Громада Приірпіння

У Шевченківському районі (округ №223) зареєстровано 20 кандидатів: 11 – від партій, 9 – самовисуванців. Серед них є два нардепи. Рух ЧЕСНО проаналізував, хто ці люди, що обіцяють і яким досвідом запам’яталися.

223-й округ у нинішній Верховній Раді має представника – “свободівця” Юрія Левченка. Він знову балотується тут від ВО “Свобода” та об’єднаних націоналістичних сил. 

Цього разу серед кандидатів округу немає його затятого опонента – екс-нардепа Віктора Пилипишина, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року. Але є кандидат, котрого цей політик підтримує, – колишній мер Києва Олександр Омельченко. Він є чинним депутатом Київради й головою фракції “Єдність”, що завів до міськради людей самого Пилипишина та нардепа Супруненка. Окрім цього, є “батьківщинівець”, який колись був помічником Пилипишина. Якщо під час минулих виборів у Левченка були клони, то на цих виборах їх немає.

Зате в Левченка з’явилася нова конкурентка, котра може претендувати на мандат і частину голосів його виборців. Чинна народна депутатка Вікторія Пташник націлилася на цей округ від “Голосу“. Пташник протягом останніх п’яти років долучилась уже до третьої політичної сили: на виборах-2014 її обрали до парламенту від “Самопомочі”, згодом вона приєдналася до “ДемАльянсу”, а зараз кандидується від “Голосу”.

Від “Слуги народу” до парламенту йде Людмила Буймістер – людина бізнесмена й політика Сергія Тарути. Висуванець “Батьківщини” Тарута її розхвалює. “Батьківщина” ж висунула кандидата, близького до Пилипишина. Тарута радить не вдаватися тут до конспірології.

Від “Опозиційної платформи – За життя” балотується людина Пилипишина – скандальний помічник депутата Київради В’ячеслав Боядін, який кнопкодавив замість депутата й запам’ятався сепаратистськими дописами в соцмережах. 

Фракція БПП у Київраді не спромоглася висунути єдиного кандидата. УДАР кандидує Яну Желябовську, помічницю нардепа й радника Кличка Дмитра Білоцерковця, а ЄС (БПП) – волонтера Івана Звягіна.

Серед самовисуванців балотується засновник “112 каналу”. 

Примітно, що в першому турі президентських виборів цей округ став одним із 4-х у Києві, де переміг Порошенко. 

“Свободівець” Левченко VS Пташник від “Голосу”

За голоси виборців на окрузі змагаються чинні народні депутати Юрій Левченко зі “Свободи” та Вікторія Пташник, яка йде від партії “Голос”. У них може бути схоже електоральне поле.

Левченко в Раді працює в бюджетному комітеті, а Пташник – у комітеті з питань економічної політики.

Якщо порівнювати політичні вподобання обох нардепів, то Левченко – послідовний “свободівець”, тоді як Пташник за одну каденцію встигла змінити кілька політсил.

Пташник виключили з фракції “Самопомочі” за підтримку законопроекту щодо децентралізації та надання особливого статусу Донбасу. У липні 2016 року вона вступила до “ДемАльянсу” й була обрана членкинею правління цієї партії. Восени того ж року стала співголовою “ДемАльянсу” разом із Василем Гацьком, а вже влітку 2017-го заявила, що йде з “ДемАльянсу”.

Видання “Наші гроші” опублікувало матеріал, згідно з яким депутатка Вікторія Пташник подавала поправку, яка рятувала жертв АМКУ від сплати пені до бюджету. Вона обстоювала поправку, що могла б істотно вплинути на бізнес-інтереси людей, з котрими вона пов’язана (чоловік Вікторії Пташник Олександр Мамуня працював у компанії “Василь Кисіль та партнери”). Згодом, коли про це написали ЗМІ, Пташник ініціювала скасування скандальної норми.

