вулиці Пушкінська, 4 – винесення геодезистами меж в натуру.

4 жовтня – місцевими мешканцями було повідомлено про будівельні роботи на місці густого лісу по вулиці Пушкінська, 9-б.

І це лише знищення тих залишків лісу у Бучі про які ми дізнались або нам було повідомлено місцевими мешканцями. Але є такі випадки, про які ми дізналися вже постфактум, коли дерева вже було вирубано, й будівництво вже було розпочато.

Як, до прикладу, на ось цих ділянках, що було видано чоловіку екс-депутатки Бучанської ради Світлани Остапи.

Наостанок хочу поділитись ще свіжими враженнями про ділянки по вулиці Пушкінській, 4 та 9-б.

По вулиці Пушкінській, 4 “власник” найняв геодезистів, щоб винесли межі ділянки в натуру. Коли я запитала у геодезистів чи їх не бентежить те, що там немає де ставити будинок, адже на ділянці густо ростуть сосни, то вони опустили очі додолу та гірко всміхнулись, говорячи, що вони нічого не вирішують.

Місцеві мешканці перерахували та позначили дерева на цій ділянці – їх було нараховано 57 штук.

Всі вони приречені на загибель, якщо прокуратура і далі буде лише декларувати повернення лісу у державну власність, а не реально діяти, щоб його повернути насправді.

Авторка: Ірина Литвиненко, бучанка