Громада Приірпіння

Знову в центрі уваги суддя Київського апеляційного господарського суду Оксана Тищенко. Вища рада правосуддя, а саме третя дисциплінарна палата, 14 березня 2018-го розглядала скаргу на дії “служниці Феміди”. Скаржники вважають: дії Оксани Тищенко дискредитують звання судді та мають ознаки втручання в судовий процес її колег.

Нагадаємо, суддя Оксана Тищенко в березні 2017-го відзначилась скандальним рішенням. Трійка суддів на чолі з нею віддала під забудову компанії “Авеста-Буд” частину національного природного парку «Голосіївський».

Мова йде про урочище Бичок. За нашою інформацією, ділянку, розташовану поруч зі Столичним шосе, вподобав нафтотрейдер “ОККО”.

За словами активістів, як тільки вони проаналізували майно судді, з боку Оксани Тищенко почалися переслідування. Тищенко не цуралася жодних методів: подала заяви до Вищої ради правосуддя; роздавала інтерв’ю з публічними звинуваченнями в загрозі життю і здоров’ю з боку активістів; звинуватила їх у спробі викрадення, та подала заяву до Генпрокуратури. І як апофеоз – заява в СБУ, де Тищенко звинуватила активістів у фінансуванні ФСБ.

Вища рада правосуддя відмовила скаржникам у притягненні судді Оксани Тищенко до відповідальності. Це, за словами скаржників, підтвердило інсайдерську інформацію, яку вони отримали ще до початку засідання. Йшлося про вирішення питання на користь Тищенко заздалегідь.

Цікавий факт: один із членів колегії, адвокат Павло Гречківський має статус обвинувачуваного в судової справі, яка зараз слухається в Шевченківському районному суді Києва. Пан Гречківський звинувачується в незакінченому замаху на шахрайське заволодіння коштами в особливо великих розмірах. Мова йде про 500 000 доларів, які нібито призначалися уже колишньому голові Вищого господарського суду Богдану Львову, за них Гречківський повинен був забезпечити вирішення в господарських судах на користь ТОВ “Богадар”. Як гадаєте, яке рішення буде прийнято в цьому судовому процесі, якщо двоє із трьох суддів у колегії зберегли свої посади завдяки Гречківському?

Вас тут нічого не бентежить? Про яку рівність прав ми можемо говорити, якщо суддя – апріорі має право на оскарження, а ось право скаржників (звичайних громадян, активістів,журналістів), які хочуть оскаржити рішення дисциплінарної палати ВРП, залежить від тієї самої дисциплінарної палати. В нашому випадку «дозволу» на оскарження дисциплінарна палата не надала.

Така дивна норма Вищої ради правосуддя привернула не лише нашу увагу, але і Юридичного департаменту Верховної Ради України. Перед ухваленням закон проходить обговорення в комітетах та отримує експертний висновок. Так от, у висновку Юридичного департаменту чітко вказано: норма статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (до речі, поданого Президентом України) суперечить принципам оскарження та правового захисту. Попри це, закон ухвалили саме в такій редакції.

Логічне запитання: тоді для чого взагалі створена Вища рада правосуддя?

 

Безпосередньо в закону про Вищу раду правосуддя вказано: «для забезпечення незалежності судової влади…підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання …. професійної етики в діяльності суддів ..»