Громада Приірпіння

У п’ятницю в Бучі в одному з дворів у мікрорайоні новобудов “Київміськбуду” невідомі підпалили автівку Toyota Yaris.

Про це в соцмережі Facebook повідомляє голова бучанського осередку партії “Нові обличчя” Іван Лисенко.

Представник “Нових облич” переконаний, що цей підпал автівки, якою, зі слів очевидців, кермує його дружина, стосується саме його особистої появи у Блиставиці.

Там він був не так давно разом з міським гловою Бучі екс-регіоналом Анатолієм Федоруком та секретарем Бучанської ради екс-регіоналом Василем Олексюком.

Останні агітували блиставчан за приєднання до Бучі і навіть влаштували псевдореферендум за кримським сценарієм. Бюлетені були з печатками для пакетів, а алфавітний принцип нікого не обходив взагалі.

Лисенко звинувачує у підпалі депутата Гостомельської ради Юрія Марчука, який тоді теж перебував у Блиставиці.

Варто нагадати, що Марчукові, який перешкоджав незаконному вивезенню піску, свого часу спалили машину.  Але згоріла вона зовсім не так як в дружини Лисенка. Тоді щоб загасити пожежу, викликали навіть пожежних.

Мені так само через мою активну діяльність в захисті зелених зон три роки тому спалили машину. І, між іншим, скоро буде чергова річниця, а винних досі не знайшли. Після підпалу моя автівка не підлягає відновленню. Страховки не було.

Слідство у справі щодо підпалу моєї машини і щодо підпалу машини Марчука триває й досі. Але ні я, ні він ніколи не писали і не говорили про самосуд, як це робить Лисенко буквально через кілька днів після підпалу у соціальній мережі, коли треба чекати ще результатів експертизи та й навіть найкраща міліція мала б попрацювати хоча б кілька тижнів.

“P.S. Окрім самосуду, система не залишає мені інших можливостей захистити себе і свою сім’ю!!!” – Пише в соцмережі Іван Лисенко.

Ми ж будуємо правову державу й прагнемо до Європи! Чи в партії “Нові обличчя”, де під номером один – найбагатший забудовник регіону, а під номером два – людина Леоніда Черновецького, інші методи? Тоді чим вони відрізняються від “тітушок”, яких звинувачують у неправових методах?

У мене, як людини якій спалили авто, дивлячись на це фото машини дружини Лисенка, виникає питання, чому підпалили машину ззаду? Або палили дилетанти, або не мали на меті спалити.

Перед виборами підпал може бути приводом для політика, який хоче підняти чергову медіа-хвилю, аби підняти собі рейтинг… І статті не змусили себе довго чекати. При чому Інтернет-ресурси, як завжди, сумнівні (“Багнет”, “Версії”, “Політолог”…).

У мешканців Приірпіння теж виникає слушне запитання: чому підпалили машину дружини, а не самого Лисенка.

Ну і закономірне питання виникає у мене: навіщо підпал машини дружини позиціонувати у ЗМІ, як підпал власної автівки? Може, це у дружини є свої вороги? Під час підпалу і власник, і міліція мають прораховувати всі версії.

Всім відомо, що Лисенко їздить на Jeep-і. Про це писали на сайті “Громада Приірпіння”, коли політик, що очолює бучанський осередок “Нових облич” на своєму джипі паркувався на зебрі і потрапив до групи “Герой парковки”.

То навіщо комусь палити дешевшу машину дружини? І до чого тоді тут політичний контекст і Блиставиця?

Ну, і головне питання. Чи була машина дружини Лисенка застрахована? На це питання у соцмережах політик поки не відповідає.

Дружина Лисенка – Ольга, наскільки відомо, працює у фірмі, що пов’язана із страховим бізнесом. Тому відповідь на питання про страховку дуже хотілося б почути.

Як би там не було, а не лише Іван Лисенко вбачає у підпалі автівки своєї дружини політичний контекст. Донька Лисенка у соцмережах переконує всіх в тому, що це таки політична розправа.

У своєму повідомленні Лисенко пише, що підпал стався, як я вже зазначав, через події в Блиставиці, і донька наголошує на політичному контексті.