Згідно з методологією Руху ЧЕСНО, обоє депутатів ВРУ протягом нинішньої каденції не були помічені у кнопкодавстві, прогульництві, підтримці антидемократичних реформ, гречкосійстві й не стали фігурантами антикорупційних розслідувань.

При цьому Пташник увійшла до списку з 25 нардепів, які, за версією Руху ЧЕСНО, отримали найкращі бали з-поміж народних депутатів.

Юрій Левченко не потрапив до ТОП-25 нардепів, поступившись Вікторії Пташник через дещо гіршу підтримку політичних реформ. І Пташник, і Левченко голосували за новий Виборчий кодекс та створення Антикорупційного суду, проте Пташник підтримала фінансування партій з державного бюджету, а Левченко утримався. 

На рівні Києва Левченко підтримав заснування музею на Поштовій площізамість торговельно-розважального центру, який хоче побудувати фірма, пов’язана з колишнім завгоспом Януковича. Київрада під час одного із засідань, де розглядали це питання, тричі не дала виступити з трибуни народному депутату Левченку, тоді як іншим нардепам слово надавали. Левченка побили під час захисту гаражів мешканців Татарки від тітушок забудовника. 

Саме через те, що нардеп перебуває в опозиції, він не просить державних субвенцій. Політик твердить, що гроші дають лише тим, хто голосує, як більшість у парламенті.

“Із самого початку я робив звернення – з того толку ніякого не було. Тільки купа роботи, бо це все треба опрацьовувати – кошториси тощо. Голосувати треба не тільки в сесійній залі, а й на комітетах. Я в бюджетному комітеті. Голосую не так, як більшість. Іноді ще Пинзеник і Маркевич голосують не так, як більшість.”, – каже Левченко.

Лідер гурту “Тінь сонця” Сергій Василюк, який виступає на окрузі на підтримку Левченка, звинуватив Пташник у тому, що її агітатори навмисне заклеюють його афіші.

Пташник натомість звинуватила Василюка в тому, що він перебивав її під час зустрічі з виборцями.

Зауважимо, що це не єдиний округ, де рекламу опонента інші кандидати заклеюють своїми листівками або оголошеннями.

Програма Пташник, розміщена на сайті ЦВК, написана як лірична, популістська виборча відозва й не містить конкретики. 

У програмі Левченка більше конкретних обіцянок, але вона складається з пунктів партійної програми ВО “Свобода”, які є дещо популістичними.

“Слуга народу” чи Тарути?

Партія “Слуга народу” в окрузі кандидує Людмилу Буймістер.

Сайт ЦВК повідомляє, що кандидатка народилася 1985 року в Москві. Там здобувала й освіту. Вона є членкинею наглядової ради металургійного заводу “Дунаферр” (Угорщина). До 2018 року працювала топ-менеджеркою в польській компанії, яку пов’язують з Тарутою.

Цей завод справді входив до групи “Індустріальний союз Донбасу” Сергія Тарути, який балотується до Верховної Ради за списком “Батьківщини”, а на президентських виборах був технічним кандидатом Юлії Тимошенко.

Сам Тарута твердить, що Буймістер насправді мешкала в Україні, а за кордон їздила лише у відрядження.

“Вона працювала в нас, зараз… півтора року як не працює. Вона сама по собі, займається енергоефективністю. Працювала в Україні, у Польщі, працювала з банками, дуже досвідчена, грамотна. У Польщу їздила тільки у відрядження, а в основному працювала в Україні”, – каже схвально Тарута про Буймістер.

Постає питання, як топ-менеджерка компанії може працювати дистанційно в іншій країні. Уже були випадки, коли ЦВК перевіряла інформацію про строки проживання інших кандидатів в Україні. Для Центральної виборчої комісії уточнити цей факт – справа кількох днів.

Окрім ділових відносин, між сім’ями Тарути та Буймістер існують і доволі дружні стосунки. Так, на весіллі кандидатки від “Слуги народу” була присутня донька Сергія Тарути – Тетяна.

