Громада Приірпіння

Сам Миколаєкно на засідання ради, як уже повелося, не прийшов. Але, як виявилось, його нова посада цілком сумісна з мандатом депутата Коцюбинської селищної ради.

“Це не такий випадок, як у Вас був у Гостомелі, коли депутатка Гостомельської ради стала заступницею голови цієї ради й автоматично мала б входити до виконкому й мати представницький мандат у раді. Тоді була очевидна конфліктна ситуація з двома мандатами,” – роз’яснює ситуацію, що склалася експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

У 2010-му році райради, які перестали бути вигідними Партії регіонів у непідконтрольних містах, були розформовані. Єдиним центром для представницької демократії на місцевому рівні у столиці залишилась Київрада.

Тому посада заступника Шевченківської РДА аж ніяк не йде у розріз із мандатом Коцюбинської селищної ради.

Згідно з моніторингом “Сайту громади Приірпіння”, Юрій Миколаєнко, який у поіменному голосуванні підтримав дерибан Біличанського лісу, був з-поміж найбільших прогульників ради та одним із кандидатів на виліт.

Норма закону передбачає: якщо депутат пропустив без поважних причин понад 50 % сесій ради, то його можуть позбавити мандату.

Але складати мандат Миколаєнко ще рік тому не хотів й така пропозиція журналістки Олени Жежери його розсмішила.

“Не поняв.. хе-хе.. Почекайте, а чого ви так ставите запитання? З цього питання я не буду відповідати, потому шо я дивлюся, зараз ви вієте не в тому напрямку, куда треба,” – непокоївся депутат-прогульник.

До слова, тоді він казав, що розчарувався в депутатстві і не буде йти до влади знову. Але попри такі свої слова уже в травні він балотувався до Київради у Шевченківському районі від УДАР-у.

Те, що Миколаєнко конкурував навесні в окрузі із затятим опонентом екс-нардепа Віктора Пилипишина – Юрієм Левченком, а тепер став головою Шевченківської РДА – це може свідчити про те, що він – близький до Пилипишина, який роками контролює центральний район столиці.

“Я добре пам’ятаю перше засідання ради. Перед відкриттям сесії Миколаєнко зазначив, що дружина сказала йому: ти маєш бути гідним депутатом, працювати, щоб тебе ще раз переобрали. Тоді Миколаєнко посміявся з слів своєї дружини щодо переобрання в Коцюбинській раді й сказав, що він хоче бути в раді вищого рівня. Як я тоді почула, – навіть не Ірпеня і не Київради,” – розповідає журналістка і депутатка Коцюбинської селищної ради Ірина Федорів, яка ретельно слідкує за перебігом сесій своєї ради.

“І от уявіть, людина, яка не ходила в селищну раду і яку запитували, чому він не складає мандат, зараз має у своїй біографії новий рядок і без проблем для своєї кар’єри може кинути громаду. І не просто кинути нашу громаду – хай би йшов куди хтів, а кинути на гроші у дуже скрутний для країни час. Ми маємо виділити з бюджету зараз кошти, а це може бути понад 50 тисяч гривень, щоб провести вибори в цьому окрузі. Не міг скласти мандат раніше? Хоча б до парламентських виборів? Тоді не треба було б окремо організовувати дільницю і комісії. Він знав ще у вересні, що отримає свою омріяну посаду,” – обурюється Федорів.

Експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай наголосив, що було б справедливим, якби Миколаєнко перерахував кілька своїх зарплат до бюджету селища, аби покрити видатки на вибори нового депутата.

Миколаєнко увійшов в комісію з питань освіти, яка за 4 роки жодного разу не засідала.

За відстутності депутата для округу, де депутатом був Миколаєнко (вул. та пров. Артема, вул. 8-го Березня, вул. Фрунзе, вул. Коцюбинського), депутати сусідніх округів згодились розподілити між собою округ до виборів нового депутата.

З-поміж депутатів Коцюбинської селищної ради немісцевим залишається скандальний депутат Микола Ільницький, який за 4-ри роки канденції не вивичив навіть вулиць у селищі й на момент обрання планував формувати спільну депутатську групу з тими, хто пройшов по квоті Кредісова. Але ці намагання не вдалося зрештою реалізувати й група 5-й рік існує виключно декларативно.

Ще одна депутатка, яка пройшла до ради за квотою В’ячеслава Кредісова – Надія Бігун – переїхала жити у інший населений пункт – Клавдієво, хоча в Коцюбиснькому і далі має заклад громадського харчування.