Громада Приірпіння

Остання лютнева сесія була надзвичайно скандальною.

Молодий мер Ірпеня, одіозний забудовник Володимир Карплюк, публічно звинуватив свого конкурента “свободівця” Богдана Мельничука не лише в тому, що той веде “підривну контрреволюційну діяльнсть” з метою повалення його влади , а й в тому, що нібито екс-секретар Ірпінської ради та міський голова має надмірну любов… до горілки.

На думку забудовника Карплюка, який тепер керує містом, Мельничук через оковиту не виконує своїх депутатських обов’язків: не ходить на засідання ради та постійної комісії, саботує роботу міської ради й не “вникає у роботу колег-депутатів”.

Це при тому, що звіт депутата Мельничука всі охочі могли побачити на сайті “Громади Приірпіння”, а у своїх авторських колонках Богдан Омелянович доволі детально аналізує роботу депутатів у раді.

Риторика Карплюка щодо набагато старшої людини одразу ж знайшла відгук на шпальтах комунальної газети – “Ірпінського вісника”.

І це не дивно, оскільки, як відомо, головним редактором газети стала Юлія Бережко-Камінська й ніхто не приховував, що це призначення відбулось завдяки тому, що “Юля вільно служить меру”.

І от що написали у підконтрольній газеті про Мельничука, який на вибрах у жовтні може конкурувати із забудовником-Карплюком? Матеріал у рубриці “Конструктив” комунальної газети на 50 % складається з мерської цитати Карплюка.

Громаді розповіли, що сесія розглянула 130 питань і ЖОДНЕ із важливих 130 питань так і не роз’яснене громаді, зате є мерський монолог:

“Чому на сесіях ми так активно піднімаємо руки і ухвалюємо величезний масив рішень, маючи злагодженість? Томущо є ефективна робота до сесії це – робота депутатських комісій. Кожен із депутатів знає проблеми, які опрацьовуються на комісіях, знає громадян, бо спілкувався з нимина прийомах і на комісіях, вникає у справи. Скажу так, який сенс у депутатських та адміністративних комісіях, який сенс у роботі виконавчого комітету, ящко ми сесію будемо проводити 4 дні,” – зауважує міський голова Володимир Карплюк на шпальтах “Ірпінського вісника”.

Хотілося б нагадати редакції “Ірпінського вісника”, що Ірпінська рада, яку Карплюк вважає працьовитою і конструктивною, згідно з моніторигом “Громади Приірпіння”, який зроблений на основі офіційної відповіді на журналістське звернення, має найбільшу кількість в регіоні кандидатів на виліт. Тобто складається з нероб, які уславилися тим, що не ходять на сесії рад і не працюють.

І за законом, рада могла б ініціювати питання про позбавлення цих “роботяг” мандату. А мер усупереч статистиці в рубриці “Конструктив” переконує нас, що всі працюють. Насправді ж і опозиція, і екс-“регіонали” прекрасно й надалі співпрацюють задля власного збагачення.

Хочеться нагадати міському голові Ірпеня, який розповідає про високу ефективність роботи комісій ради, про те, як насправді працюють в його окрузі, де його обрали, комісії й що ж депутати знають, про питання за які голосують.

На одній із останніх сесій в Коцюбинській селищній раді ставили питання про виділення ділянки в оренду депутатові Олександру Хвостенко. Цю ж ділянку ще торік віддали в оренду члену виконкому, представникові “Нових облич” Богданові Слюсаренку.

І тоді однопартієць Володимира Карплюка обурювався, як комісія могла прийняти таке рішення. Майже половина депутатського корпусу проголосувала за те, щоб надати ділняку, яку вже й так віддали в оренду, і навіть не наполягла на тому, щоб документи принесли й вивчили.

А для того аби зрозуміти, коли в Європі місцеві ради голосують питання без обговорення, “Громада Приірпіння” вирішила звернутися за коментарем до прес-аташе Представництва Європейської Комісії в Україні Давида Стуліка:

“У ЄС є така практика і таке може бути на місцевому рівні. Коли органи місцевої влади одразу голосують за рішення, яке було в порядку денному, але це є частиною європейської полвітично культури, що таке питання заздалегідь узгоджене з опонентами і громадою.”

Як влада в Ірпені сприймає громаду чітко видно з тези публікації у комунальній газеті: “…з гальорки сесійної зали пролунало кілька закидів з боку “опозиційного представника громади”.