У газеті ж “Громадське суспільство”, яка зареєстрована не ІА “Правиця”, як пишеться у вихідних даних, а ТОВ “ІА “Правиця”, йдеться про те, що Лисенко був у Блиставиці в якості журналіста Інформаційної агенція “Правиця”, якої, до слова, нема в державному реєстрі. 

То цікаво, в якій же якості перебував у Блиставиці Лисенко? Як політик чи як журналіст? Якщо підпал авта дружини сприймається як протидія політична, тоді як можна говорити про порушення прав журналіста, який має неупереджено, об’єктивно досліджувати це питання? Що вже й казати про редакцію ТОВ “ІА “Правиця”. Одразу видно свідчення очевидців, і коментарі сторін.

Як з’ясувалось, Лисенко не звертався щодо подій у Блиставиці ані до Національної спілки журналістів, ані до Інституту медіа права, які фахово займаються захистом прав журналістів, яким перешкоджають виконувати їхню роботу. Принаймні таку інформацію нам надали ці організації ще кілька тижнів тому. Ми цікавилися цим питанням, коли побачили цю газету з чорним піаром проти активісток.

Дивно, правда? Якщо ти вважаєш, що порушені права журналістів і тобі можуть надати безкоштовну допомогу, то чому б цим не скористатися? Та й медійно це допомогло б вирішити ситуацію. Може, справа не в тому, щоб захиститись, а справа в тому, щоб далі посилювати образ беззахисного мученика?

Це питання, на які у мене немає поки відповіді.

Але Лисенко повідомив не лише про підпал машини, а й про те, що побили його друга – Ігоря Бартківа.

Останній є правою рукою екс-регіонала Федорука. Саме Бартків на виборах до ВР був його довіреною особою, а до того очолював юридичний відділ у Бучанській міській раді.

Але фото з побиття Бартківа чомусь досі не виклали. І жодного коментаря чи фото щодо побиття від самого постраждалого. Тут більше питань, аніж відповідей.

Пригадую, коли побили активіста й борця за зелені зони Бучі Віктора Бархоленка, то він одразу розмістив фото в Інтернеті.

“Того ж дня я виклав фото побиття в Інтернет, написав заяву про злочин і повідомив про це в ЗМІ”, – розповідає Віктор Бархоленко.

Те ж саме було й після того як йому побили вікна в будинку. Але ніхто й мови не вів про самосуд! Це при тому, що на боці активістів немає мерської підтримки ані Володимира Карплюка, ані його кума екс-регіонала Анатолія Федорука. А у Лисенка вона є. Бо він – один з них.

Стосовно Бартківа, то його днями, очевидно, вже після “побиття”, бачили бучанці у досить доброму здоров’ї.

“У четвер, 9 липня, увечері я бачив Ігоря Бартківа, Олега Квашука й Івана Лисенка, які фотографувалися біля сторовинного возу в ресторані  “Старий млин” у Буч і танцювали під Верку Сердючку. Вони були дуже веселі й життєрадісні. Жодних слідів побиття на обличчі Бартківа я не помітив – він не підкульгував, а справно підстрибував під звуки пісні “Чіна гоп”, – говорить бучанець Андрій Лєхов.

Після слів очевидців залишаєтсья ще більше питань, аніж відповідей. Якщо було побиття, то як так скоро людина могла вже оклигати, якщо дійсно хотіли побити, так само, як і підпалити машину, і чому немає жодних видимих слідів? Чому про побиття ми довідалися не одразу, а через кілька днів?

У тому ж складі, але вже без Квашука “друзів-активістів” бачили 11 липня в районі Бучанського базару.

Лисенко приїхав на своєму джипі. Тобто автівку Лисенка, якою він переважно користуєтсья, ніхто не палив і вона прекрасно їздить.

Підпал машини дружині Лисенка, ящко він зумисний, то досить дивний.

Навіть заднє колесо не згоріло, бо якщо підпалили б колесо, то там таке зарево було б. Повірте. На фото відкритий бак, але якщо б підпалили бак, то вогонь би так не разгорівся.

Вибите скло. Але якби підпалили салон, то машина вигорає за 5 хвилин вщент, і двома вогнегасниками її б точно не затушили.

