Громада Приірпіння

Автор: Сергій Лисенко

Після провальних депутатських щорічних “звітів” вирішив завітати на засідання двох постійних комісій – бюджетної та регламентної.

Сказати, що люди, які там приймають рішення, не володіють інформацією та навіть не знають про що йде мова, то це все одно що нічого не сказати.

Тому, як із звітами, вирішив перед міськими виборами проінформувати громаду Бучі про те, що ж роблять їхні обранці.

Проекти рішень на комісію приносить простий клерк – працівник ради, що приймається на роботу мером Анатолієм Федоруком і повністю йому підконтрольний та підзвітний.

Депутати тільки слухають його та інколи просять прочитати, яке ж рішення будуть голосувати. Жодних правок в текст рішення вони не вносять, бо навіть не мають такого бажання.

На тому їхня тяжка робота закінчується. Тут не дискутують.

У мене особисто склалось таке враження, що всі рішення прийняті були до того, а комісія збирається просто для протоколу, аби ухвалити це своїми голосами.

Найскандальнішим питанням  стало обговорення пайової участі кума міського голови Бучі й новообраного міського голови Ірпеня – Володимира Карплюка.

Начальниця юридичного відділу ради Ірина Недашківська зачитала проект рішення про розгляд заяви Володимира Карплюка з зарахування йому пайової участі на розвиток інфраструктури міста на загальну суму 425 тис. грн.

Нібито забудовник заасфальтував вулицю Вокзальну та витратив 66 тис. грн. на облаштування площі Героїв Майдану (хоча в рішенні була Алея Небесної Сотні. Добре, що Василь Олексюк знав правильну назву, тож виправили).

На мої зауваження, що пайова участь може бути виключно грошима, депутати схаменулись, запитали, коли датовано договір про пайову участь. Але реакція обмежилася лише показовим запитанням.

Місцевих урядників не вразило, що договір датовано 2014 роком, а з 2013 року пайова участь можлива виключно у грошовій формі.

Після чого голова комісії Віталій Косенко, який мав би турбуватися про наповнення бюджету, почав відстоювати роботу Володимира Карплюка, як свою власну, і сказав, що всі такі роботи будуть зараховані як пайова участь і все. Він вважає цілком нормальним позбавляти місто реальних грошових коштів.

Присутні члени територіальної громади намагалися поцікавитись: а хто ж замовляв ці роботи та хто затверджував їхню вартість, що зараз доводиться відмовлятись від 425 тисяч?

“Пайова  участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає  у   перерахуванні   замовником   до   прийняття   об’єкта будівництва  в  експлуатацію  до  відповідного  місцевого  бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури,” – йдеться у ч. 3 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Зверніть увагу КОШТИ, а не роботи. Виключно грошові надходження до бюджету. Хоча є один-єдиний виняток і його передбачає ч. 5 ст. 30 цього Закону:

“Якщо  технічними   умовами   передбачається   необхідність будівництва  замовником  інженерних  мереж або об’єктів інженерної інфраструктури  (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної  енергії,  трубопроводів,  призначених  для  розподілу природного  газу,  транспортування  нафти та природного газу) поза межами  його  земельної  ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури   населеного   пункту   зменшується   на   суму  їх кошторисної  вартості,  а  такі  інженерні  мережі  та/або об’єкти передаються у комунальну власність.”

Отже, якщо техумови передбачають будівництво інженерної інфраструктури. Що ж зарахували як пайову участь кумові міського голови Федорука?

Асфальтування вулиці Вокзальної та благоустрій площі Героїв Майдану.

До слова, на відкритті площі Героїв Майдану Федорук пафосно заявив загальнонаціональним телеканалам, що це все зроблено без залучення жодної бюджетної копійки.

Отже, тоді всім заявили, що наші кошти, кошти громади сюди не витрачались. Що ж тепер виходить? З кумом Карплюком відбувся у Федорука взаєморозрахунок!

Це що інженерна інфраструктура? На мої зауваження, як і на зауваження інших членів територіальної громади ніхто не реагував.

