Громада Приірпіння

Бородянський районний суд засудив російського військового Анатолія Возісова на 10 років. Військовий рф знущався над мирними жителями села Луб’янка Київської області, принижував їх та катував.

Засідання відбулося за відсутності обвинуваченого, його інтереси в суді представляв захисник, який не погодився з обвинуваченням і просив виправдати росіянина.

Суддя у судовому засіданні, яке відбулося у грудні 2023 року, вислухавши показання потерпілого, свідків, прокурора та захисника ухвалив притягнути Возісова до відповідальності.

Під час судового засідання з’ясували, що наприкінці лютого 2022 року Возісов разом з іншими військовими рф незаконно перетнули кордон України й окупували село Луб’янка поблизу Києва. Возісов як заступник командира взводу, усвідомлював, що агресія проти України та її жителів організована здійснюється представниками влади та збройних сил рф, та брав безпосередню участь у актах збройної агресії на території України. Про це йдеться в обвинувальному акті.

Зі свідчень потерпілого та свідків відомо, що Возісов разом з іншими військовослужбовцями рф незаконно захопили будинок місцевого мешканця Юрія та оселилися у ньому.

“10 березня 2022 року, Возісов, перебуваючи поряд із будинком Юрія у селі Луб’янка, зупинив трьох цивільних громадян України, направив на них автоматичну зброю, наказав підняти руки догори, вигукуючи, що вони є “нациками та фашистами” і, погрожуючи вбивством, наказав одному з них – потерпілому Юрію – пройти разом з ним до літньої кухні на прибудинковій території будинку», – йдеться в судовому вироку.

Возісов допитував неозброєного Юрія щодо його приналежності до ЗСУ або інших військових або громадських формувань супротиву військовій агресії, надягнув йому на голову мішок, зв`язав руки за спиною, посадив на лавку та наніс кілька ударів прикладом автомату по голові.

У подальшому, після нанесення потерпілому ударів та погроз зброєю, обвинувачений вивів його з літньої кухні та, неодноразово повторюючи, що хоче його вбити, зняв з його голови мішок та одягнув на очі пов`язку. 

Возісов також допитав і двох чоловіків, які приїхали разом з Юрієм. До них він також застосовував фізичну силу. Після цього трьох цивільних російські солдати посадили до БМП й відвезли до сусіднього села Озера, де Возісов поставив їх на коліна та бив по різним частинам тіла. Зокрема, потерпілому він наніс удар по нирках, а потім зі спини — в шию, від чого чоловік упав.

Після нанесення ударів, Возісов, впродовж тривалого часу, тримаючи під прицілом зброї, проводив допит цивільних осіб з метою встановлення приналежності, зокрема, потерпілого до ЗСУ і, погрожуючи вбивством, направляв на них автоматичну зброю та імітував розстріл, а саме здійснив з автоматичної зброї два постріли біля ноги Юрія, – що було встановлено під час судового засідання, а далі підтверджено під час слідчого експерименту.

Возісов по черзі водив чоловіків у підвал, роздягав їх і шукав на тілі “нациські” татуювання.

Після цього обвинувачений, тримаючи чоловіків під прицілом, перезарядив автоматичну зброю та нецензурною мовою наказав йти геть.

Серед російських військових потерпілому запам`ятався один, який проявляв до нього жорстокість – командир з рацією. В подальшому він по фотографії упізнав цього військовослужбовця. Це був Анатолій Возісов. 

Відповідно до заяви Юрія від 19 травня 2022 року про залучення його як потерпілого, в лютому-березні 2022 року Возісов разом із підлеглими незаконно захопив його будинок і особисто неодноразово застосовував щодо нього насильницькі дії.

Двоє інших чоловіків, які були разом Юрієм, підтвердили в судовому засіданні свідчення потерпілого але від визнання себе потерпілими відмовилися.

Під час судового засідання також були представлені фототаблиці та протокол огляду місця події, – садиби Юрія, на яких було зазначено, що на подвір`ї будинку багато сміття, огорожа має пошкодження, деякі вікна вибиті з рамами, в будинку безлад, звичний порядок речей порушений, на вікнах і в приміщенні на дверях та меблях є написи “V”, виконані білим барвником, на стіні є непристойні зображення, меблі пошкоджені.

В судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, висунуте щодо Возісова і просив призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

Адвокат Возісова натомість стверджував, що особа обвинуваченого не була встановлена належним чином, що на його думку, обвинувачений не був належно повідомлений про час і місце судового розгляду, як і про проведення щодо нього досудового розслідування. З цих причин він, як захисник, не мав можливості комунікувати з обвинуваченим у будь-який спосіб, вважав, що підстав для ухвалення щодо Возісова обвинувального вироку немає, а тому просив обвинуваченого виправдати.

Проте, на засіданні повідомили, що про всі судові засідання, які проводились у цьому кримінальному провадженні в Бородянському районному суді Київської області, обвинувачений був завчасно проінформований шляхом публікації повісток в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – в газеті “Урядовий кур`єр” і на офіційному веб-сайті Бородянського районного суду Київської області.

Суд вважає, що стороною обвинувачення під час проведення досудового розслідування і судом під час судового провадження були вжиті всі, передбачені законом заходи, які були можливі з урахуванням воєнного стану та триваючої широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, щодо дотримання прав обвинуваченого, його належне представництво в суді та поінформованість про час і місце судового розгляду в Бородянському районному суді Київської області.

Порушень процесуального законодавства під час цього кримінального провадження, які були б підставою для визнання доказів недопустимими, суд не встановив.

Як встановлено судом, потерпілий, а також свідки є цивільними особами і не були учасниками збройного конфлікту, а тому знаходились під захистом зазначених норм міжнародного права.

З урахуванням викладеного суд кваліфікує кримінально протиправні дії обвинуваченого  за частиною 1 статті 438 КК України, як порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд ухвалив визнати Вазісова винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років.

Строк покарання обчислювати з моменту його затримання. Підозрюваного було оголошено в міжнародний розшук.

Апеляційна скарга на вирок не надходила.

Головне фото: Анатолій Возісов, фото з соцмереж

Авторка: Олена Жежера