У Марчука не один вогнегасник використали, однак машина вигоріла до тла, бо там шмати з горючою сумішшю кинули на колеса.

У мене, як у людини, якій спалили незастраховану машину, складається враження що машина дружини Лисенка довго не горіла, а значить її підпалили і одразу почали гасити.

Пазли для мене складаються так: або хтось погрожував і хотів насолити особисто дружині Лисенка, бо джип Лисенка цілий і неушкоджений, і підпалював якийсь дилетант, або сам Лисенко ініціював підпал в рамках передвиборної гри, щоб пограти великомученика, бо суспільство любить співчувати і горіло, звісно, в такому випадку те, що дешевше.

Колишній учасник протестних акцій, організованих Лисенком від партії “Пора”, а зараз громадський активіст та волонтер Олександр Грей так характеризує тодішнього “журналіста”, а сьогоднішнього однопартійця Володимира Карплюка:

“Вьедливый, в задницу, простите, без мыла пролезет. Довольно активный и смелый. Его преображение в казнокрада вызвало удивление, но не сильное. Что-то такое чувствовалось”.

Але маємо запитати людину, яку публічно звинуватив Лисенко, чи причетний він чи ні до підпалу машини дружини Лисенка.

“Я був у Блиставиці як член робочої групи від Гостомеля по об’єднанню територіальних громад. Тоді в селі саме проходили слухання з цього питання. Приїхав з запізненням, всі сторони конфлікту були в залі. Я не знаю, хто був зачинщиком, але подібні конфліктні ситуації не люблю, тому що сам людина не конфліктна, тому вирішив вийти з зали. Хлопці, яких Бартків з Лисенком називають тітушками, не мають до мене жодного стосунку. Я з ними не спілкуюся, на цей захід їх не запрошував і не знаю з якою метою вони були там присутні, але бачив, що вони дружньо спілкувалися і навіть обіймалися з секретарем Бучанської ради Василем Олексюком,” – переконує Марчук.

“Я не розумію, чому Бартків і Лисенко вирішили, що я та Олена Жежера, якої в Блиставиці взагалі не було, ними керували. І зараз незрозуміло чому на мою адресу сипляться погрози від Бартківа та Лисенка. Останній взагалі пише, що чинитиме наді мною самосуд. І, знаючи його кримінальне минуле, а саме заняття гоп-стопом, я в це вірю і тепер переймаюся за свою безспеку та безпеку своєї родини. Стосовно підпалу, я співчуваю Івану Лисенку, тому що сам пережив таку ситуацію. Але про самосуд ні тоді, ні зараз не говорив і намагаюся досі знайти злочинців законними методами, хоча знаю напевно з джерел в правоохоронних органах замовників злочину, а також знаю, що один з них втік уже до Криму,” – резюмує Марчук.

Медіастратегія проглядається в принципі у цих питаннях доволі чітко. Спочатку вони пишуть погрози в соцмережі про бумеранг.

А далі тією ж лекксикою, про бумеранг, пишуть, що він повернувся. Звідки вони про це могли знати наперед?

І от тепер пишуть про побиття, підпал, до якого більше питань, аніж відповідей, і самосуд…

Екс-регоінали, як слушно зазначали хлопці з Правого сектору, зроблять все, аби втриматися біля корита влади.

Зрештою, я хочу все ж висловити свою стурбованість тим, що для боротьби в нашому регіоні використовують підпали чужого майна.

Мені, наприклад, втрата моєї машини коштувало дуже дорого, але я не жалкую, бо навіть один парк “Героїв” вартий втраченого авта, а ми окрім парка “Героїв” повернули Громаді парк “Дитинства” і частково парк “Стельмаха”.

Наостанок хотілося б побажати якнайшвидшого і об’єктивного розслідування цієї справи, з відповідним покаранням винних, хоча, судячи з власної практики, міліція не поспішає розкривати подібні справи. На жаль, правоохоронці зараз часто виступають в ролі адвокатів забудовників і воюють з активістами, замість того, щоб боротися із злочинністю.

Автор: Лаврентій Кухалейшвілі, голова Громадського руху захисту зелених зон Київщини