Але наші міські урядники не забувають про популізм. Вдають, що дбають про нас з вами, коли бачать, що на комісію прийшли «зайві» люди – виборці.

Зараз триває опалювальний сезон. І під час опалювального сезону наш теплопостачальник “Теплокомунсервіс” вдався до шантажу. Вимагає зменшити орендну плату з майже 21 до 7 тисяч гривень на місяць (тобто за рік бюджет недоотримає 168 тисяч гривень).

Якщо не виконають вимоги теплопостачальника, то “Теплокомунсервіс” пообіцяв  підняти вартість Гігакалорії на 5,5 гривень (вартість не знайшов).  

Тарифи, які погрожував одноосібно підняти теплопостачальник мали б пройти погодження виконкому Бучі. Оскільки прийшли слухачі – питання обговорили і відклали, але що ж внесли у протокол – достеменно не відомо. Як з’ясувалося на сесії, депутати пішли на зустріч далеко не самій бідній організації в місті.

Наприкінці засідання бюджетна комісія дійшла до розгляду мого звернення, в якому я прошу міського голову Федорука та начальника юридичного відділу прозвітувати про вжиті ними заходи задля побудови школи на місці котловану.

Тут її мав збудувати АТ ХК “Київміськбуд”. Заяву зачитала Ірина Недашківська й обговорення цього важливого для громади питання звелось до одного: яку ж відповідь мені давати? Усну чи письмову?

Обговорення проблемне питання не викликало. Мені сказали, що таке питання ніхто на сесію виносити не збирається. І все, що мені залишається – це чекати на відповідь.

І фінальний акорд невігластва депутатів відбувся по завершенню роботи комісії. До мене підійшов один з депутатів і запитав: що ж я хотів у тому зверненні?

Що ж це виходить? Депутати навіть не знають про те, що розглядається на комісії?

І як наслідок такі ж і бездумні голосування на сесії.

27.11.2014 року відбулася чергова сесія Бучанської міської ради. Питання, що мене цікавились були розглянуті, і навіть вирішене питання по зменшенню орендної плати теплопостачальнику “Теплокомунсервіс”, тобто позбавили бюджет 168 тис. грн. Мотивація депутатів не піддається здоровому глузду: Олег Квашук з виступу повідомив наступні причини зниження тарифу: 1. В приміщенні треба робити ремонт, ніби його не можна зарахувати в рахунок орендної плати. 2. 70 % орендної плати йде власнику майна і лише 30 % в бюджет міста. А власник будівлі ЖЕК. 3. І як завжди популізм, бо здорожчання тарифу на 5,5 грн. це колосальна сума!!!

Цікавими були питання пайової участі. Були навіть рішення про відмову. Але вже коли дійшли до розгляду питання Володимра Карплюка з’ясувалося, що заяву вже подало КП “Бучабудзамовник”, а не пан Карплюк. Довелося взяти слово, бо Анатолій Федорук, дуже “швидко” ставив на голосування такі питання і рішення могли б прийняти без обговорення. Вкотре пояснював депутатам про неможливість таких дій, про те, що їхніми руками вчиняються незаконні дії, місто позбавляють коштів, але як в стіну. Жодної емоції та обличчях обранців я не побачив. Здалося, що вони навіть не зрозуміли про що йде мова. І просто безмовно проголосували “за”.

От і позбавили місто за одну сесію надходжень на майже 593 тисячі гривень. Ось такі урядники.

А моє питання про звітування мера за не побудовану школу навіть не розглянули і сам Анатолій Федорук проігнорував вимоги Закону і не поставив його на голосування.

Ну це так само, як у сусідньому Коцюбинському не тямлять, які питання стоять насправді у порядку денному сесії.

Саме тому, що члени територіальної громади обирають депутатів, а потім жодного разу за 5 років так і не навідаються на сесію чи засідання комісії, ми маємо такий низький рівень і місцевого самоврядування, і загальнодержавних управлінців, які часто є вихідцями від місцевого самоврядування.

Автор: Сергій Лисенко, бучанець