Як пише у блозі на “Лівому березі” політтехнологиня Катерина Одарченко, Людмила Буймістер раніше очолювала правління та представляла інтереси Тарути на підприємствах у Польщі. За словами Одарченко, вона поєднувала керівні посади в польських компаніях з посадою генеральної директорки української кінодистриб’юторської фірми “Кіноманія”, 75% акцій якої належать Сергієві Таруті.

За даними YouControl, бенефіціарками ТОВ “Кіноманія” є повні тезки доньок Сергія Тарути. За інформацією opendatabot.ua, керівницею цієї компанії до грудня 2018 року була Буймістер.

Буймістер також є співзасновницею зареєстрованої в Подільському районі Києва благодійної організації “Агентство відновлення та розвитку Донбасу“, до опікунської ради якої входить Сергій Тарута. 

Тарута, який сам іде до ВРУ в першій десятці списку “Батьківщини”, просить відкинути конспірологію та каже в коментарі Руху ЧЕСНО, що Буймістер уже з ним не працює й він не знав про її балотування. А те, чи може кандидат від “Батьківщини” в цьому окрузі виконувати технічну функцію, коментує так:

“Оцю конспірологію можете викинути з голови… Я до кандидатів від “Батьківщини” не маю жодного стосунку. Це “Батьківщина” просила мене бути в її списку, тому що я підтримав. Я зовсім не веду ніякої кампанії всередині й точно не призначаю того чи іншого кандидата”, – пояснює Тарута.

Передвиборча програма кандидатки Буймістер містить партійні тези й обіцянки з програми “Слуги народу”, проте для мешканців Шевченківського району є три першочергові кроки. Хоча це сфера компетенцій депутатів Київради.

Якщо дописами про боротьбу з пластиком задля екології й захисту довкілля в кандидатки рясніє стрічка її сторінки у Facebook, то про боротьбу із забудовами в Києві журналісту Руху ЧЕСНО нічого знайти не вдалося. 

Екс-мер Омельченко чи аlter ego Пилипишина?

У Шевченківському районі завжди були сильні позиції в екс-нардепа Віктора Пилипишина, а також партії “Єдність” колишнього мера й чинного депутата Київради Олександра Омельченка. 

Зокрема, Костянтин Яловий, зять Пилипишина, входить саме до цієї фракції, і його київський округ розміщений у межах 223-го мажоритарного округу. 

У коментарях до посту на підтримку Омельченка Пилипишин критикує тих, хто хоче нових облич у владі. 
 

Олександр Омельченко – справді політик зі стажем: за його плечима участь у виборах з 1998 року, київське мерство, а у Верховній Раді 7-го скликання він був помічником на платних засадах регіонала Володимира Рибака.

Утім, Омельченко є депутатом-прогульником Київради.  Так, у 2017 році політик не голосував за 71% питань, винесених на розгляд ради. Навіть на тих засіданнях, де був присутній, він не голосував за 34% проектів рішень, а через пропуски 38% засідань комісій потрапив до лав прогульників.

Під час моніторингу декларацій екс-мер Києва опинився в ТОП-5 найбільших автовласників Київради.

Програма Омельченка містить багато комунальної конкретики, яка належить до компетенції депутата міської ради. Імовірно, він не надто переробляв свою програму під парламентські вибори, бо обіцяє обстоювати інтереси громади не у Верховній Раді, а в Київраді.

Омельченко у своїй агітації катає виборців на кораблику Дніпром.

Кандидат від “Опозиційної платформи – За життя” В’ячеслав Боядін, імовірно, теж є технічним кандидатом. Він також був помічником Пилипишина в парламенті 7-го скликання.

