НПП “Голосіївський” – мінус 2,6 гектари, судовий фарс та тітушки від забудовника
— 9 листопадаа 2017 0
Отже, 2,6 гектари національного природного парку “Голосіївський”, а саме частину урочища Бичок, суддя Господарського суду м. Києва Артем Привалов своїм рішенням 27 жовтня 2017 року фактично віддав під ЗАБУДОВУ! Друге коло судової тяганини у справі №910/11164/16 розпочалося весело – з вистави під назвою “суд”, хороводів та провокацій бандюків-тітушок від забудовника та появи на арені замовних журналістів: Чисто “екологічна” братва , Страсті по Бичку: тітушки та їх ляльководи.
Суддя Привалов особливо навіть і не намагався надати цьому фарсу хоча би подобу суду – як висловилась з цього приводу одна з фахових юристок, це була суцільна яма! Дно! Відсторонений, безучасний лик молоденького судді, що і питання не задавав представникам сторін в ході слухання справи. Чітке враження, що не тільки суддя не розумів справи як такої, а що й рішення суду було заготовлено заздалегідь – а його лише призначили відповідальним за проведення цього фарсу: просто формально дотриматись процедури – провести засідання, так би мовити, від початку до кінця.
Це вам не суддя Н. Плотницька – що в першому колі судової епопеї по захисту урочища Бичок чітко і професійно уловила не тільки суть справи, але й найменші деталі. І можна погоджуватись або частково не погоджуватись з її рішенням у справі – але вона таки визнала договір оренди між забудовником урочища ТОВ “Авеста-Буд” та Київрадою незаконним і нечинним, та винесла ухвалу про забезпечення позову, що забороняє на спірній ділянці урочища вчиняти будь-кому будь-які дії до остаточного рішення спору по суті. От завдяки цій ухвалі до сих пір компашка екс-ригів, яким, зокрема, і належить ТОВ “Авеста-Буд”, так і не змогла вліпити там АЗС, який призначався для “ОККО”. Цю ухвалу про заборону робіт забудовник не зміг оскаржити ні в Київському апеляційному суді, ні у Вищому господарському суді України. На скасування заборони робіт не пішла навіть сама скандально відома суддя Київського апеляційного господарського суду Оксана Тищенко – суддя, яка зіграла в цій справі першу ганебну роль. Втім, суддя Привалов переплюнув і її: він не тільки відмовив позивачам у їхніх вимогах визнати договір оренди із забудовником урочища Бичок незаконним, але й скасував Ухвалу судді того ж таки Господарського суду Києва про заборону робіт!
Який молодий та ранній суддя… Про що він думав, коли відводив в сторону свій втомлений, як здавалось, погляд і коли був змушений, дотримуючись формальностей, оголошувати і надавати слово черговому учаснику процесу? Про поїздку на Гоа чи на Бора-Бора?.. Чи просто хотів, щоби все це пошвидше скінчилось? Мав би, по ідеї, розуміти, що після такого рішення попаде в центр суспільної уваги, стане “зіркою”, як і його попередниця, суддя Оксана Тищенко. Очевидно, що цей недолік був компенсований іншими вагомими факторами.
Можна було би спитати у судді Привалова: а чи правда, пане суддя, що ви незадовго до суду зустрічались із суддею Київського апеляційного господарського суду Оксаною Тищенко. Було таке, правда? Оксана Тищенко, яка так само як і ви, але раніше, віддала частину урочища Бичок під забудову, і яка помстилась активістам та журналістам, що оприлюднили інформацію щодо її сумнівних статків.
Спостерігаємо нині картину, коли забудовника урочища вся ця морока із природозахисниками вже дістала – тому на другому колі судової боротьби бачимо як повну мобілізацію забудовника, так і його креативний підхід до справи: залучення тітушок – псевдоактивістів та псевдоекологів, членів фейкових громадських організацій, врешті, замовних журналістів – задача яких полягає в дискредитації справжніх громадських активістів-природозахисників та НПП “Голосіївський” як позивача у справі. Бачимо подачу всього, що відбувається навколо заповідного урочища Бичок, як чисто корпоративного конфлікту двох нафтотрейдерів. Забудовнику в цьому плані повезло – оскільки ПОРЯД із заповідним урочищем Бичок має свою приватну ділянку азербайджанська державна нафтова компанія “Сокар”, яка має спорудити там свою АЗС. Законно чи незаконно – але ПОЗА МЕЖАМИ урочища, а, отже, ПОЗА МЕЖАМИ НПП “Голосіївський” – при цьому на ділянці Сокару видаляється ОДНЕ дерево. В той час як ТОВ “Авеста-Буд” вже знищила сотні дерев – 40 соток лісу, що має статус природно-заповідного фонду (ПЗФ) загальнодержавного значення. І ось тітушки із псевдогромадських організацій розгортають кампанію по звинуваченню активістів у тому, що вони куплені “Сокаром” та відпрацьовують його замовлення. Але найогидніша брехня, яку зокрема розповсюджують члени залучених забудовником псевдоекологічних ГО “Зелена столиця” (назва так ж оманлива, як і їх суть) та сумнозвісної ВГО “Бюро з питань захисту екології та здоров’я”, полягає в тому, що саме “Сокар” подається як винищувач дерев, а незаконний орендатор заповідного лісу “Авеста-Буд” – як така собі постраждала бізнес-структура, що цілком законно отримала в оренду ділянку лісу і хоче побудувати там всього лише одну АЗС. Звичайно, обиватель, який не має наміру розбиратись у документах, у кадастрових картах, вивчати ситуацію по фактам – може так і сприйняти даний конфлікт! Не як багаторічну боротьбу за урочище Бичок, що сягає ще часів біглого Януковича, не як боротьбу за недоторканність природно-заповідного фонду – а як брудну міжкорпоративну розборку. Але ж як ви, пацанчики-тітушки, зможете це все притягнути – зважаючи на участь у цій справі не тільки звичайних громадських активістів, але й серйозних фахових екологів. Крім того, Міністерство екології і природних ресурсів (Міністерство екології та природних ресурсів України) та прокуратура (Прокуратура міста Києва) так само разом з активістами захищає в судах урочище Бичок від “Авести” та Київської міської ради. Невже й вони продались “Сокару”?..
Отже, зважаючи на участь у процесі Мінекології та прокуратури хотілося б почути чітку публічну задекларовану позицію, в першу чергу, міністра Остапа Семерака. Пане міністр, в процесі задіяний безкомпромісний і високопрофесійний юрист від Мінекології – Наталія Іванюк. Це добре, але цього замало! Що заважає Вам публічно виступити з цього приводу? Тим самим, зокрема, підтримати позивача у справі НПП “Голосіївський”, його керівництво і директора Бориса Дробота – вашого підлеглого. Оскільки при всіх його мінусах та плюсах – саме за його керівництва було подано судовий позов на захист урочища Бичок. На разі він не здає позицій, хоча на нього чиниться жорсткий тиск з метою відмови від позову.
Закликаємо також Генерального прокурора України Юрія Луценка – особисто звернути увагу на цю справу. Невже навіть у столиці нашої держави можна знищувати природно-заповідний фонд?
Автор: Михайло Погребиський, активіст Громадської організації ЕкозагінКолумністи
-
-
Буча – київське Беверлі Хілс, історія злету
— 2 Липня 2022 -
-
Чому Верховна Рада має блокувати збільшення меж Ірпеня?
— 27 Липня 2021 -
-
Клочка в клочки! Нардеп Клочко стає в.о. Дубінського в Приірпінні
— 10 Квітня 2021
Розклад руху приміських поїздів
Партнери
Залишити відповідь