Даніш на батьківських зборах. Реальність і міфи життя учнів

0

Ще до трьохтижневих канікул,  відбулися незвичайні батьківські збори, бо на них прийшов  Сергій Даніш (“Слуга народу”). Він переконував всіх, щоб ніхто не здавав гроші на потреби освітніх закладів. Мовляв, ми велика самостійна громада, гроші на все є, щоб забезпечити освіту повністю. 

Тільки щойно він пішов, то нам одразу сказали, що папір і деякі інші ресурси  доведеться довго чекати, якщо чекати від селищної ради, тому треба ставитися із розумінням і… купувати чи  гроші на це зібрати.

Де ж гроші на освіту? Як можна довго чекати папір чи будь-що інше з бюджету, якщо саме в грудні формують бюджет на 2021 рік. Тож на те, що вбачає дирекція школи чи ліцею, вони можуть зробити своє подання на бюджетну комісію. 

Це ж саме подання може зробити і будь-який депутат. Так, шановні батьки звертайтесь з ініціативами до місцевих депутатів, директорів шкіл, запропонуйте зробити таке подання і попросити гроші на все, що треба в бюджеті. Якщо є бюджет громади, і його вистачає на все, навіщо батькам здавати гроші?

Не брати з бюджету, де є гроші батьків у вигляді податків, а брати постійно з кишені батьків, це не захищати інтереси своїх дітей, а просто залишати гроші працівникам селищної ради на кавоварку, чайник, а ЖЕКу на скутер чи дати більше півмільйона на проведення Дня селища якомусь гурту “Фрістайл”, замість того, щоб вкласти в освіту наших дітей.

Де брати підручники? Ніде. Підручники – це 50% успіху. Є школи, які вже ведуть мову про підручники, адаптовані для дистанційного навчання. Але це точно не школи Коцюбинського. Ми ведемо мову про те, коли ж у нас будуть прості підручники. 

Я через Facebook шукала підручники на цей рік для своєї дитини. Звісно, що запитала Даніша, раз ми вже такі самостійні, де ж наші підручники? Це не ремонт всього ліцею. Це просто річ першої необхідності для дітей.

Відповідь була дуже довгою і туманною. У підсумку, як я зрозуміла, що ця проблема може мати продовження наступного року. І… нам радять електронні підручники.

Якщо більше, ніж півроку, діти навчаються в класі, то може Даніш з селищного бюджету звелить закупити всім планшети для електронних підручників? Та й окуліст в амбулаторії з’явиться, щоб допомагати дітям із вадами зору, бо з електронними підручниками ми точно потребуватимемо окуліста.

До речі, в школі на момент батьківських зборів навіть і  медсестри не було, а як буде, то одна на два заклади – школу та ліцей.

Де проводити уроки хімії? Ліцею пропонують ходити… в 18 школу. Обладнаного кабінету в освітньому закладі немає, і не буде, бо немає кабінету, щоб виділити під клас. Тобто, ми як в часи Тараса Шевченка маємо просто збиратися і вести дітей через півселища, через колії до 18 школи. Хто буде відповідати за безпеку? Мало нам випадків на коліях з дітьми?

Чому немає безкоштовного харчування? Даніш пояснив все просто: торік дітям не подобалися ковбаски. Дуже круто. Замість того, щоб домовилися і готували  так, щоб дітям подобалося, селищна рада економить на дітях. Зате собі не забули купити і кавоварку, і чайничок. Нам обіцяють, що все буде краще, колись у майбутньому. Але у працівників селищної ради це вже є зараз. Гроші заощаджують з їжі, яку мали б сьогодні давати дітям, на якесь обладнання для столової,  чи спортзал у далекому красивому майбутньому.

Звісно, щось таке як нова спортзала, не виключно, може з’явитися перед виборами. Треба ж буде чергова фотозона для виборчої кампанії. 

У Києва проблем з тим, щоб харчувати дітей коштом місцевого бюджету і при цьому мати нормальні спортзали питань нема. Там ще є громадський бюджет і кожна школа може подати свій проект модернізації лінгвістичних кабінетів чи ініціювати закупівлю обладнання для кабінету хімії або організувати освітній простір. І проект на школу може бути до мільйона.

Гурткова робота. Даніш пропонує всім писати заяви на те, що хочуть діти. Обіцяє, що “все буде”. Тільки от коли кажемо про те, що треба друга іноземна факультативно, то “в цьому році ні…” Але ж все буде?

Групи продовженого дня.

 Місця всім не вистачає, і на батьківських зборах, мама з батьківського комітету   намагалася домовитись про свою одну дитину яку не можуть прийняти на продленку, щоб дозволили в школі чекати  старшу сестру.

Тож є серйозні питання до того, чому Київ може і харчувати дітей, і підручники дати, і не треба зі школи в школу бігати по кабінетах хімії, як в часи Шевченка, і друга іноземна для Києва, як і громадський бюджет, це не далеке омріяне майбутнє, а реальність. 

Так чи дійсно спроможна Коцюбинська громада утримувати якісно освіту?                   

Авторка: Ніна Чижевська, мешканка селища

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539