Громада Приірпіння

Столиця має квоту на 13 нардепів. Поки парламент зволікає з голосуванням за виборчу реформу, яка повинна запровадити системні зміни і скасувати мажоритарку, за округи знову можуть змагатися грошима, а не виборчими програмами чи авторитетом. 

Основні партії, які мали підтримку киян на минулих виборах, мають по декілька потенційних кандидатів. Усі вони посилено працюватимуть на президентську кампанію. За її результатами штаби вирішуватимуть, хто є найефективнішим і кого варто висувати до Верховної Ради восени. 

З відомих на столичному полі партій не визначились з кандидатами “Самопоміч” та “Свобода”. Перші, бо роблять ставку на відкриті списки, другі – планують обговорити спільні кандидатури з іншими націоналістичними силами. 

ВО “Батьківщина” теж не виключає можливості домовитися зі “Свободою” щодо деяких округів, аби не розпорошувати голоси виборців. Ситуацію аналізує рух ЧЕСНО.

Якщо щодо інших округів ВО “Свобода” не може оголосити своїх кандидатів, бо їх не погоджено з партнерами, то є в Києві два округи, якими ця політична сила поступатися не збирається нікому. Головний бій для ВО “Свобода” традиційно буде в центрі столиці. 

Чинний нардеп Юрій Левченко неодноразово намагався вирвати перемогу у Віктора Пилипишина на цьому окрузі під час парламентських виборів 2012 та 2014 років. Йому протиставляли клонів-тезок, точилися бої на виборчих дільницях, проте після Майдану Левченка таки обрали до Верховної Ради. 

2012 року на 223-му окрузі ЦВК не змогла визначити результати. 

Пилипишин, який 16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони, після Революції Гідності ніс документи до ЦВК вже затемна. Та, попри це, потрапив під народну люстрацію. Його кинули до смітника й облили червоною фарбою. 

Левченка, який виборов мандат нардепа, торік побили, коли він намагався разом з киянами захистити гаражі на Татарці. 

Після цього інциденту ситуація загострилась, і навіть коли Левченко з трибуни Київради хотів закликати депутатів проголосувати за музей на Поштовій, йому не дали слова, що є грубим порушенням прав народного депутата, якому люди довірили мандат. 

Винних у нападі на Левченка досі не покарали. А відсторонені чиновники вже повернулися до виконання своїх обов’язків. 

Пилипишин наразі не має наміру знову випробовувати долю на 223-му окрузі. Замість нього кандидатом планують висунути депутата Київради Олександра Бродського. 

Бродський, обраний від Шевченківського району, входить до групи Пилипишина, чий вплив, попри те, що він уже протягом чотирьох років не є нардепом, у центрі столиці дуже сильний. 

До Київради “Єдність” завела цілі династії з команди Пилипишина. Перш ніж потрапити до Київської міської ради, Бродський традиційно “засівав” округ. Люди вишиковувались у чергу, щоб отримати жменю цукерок і сфотографуватися з політиком. 

Те, що виборців катають Дніпром, Бродський навіть не намагається приховати (зазначимо, що “свободівець” та депутат Київради Михайло Буділов теж цим грішив). 

На окрузі його прізвищем обмальовані лавки. 

Рух ЧЕСНО також зафіксував виступ депутата Бродського проти розірвання договору з інвестором, який хоче побудувати ТРЦ на Поштовій площі, де археологи знайшли залишки вулиць часів Київської Русі. 

Щодо ВО “Батьківщина”, то там розуміють, що може повторитися двобій Левченка з представником Пилипишина, тому поки що готувати свою кандидатуру не поспішають. 

У БПП як потенційного кандидата розглядають Дмитра Банаса. Сам депутат не заперечив цього Руху ЧЕСНО, але й не підтвердив, що йтиме від 223-го округу. 

На своєму 114-му окрузі на Татарці Банас часто перетинається та конфронтує зі “свободівцем” Святославом Кутняком, який звинуватив його в лобіюванні інтересів забудовника. 

Зауважимо, що провладним нардепам на їхні округи надають державні субвенції. Рух ЧЕСНО проаналізував, як розподіляли ці кошти в Києві 2017 року. Округ Левченка не отримав жодної гривні. 

Нагадаємо, що Громадський рух ЧЕСНО проаналізував, як депутати Київради працювали 2018 року та які гарячі точки виникли в місті через незадовільну роботу місцевої влади. Також оприлюднено аналіз декларацій депутатів Київської міської ради. 

На відміну від округу Левченка, округ провладного нардепа Олександра Третьякова (“БПП”) отримав найбільше субвенційних коштів. Отак мажоритарна система робить з людей заручників політичних домовленостей, податки розподіляються нерівномірно й зазвичай найбільше дістається округам провладних кандидатів. 

Автори: Сергій Огородник, Іра Латиш, журналісти Руху ЧЕСНО