Маріуполець Боядін запам’ятався киянам гучним скандалом у Київраді. Він був помічником депутата Київради, “єднівця” Костянтина Ялового й під час одного з голосувань зайшов до сесійної зали, сів на місце іншого “єднівця” Ігоря Кісільова (колеги Ялового, який зараз іде до парламенту за списком ОПЗЖ) і проголосував за нього. 

Після інциденту Боядін легко відбувся звільненням з помічників Ялового, а голова фракції Омельченко на кожному засіданні комісії з розслідування цього випадку всіляко вигороджував Кісільова та Ялового: 

“Ми ж одного поля ягодки… Нас вибирали кияни”.

Зрештою, Омельченку довелося перед усією Київрадою з трибуни перепрошувати за своїх депутатів. 

Парадоксально, але у своїй програмі порушник Боядін обіцяє голосувати особисто. 

На своїй сторінці в соцмережі Боядін насміхався з майданівців, імовірно, радів захопленню Маріуполя сепаратистами, а коли ЗСУ звільнили це місто, то назвав бійців не армією, а “мавпами з київського майдану, яким роздали автомати”.

“Батьківщина” кандидує екс-помічника Пилипишина

Партія Юлії Тимошенко в окрузі висунула помічника екс-нардепа Пилипишина Миколу Гоцького. На місцевих виборах 2015 року він невдало балотувався до Київради від партії Омельченка “Єдність”. 

Нагадаємо, на тих виборах у Шевченківському районі мандат отримала “батьківщинівка” Олена Антонова, яка, за інформацією ЗМІ, входила до групи впливу Пилипишина.

Отже, “Батьківщина” в Київраді віддала Шевченківський район на відкуп команді Пилипишина вже давно.

У Гоцького й Пилипишина давня історія політичної взаємодії. У 2007 році Гоцький балотувався до Верховної Ради від партії “Народний блок Литвина”. На той час Віктор Пилипишин став нардепом від Народної партії Володимира Литвина.

На сайті ЦВК зазначено, що Гоцький є директором ТОВ “СП “СолоМія”, що виробляє чай і каву. Журналісти “Наших грошей” пов’язують це підприємство з Віктором Пилипишиним. Також Гоцький разом з Антоновою та Пилипишиним є засновниками громадської організації “Кияни передусім”, яка брендує все зроблене нею іменем Пилипишина. 

Самовисуванець Сергій Носенко був кандидатом у Президенти України. Його пов’язують з Валентином Наливайченком, який балотується до парламенту за списком ВО “Батьківщина”. Імовірно, він теж буде техкандидатом.

Чому Гриценко нервується, коли каже про свого кандидата-“батьківщинівця”?

Квота “Батьківщини”, у списку якої є Тарута, у 223-му окрузі насправді значно потужніша, ніж здається. 

Від “Громадянської позиції” в окрузі висувається безпартійний пенсіонер Павло Аніськович. У 2014 році він ішов до ВРУ як самовисуванець. 2015 року безуспішно балотувався до Київради від “Руху за реформи” Сергія Думчева. Цей політичний проект журналісти пов’язували з донецькою групою.

За даними системи YouControl, Аніськович є серед підписантів Шевченківської райорганізації партії “Батьківщина”. 
 

Він був помічником на громадських засадах у нардепів-“батьківщинівців” Анатолія Семиноги у ВРУ 5-го скликання та Андрія Павловського – у парламенті 6-го скликання.

Рух ЧЕСНО запитав у лідера “Громадянської позиції” Анатолія Гриценка, за яким принципом у лавах партії опинився Аніськович, чи давно він співпрацює з партією, чи не дивує Гриценка, що Аніськович має близькі зв’язки з “Батьківщиною” та балотувався від “Руху за реформи”.

“Даю вам пряму відповідь. Усі, хто висувається від “Громадянської позиції”, будуть виконувати програму “Громадянської позиції”, працювати в рамках цінностей “Громадянської позиції”. І крапка. Так ясно?” – роздратовано відповів Анатолій Гриценко.