Тобто ми платимо податки для того, щоб задовольняти его та амбіції Карплюка, який і так має низку звоїх ЗМІ, а тут ще у комунальному “Ірпінському віснику” розвйшовся на півматеріалу.

Те, що громаді поки до комунального ЗМІ зась – зрозуміло, а от цікаво, чи нададуть Мельничукові право на відповідь, тим більше, що доступ до комунальних ЗМІ має бути у всіх депутатів ради, як і в членів територіальної громади.

У цьому номері нашої комунальної газети, як і в попередніх номерах за часів урядування Краплюка, читачі не знайдуть ані слова про проблеми громади, які раз по раз піднімає Мельничук на сайті “Громади Приірпіння”.

Звісно, для громади, на думку забудовника, краще показати його в ролі керманича, що нібито вболіває за громаду. Всі ми мусимо зрозуміти, принаймні такий посил дає редакція Ірпінського вісника, в яких надлюдських і важких умовах працює мер міста Володимр Карплюк, який донедавна боровся із кланом забудовників Пєшим-Денисенком, а тепер призначив депутата-дерибанника Денисенка собі в секретарі ради.

Але як би там не було, хто дав право Карплюкові чи будь-якому іншому посадовцю публічно звинувачувати бездоказово іншу людину?

Це вже не перший випадок, коли мер міста в Приірпінні дозволяє собі подібне. Незодавно оскандалився міський голова Бучі Анатолій Федорук – кум Володимира Карплюка, який під час офіційного звіту бездоказово звинувачував і ображав членів територіальної громади.

Повертаючись до Ірпінської ради, поведінка Карплюка і звинувачення в бік Мельничука викликали бурхиву реакцію користувачів Facebook.

Показово, що цей дискурс відбувається у одній з відкритих, в тому числі й для влади, груп Ірпеня. Тут люди, яким влада дала “ЦУ”, намагаються змінити тему, звести дискусію до особистих образ тощо. Будь-які аргументи  просто відстуні. Головна задача: тих, у кого “неправильна” думка, треба довести особистісними образами до того, щоб відпало бажання коментувати.

Аналогічні речі відбуваються в офіційних групах сусідньої Бучанської ради. Але там, щоправда, гірше – активістів видаляють з груп.

Я – свідома й активна мешканка Приірпіння. Тому я напряму запитала Мельничука, що ж такого сталося, що Карплюк поводиться негідно й бездоказово звинувачує публічно літню людину, яку громада знає як чи не єдиного підзвітного депутата ради.

Богдан Омелянович припускає, що чашу терпіння Карплюка могла переповнити його остання авторська колонка на сайті “Громади Приірпіння” про попередню сесію ради – “Нові обличчя – старі схеми”.

У публікації, якої громада ніколи не побачить на шпальтах комунальної газети, йшлося про скандальний дерибан, де забудовники лише брали дозволи для будівництва там, де будівлі вже зведені. Звісно, що за лоббі Карплюка, всі ці питання були проголосовані.

“Що стосується надуманої історії про те, що я їхав нібито напідпитку за кермом. Пригода, яка вже обросла міфами, трапилася  влітку 1 серпня. Це був вихідний день і я повертався з Волині, коли вночі і відбулася зустріч з працівниками  ДАІ, яке нещодавно на всю державу визнали збіговиськом корупціонерів і хабарників.  У той день я не вживав алкоголю  про що власноруч зазначив у протоколі. Ніхто не брав у мене жодні аналізи. Але трудівники смугастого жезла конче заповзялися здерти з мене кілька тисяч і фактично зфальшували протокол, яким зараз  Карплюк марно намагається “закрити мені рота”.  Пройшов час і мені прийшла повістка в суд. Не маючи наміру витрачати час, якого під час АТО та виборів і так катма, я просто сплатив штраф і не надаю тому великого значення,,” – розповідає Мльничук.

Зрештою на шпальтах комунальної газети надрукували мерське вибачення Карплюка:

“Я вибачаюся перед Вами за мої слова на адресу Богдана Мельничука. Але уже виходу не було, бо на кожній сесії у нас – шоу.”

Тобто маємо зараз міського голову, який спершу говорить, потім думає що сказав, а далі каже “вибачаюся” (а не вибачте, відповідно вибачився сам перед собою).

Авторка: Ніна Костенко, журналістка