Громада Приірпіння

Сьогодні в Ірпені мають відбутися вибори нового складу Громадської ради при виконкомі. Цей орган відіграє важливу роль, адже по суті є контролером від громадськості за діяльністю виконавчої влади та місцевого самоврядування. Він також має сприяти врахуванню громадської думки під час прийняття важливих для міста рішень. Наприклад, таких як Генеральний план міста, що його хочуть затвердити в Ірпені у 2018 році.

Але при нинішньому меру Ірпеня все перетворюється на фарс, навіть співпраця з громадськістю. Адже останній рік Громадською радою керує Микола Ковальчук – людина, що водночас є заступником керівника комунального підприємства “Муніципальна варта”, яке щомісяця отримує з місцевого бюджету до півмільйона гривень.

Коли його обирали до попереднього складу ГР, Ковальчук, звісно, не мав нинішнього статусу працівника КП. Хоча, згідно з тим, як це питання врегульоване законодавчо, мав би скласти повноваження керівника ГР, тільки-но почав отримувати заробітну плату в міськраді. Адже пункт 10 затвердженого Кабміном типового положення, що лягло в основу положення ірпінського, чітко описує про цей конфлікт інтересів, який виникає у активіста, тобто незалежного представника громади міста, якщо той починає отримувати зарплату в мерії.

“ 10. Членство  в  громадській  раді  припиняється  на підставі

рішення громадської ради у разі … обрання  члена  громадської  ради народним депутатом України,

депутатом  Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад

або  призначення  на посаду в органі державної влади, органі влади

Автономної   Республіки  Крим,  органі  місцевого  самоврядування”.

Але Ковальчук не тільки не склав повноваження як голова попереднього складу ГР, а й очолює нині так звану “ініціативну групу” зі створення нової Громадської ради. Більше того, серед висуванців до її складу є ще як мінімум один керівник комунального підприємства – Ірина Мурга, а також юрист КП “Муніципальна варта” Олеся Олійник. У обох такий же конфлікт інтересів, як і у Ковальчука.

Цікаво, що майже рік – з 2015-го до листопада 2016 року – Громадська рада при виконкомі в Ірпені була досить незалежною та упередженою, що не сподобалося меру Володимиру Карплюку, тому він і задіяв таку схему: взяв її людей під контроль, створивши під них комунальні підприємства. Після того, як саме ці люди забезпечили “переворот” у ГР, перетворивши незалежний орган на підконтрольного меру псевдоконтролера. Як так сталося, писала Ірина Оніщук в матеріалі “Чому я вважаю, що зміна керівництва Громадської ради – політична гра”.

Звісно, є шанси, що на сьогоднішньому голосування за нових членів Громадської ради цей конфлікт інтересів буде враховано, і люди, які вже працюють по суті на ірпінський виконком, не будуть обрані до числа 35 членів нової ГР. Адже у списку претендентів – 43 прізвища. Але, виходчи з попередньої практики, така ймовірність дуже невелика.

Записувати співробітників підзвітних меру КП в число псевдоактивістів та представників громадськості, по суті, дозволяє той факт, що комунальне підприємство напряму не є органом місцевого самоврядування.

Хоча, відповідно закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та норм Господарського Кодексу України (Стаття 78. Комунальні унітарні підприємства) – Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Більше того, керівники КП є повністю підзвітні місцевій владі і на 100% залежні від неї.

Адже – цитую закон: “Органи місцевого самоврядування можуть утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати комунальні підприємства (заклади, установи). Відносини цих органів з комунальними підприємствами будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. До відання виконкомів органів сільських, селищних і міських рад згідно з їх повноваженнями по управлінню комунальною власністю належить встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків комунальних підприємств, а також заслуховування звітів про роботу їхніх керівників”.

Тож відповідь за запитання, чи може, наприклад, той самий Микола Ковальчук, з одного боку звітувати перед Карплюком про свою роботу як працівник “Муниципальної варти”, а з іншого – контролювати того ж Карплюка як висуванець громадськості, як на мене, очевидна. Не може.  

Це все одно, що призначати того ж мера наглядати за самим собою. Тобто нова Громадська рада відбудеться як незалежний орган лише в тому випадку, якщо до неї не потрапить жодна людина, яка отримує заробітну плату в мерії. У іншому випадку, це буде “кишенькова структура”, яка не відповідає ні суті, ні букві закону про громадський контроль за діяльністю місцевої влади.

Авторка: Михайлина Скорик, мешканка Ірпеня.