Чому ЄС та УДАР не висунули єдиного кандидата?

У Київраді найбільшою є фракція “Солідарність” (БПП). Після того, як Порошенко програв президентські вибори, УДАР почав самостійну гру й висунув свого кандидата в окрузі, де вже є претендент від партії “Європейська солідарність”.

На сайті ЦВК ці кандидати розміщені поряд: Яна Желябовська від УДАРУ й Іван Звягін від ЄС.

Як зазначено на сайті ЦВК, Яна Желябовська 1991 року народження, родом із Жовтих Вод, але проживає в Києві. Вона є членкинею УДАРу й водночас заступницею керівника секретаріату територіальної організації партії БПП “Солідарність”.

Желябовська є помічницею на громадських засадах народного депутата Дмитра Білоцерковця, який до червня очолював президію центральної ради партії “Європейська солідарність”. Сам Білоцерковець на цих виборах не балотується.

У своїй програмі Желябовська наголошує на підтримці діяльності міського голови Києва Віталія Кличка та робить ставку на молодь. У неї майже всі розділи програми присвячені розв’язанню проблем молоді – від житлової до репродуктивної.

Не виключено, що кандидатка просто покращує власну впізнаваність перед місцевими виборами.

Іван Звягін – киянин 1976 року народження, мешкає в смт Клавдієво-Тарасове Бородянського району, є членом партії “Європейська солідарність”. Відомо, що він був волонтером під час Майдану та на війні, зокрема доставляв медикаменти до таких гарячих точок, як Донецький аеропорт. Здобув звання Народного героя України. 

Програма Звягіна спирається на партійну риторику ЄС і містить такі пункти.

Протеже техкандидата Петрова

У Києві є низка округів, де балотуються політики, пов’язані з кандидатом по Печерську (221) Володимиром Петровим, який на президентських виборах виконував технічну роль і, не виключно співпрацював з Порошенком.

У контексті технічних кандидатів цікавою є самовисуванка Тетяна Гончарова, яка є членкинею партії “Північний шлях” і ведучою в ТОВ “Ера-медіа”.

В ефірі програми “Доброго ранку, країно” на “Суспільному” Гончарова як співведуча бере участь в обговоренні підкупу виборців.

“Мене особисто як виборця не ображають концерти класичної музики. Між тим, якщо ці концерти оплачені не з ГОшки, а з передвиборчого фонду кандидата, порушень немає в стосунках з виборцем?” – запитуєкандидатка-ведуча Гончарова в керівника ВГО “Комітет виборців України” Олексія Кошеля. 

Почувши, що Кошель ставиться негативно до форм агітації у вигляді концертів чи спортивних змагань, Гончарова перепитує, яким є його ставлення саме до концертів класичної музики, де ніхто не співає й виконавці здебільшого невідомі.

Прихильність кандидатки-ведучої до агітаційних концертів класичної музики може пояснюватися тим, що такий самий технічний кандидат на ПечерськуВолодимир Петров з тієї самої партії “Північний шлях” улаштовує концерти класичної музики для виборців.

У Києві є кілька мажоритарників, чиїх програм торкнулася рука юриста Володимира Петрова – Кіма Веремійчука.  

За словами Петрова, Веремійчук просто перевіряє програми кандидатів, пов’язаних з його партією.

“Ким Веремийчук – это мой товарищ, юрист и мой адвокат. Поэтому, когда мы заполняем документы, мы их пересылаем Киму Александровичу Веремийчуку… Когда мы составляем программы и отправляем документы, мы ему пересылаем, он сохраняет их на своем компьютере, проверяет, правильно ли мы все сделали, и отправляет нам назад. Поэтому вполне объяснимо и нормально, что там его имя. Скорее всего, по 223 округу у Татьяны Гончаровой вы то же самое обнаружите”, – каже печерський кандидат Володимир Петров, який на президентських виборах був технічним кандидатом Петра Порошенка.

