Громада Приірпіння

Але оскільки інформації, куди їх подіти в нашій країні не було, то я складала батарейки у коробку, припустивши, що рано чи пізно проблема має бути вирішена, зважаючи на те, що батарейки містять доволі шкідливі елементи: ртуть, свинець, кадмій, кислоти, луги тощо.

За ці роки у мене назбиралось зо два кілограми використаних елементів живлення.

Згодом я почала використовувати акумулятори там, де це доцільно. Наприклад, в настінному годиннику чи фотоапараті. Це суттєво зменшило кількість використаних батарейок.

Минулого літа на очі потрапила стаття про пункти прийому використаних гальванічних елементів у Києві (ініціатори цих пунктів обіцяли доправити батарейки на утилізацію до Франції). Одразу виникла ідея організувати такі пункти в своєму місті, бо, було очевидно, що до вирішення даної проблеми на державному рівні ще далеко, а кожна невикинута батарейка – це приблизно 20 квадратних метрів збереженого від забруднення ґрунту.

У лісовій зоні – 20 квадратних метрів ґрунту – це територія, де ростуть в середньому 2 дерева й мешкають тисячі дощових хробаків, два кроти та один їжак.

Коли здавала документи доньки в школу, зрозуміла, що школа – це  ідеальне місце, щоб започаткувати кампанію правильної утилізації батарейок в місті. Адже дуже важливо виховати екологічно свідоме покоління.

І хоча проблема утилізації хімічних джерел струму – це маленька частина глобальної проблеми утилізації сміття, та вирішення таких маленьких питань позитивно впливає на довкілля, а відтак і на наше здоров’я.

Торік восени разом з моєю сестрою Точиліною Іриною ми організували пункт збору для використаних батарейок у школі № 17 за адресою Тищенка 10. Тут нас підтримав директор школи Віталій Дерев’янко.

Для початку ми провели в школі презентацію, в якій розповіли дітям, чому не можна викидати використані хімічні джерела струму разом з побутовим сміттям. В якості ємності для батарейок використали 5-літрову пляшку від води. За півроку школярі назбирали 15 кг батарейок та акумуляторів.

Далі задумали оформити пункт збору плакатами-закликами, і  вирішили залучити до цього процесу дітей. Так і виникла ідея організувати конкурс дитячого малюнка на тему “Здай батарейку – врятуй планету” серед школярів Ірпеня та Приірпіння.

Школярі подали на конкурс всього 46 робіт, і всі малюнки дуже цікаві. Діти своєрідно зобразили проблему використаних батарейок.

Серед молодших школярів переможницею стала першокласниця Кремпа Каріна, що навчається в ірпінській школі №2.

Учениці ірпінської ЗОШ №17 Коваленко Юлія, Романюк Юлія (друге місце в молодшій віковій категорії) і Гутник Анастасія (друге місце в старшій віковій категорії) намалювали триптих-казку:

“Жила собі добра Батарейка. Вона мала багато друзів і давала їм свою енергію. Та якось Батарейка дізналась, що вона може приносити шкоду Природі і це її дуже засмутило. Але вона знайшла вихід — подалась на Переробне Підприємство, де обновилась, щоб мати можливість знов віддавати Еренгію для своїх друзів – фотоапаратів, плеєрів, ліхтариків”.

Третє місце в молодшій віковій категорії присудили учениці 3 класу Позняк Юлії, яка навчається в ірпінській школі №12. Дівчинка зобразила на малюнку Їжачка, що мусив втекти аж на Місяць, бо йому не зосталось життєвого простору на засміченій Землі.

 З-поміж старшокласників першість виборола одинадцятикласниця Зелінська Віта з роботою «Альтернативне майбутнє» (учениця СЗОШ №1)

Учениця ЗОШ №3 Вознюк Катя зайняла третє місце серед старшокласників.

Всі учасники отримали подарунки. а переможці – призи.

Майже всі школи Ірпеня та Приірпіння підтримали нашу ініціативу і до початку нового навчального року там будуть встановлені спеціальні ємності для збору використаних батарейок та акумуляторів.

Директори шкіл №12 і №5, побоюючись реакції санстанції, встановлювати коробки на постійній основі не погодились, але пообіцяли періодично проводити шкільні акції по збору батарейок.

Наприклад, весною в ірпінській спеціалізованій школі №12 під час проведення такої акції всього з тиждень школярі назбирали 56 кг (!) використаних батарейок.

Активістам селища Коцюбинське вдалось домовитись про створення пунктів прийому використаних батарейок з власниками приватних крамниць. Ірпінська ініціативна група намагалась долучити до кампанії великі супермаркети, але виявилось, що менеджери без дозволу центральних офісів не мають права самостійно вирішувати такі справи. Тому поки що переймемо досвід наших однодумців з Коцюбинського і звернемось з цією пропозицією до власників приватних магазинів Ірпеня.

“У нас пункти збору в селищі, яких налічується зараз 7, діють вже майже півроку. І ми дуже вдячні власникам магазинів, які відгукнулись і поставили в себе коробки. Паралельно ми організували збір і на телеканалі СТБ, оскільки в нас на підприємстві використовується доволі багато таких елементів живлення. Загалом вже вивезли понад 50 кілограмів, з них близько 20 кілограмів батарейок з Коцюбинського. Ми зумисне рахували кількість батарейок у першій 15-кілограмовій партії. Одна батарейка забруднює 400 літрів води або 20 квадратних метрів ґрунту. Якщо ж взяти 50 кілограмів батарейок, то ми врятували від забруднення близько 400 соток ґрунту або близько 750 000 літрів води,” – розповідає Ірина Федорів, депутат Коцюбинської селищної ради та журналіст.

“Телеканал вивозить свої батарейки та батарейки з селища на Жилянську. Приємно, що журналісти 5 каналу та інших ЗМІ теж долучились до цього процесу й збирають в себе використані елементи живлення. Будь-хто в себе офісі може встановити коробку. У столичному пункті збору з приємністю відзначають: щомісяця кількість зданих батарейок зростає.

У лютому вони зібрали 41 кілограм. У травні – вже 68 кілограмів. Сподіваюсь власники магазинів в Ірпені усвідомлять, що це дуже хороша справа й дозволять активістам в місті встановити в торгових точках, як у нас в селищі, коробки,” – додає Федорів.

Батарейки з Ірпеня ми вивозимо в інший пункт збору столиці – на Кіквідзе,26. За час діяльності нашої ініціативної групи зібрано більше 70 кг використаних батарейок та акумуляторів.

Ми закликаємо всіх небайдужих людей, особливо власників магазинів, де продаються елементи живлення долучатись до організації пунктів збору.

Подібні пункти може організувати кожен читач, який на авто хоч би й зрідка виїздить до столиці й може завезти батарейки на Жилянську чи на Кіквідзе.

Адже поставити коробку – це не затратна справа, яка може врятувати сотні гектарів землі й тисячі тонн води від забруднення.

Авторка: Ольга Аргат, мешканка Ірпеня