Засновник “112 каналу” – самовисуванець

В окрузі як самовисуванець балотується засновник “112 каналу” Андрій Подщипков. Учасники медіаринку стверджували, що в канал інвестував тодішній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, проте це не було доведено, пише “Радіо Свобода”. Сам Подщипков в інтерв’ю “Детектору медіа” в липні 2013 року заперечував інформацію про інших інвесторів. У 2016 році він просив про політичний притулок у Бельгії нібито через тиск із боку адміністрації Петра Порошенка з метою змусити його продати телеканал.

Подщипков є помічником нардепа Сергія Капліна у ВРУ поточного скликання. Каплін вийшов із фракції БПП і зараз балотується як самовисуванець на Полтавщині.

На сайті ЦВК Подщипков зазначений як директор телеканалу “112 ТВ Європа”. 

Висуванець радикалів

В окрузі від Радикальної партії Олега Ляшка балотується Ігор Бєлов, який є помічником на громадських засадах у нардепа-радикала Дмитра Лінька.

У своїх дописах у соцмережі радикал критикує конкурента в окрузі Левченка, зокрема за те, що він не просить держсубвенцій на округ.

Вічний кандидат Гладчук

Як самовисуванець балотується Вадим Гладчук, який на виборах 2012 року навіть оголошував голодування на одній з дільниць. Він редактор інтернет-видання “Спротив”, член політичної партії “Народний порядок”.

Очільниця Ради адвокатів Києва

Як самовисуванка балотується Інна Рафальська, директорка адвокатського об’єднання “Українська юридична колегія “Міжнародна правова допомога”.

У своїй програмі Рафальська пише про те, що використання коштів державних субвенцій є непрозорим, а також про те, що у столиці треба поновити районні ради. 

Агітація Рафальської помічена в вагонах дитячої залізниці. 

Кандидатка обіцяє дітям виборців “прогулянку найкращим потягом, анімацію, аквагрим та інші розваги”.  

Юрист-самовисуванець

Як самовисуванець балотується Владислав Ситюк – директор адвокатського бюро “Владислав Ситюк і партнери”. У своїй програмі кандидат обіцяє часткову націоналізацію енергетичних компаній, що, на його думку, дасть змогу зменшити тарифи. 

Програма кандидата: більше овочесховищ у Шевченківському районі!

Самовисуванець Михайло Майман – безробітний і безпартійний киянин. 

Деякі речення його програми списані з програми покійного екс-нардепа Ігоря Єремеєва. Його програма взагалі здається не дуже адаптованою до столичного округу, бо в ній кандидат обіцяє транспортне сполучення сіл з райцентрами, клуби в селах та новозбудовані овочесховища. 

Майман був гостем програми Віталія Купрія “Громадська прокуратура”, де розповідав про себе. За його словами, до Майдану він мав шиномонтажний бізнес, потім пішов служити до АТО, був поранений в Іловайську. Після двох років війни подався до Радикальної партії.

На своїй сторінці в соцмережі він репостить Купрія, а на обкладинку поставив кадр із Володимиром Зеленським. Імовірно, Майман – технічний кандидат висуванки “Слуги народу” Буймістер. 

Син травниці Зубицької хоче проводити засідання ВРУ біля фронту

Ігор Зубицький – самовисуванець, директор ПП “Метч”. Про себе пише, що він корінний шевченківець, народився в родині Данила Зубицького, лікаря народної медицини.

У своїй програмі Зубицький пропонує проводити засідання Верховної Ради біля лінії фронту.

За мандат народного депутата в окрузі змагається й ФОП-самовисуванець Олександр Григоренко.

Від “Опоблоку” в окрузі балотується безробітний і безпартійний Ігор Турчик. 

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО вже оприлюднив аналіз кандидатів, які йдуть від Подолу (220-й округ) та Оболоні (217-й округ).