Громада Приірпіння

Художники провели благодійний пленер поблизу колишнього маєтку Штамма. Будівля, збудована наприкінці 19 століття у стилі лицарського замку,  хоч і вигоріла зсередини, зовні досить міцна. Але без даху стоїть вже більше десяти років і потроху руйнується від снігу та дощу.

Це територія санаторію “Дружний”, який перебуває у комунальній власності Києва, хоча й розташований в Бучі. Але влада Києва поки ремонтувати його не збирається. Натомість, з’явилася інформація, що землю разом з будинком у КМДА планують продати.

Старовинний маєток не має жодного охоронного статусу і новими власниками може бути просто знищений. Також його може зруйнувати час, якщо не почати реставрацію.

Місцеві активісти вирішили вкотре привернути увагу влади до історії Бучі та збереження історичних пам’яток міста і запросили художників.

Приїхали переважно митці-кияни, які були в захваті від такої краси неподалік столиці. І одразу взялися до роботи.

Киянка Катерина Рудакова написала одразу дві роботи. Одна з яких в соцмережі вже отримала визнання.

Після пленеру, вже вдома Катерина написала ще одру картину – майбутнє бачення відреставрованого замку й парку навколо нього і передала активістам.

У соцмережі художниця написала, що хотіла б аби в активістів все вийшло і в Бучі було б дійсно як в Європі.

Художники писали не лише маслом, були й графісти.

Митці працювали на холстах, які частково були придбані за преміальні кошти журналіста Олександра Чорновалова. Він передав їх захисникам зелених зон Бучі. Фарби, альбоми для малювання, олівці та солодощі привезла прес-секртарка народного депутата Галина Нагорна.

До організації заходу долучилися Ірина Влащук, Олександр Кулібабчук, Сергій Броницький, Віктор Бархоленко, Лаврентій Кухалейшвілі, Наталія Кухельна, Андрій Влащук та Наталія Ростова.

Взяти участь у пленері відгукнулися одразу з десяток митців: Катерина Рудакова, Микита Зігура, Наталія Перебійчук, Арсен Пелюшок, Сергій Гуральський, Олена Середа, Людмила Ломова, Світлана Архіпова, Наталія Юрчак та Юлія Шиховцова.

Всі вони безкоштовно передали створені поблизу маєтку Штамма роботи організаторам акції, для продажу на благодійному аукціоні.

Стартова ціна картин, написаних маслом, – 1000 грн, а графіки – 400 грн.

“Виручені кошти плануємо витратити хоча б на часткове перекриття будівлі. Розуміємо, що наша робота виглядає досить дивною. Ми не заможні люди, прості бучанці, не меценати і бізнесмени. Просто хочемо зберегти для нащадків історію свого міста. На черзі ще будинок Патона, який знаходиться в комунальній власності Бучі але також руйнується”, – говорить одна з організаторок  Ірина Влащук.

Серед митців був і бучанець Арсен Пелюшок, який знає історію малої батьківщини. Його родина – одна з найперших, що оселилися в тоді ще дачному селищі неподалік дачі Булгакова. Його бабуся дружила з доньками лікаря-гідропата Вітольда Камінського, який також жив у Бучі.

Будинок Штамма – це не лише історія Бучі, а й історія родини Пелюшків.

“Я не дуже люблю хвалитися, я простий бученець, але так сталося, що моя оселилася в Бучі більше 100 років тому. Один з моїх двоюрідних дідів Дмитро Згорський товаришував з Булгаковим. Вони грали разом в футбол. Бабця розповідала, що він був закоханий в Анусю, доньку Камінського. Прабабуся Зіна також знала Булгакових і товаришувала з отаманом Орликом, який за легендою вигнав під час революційних подій німця Штамма з родиною з Бучі. Такі були часи. Але це наша історія. Ми повинні її берегти. Мені як і всім корінним бучанцям не подобається, що місто перетворюється на спальний район. Ці всі зручності робляться не для корінних мешканців. Наша думка не враховується взагалі. І я б не хотів, щоб будинок Штамма – один з найстаріших будинків Бучі, зараз віддали черговому мажору, який зведе навколо нього десятиметровий паркан”, – розповідає Арсен Пелюшок.

“На Ястремщині навколо будинку Штамма можна було б взагалі зробити заповідник. Там водилися косулі, зайці, лисиці, птах одут. Зараз незабудованою лишилася тільки територія навколо будинку Штамма. Решта лісу – за високими парканами. Цей будинок повинен належати громаді – краще зробити з нього музей бучанської історії. Це було б просто круто – проводити на території різні пленери, фестивалі, культурні заходи. Ястремщину треба лишити незайманою”, – додає Пелюшок.

Разом з художниками замок малювали й діти. Допомагала їм у цьому бучанка Ярослава Руденко-Шведова, режисер анімаційного фільму “Пригоди Котигорошка” та “Чарівній горох” Член Спілки кінематографістів (НСКУ), художник та лауер премії Лесі Украінки.  Мультиплікаторка  провела майстер-клас з малювання.

Дітки спочатку слухали історію про таємничій замок, про привидів та колишніх власників, а потім все це малювали.

“Дякую організаторам. Мені дуже сподобався захід, талановиті діти. Я думаю, що мальовнича природа, чудовий замок розташовують до творчості і розкривають здібності і дітей, і дорослих. Це і є культурна освіта – залучати дітей до краси нашої архітектури та природи. Якщо знищувати пам’ятки архітектури і мальовничі місця, що збереглися для нас, створені людьми і природою, ми не будемо мати ніякого відношення до Європейської культури, де роль мистецтва первинна. Все що пов’язане із західним світом, насамперед красиво, продумано. У всьому відчувається смак до краси. Цим і чарує Європа. Мистецтво річ для країни базова. Це те, що цікавить насамперед у різних країнах. Якщо нема свого обличчя, нема культури, не зрозуміло хто це. Діти відкриті красі і вільно себе почувають у себе вдома, тому все малювали красиво і вільно. Було про що подумати і що помалювати – і прекрасний парк, і старовинний замок, і фантастичних персонажів, яких вони там розселили”, – говорить бучанська мультиплікаторка Ярослава Руденко-Шведова.

“Від попередніх часів повинні лишатися будівлі, які старші за нас, інакше як зрозуміти і відчути як жили наші предки. Який побут їх оточував, це неможливо передати в книгах, статтях, це потрібно бачити своїми очима, не кажучи вже про те, що дивом збереглася красива ціла садиба із замком. Ідея зробити пленер була прекрасна!” – Додає Руденко-Шведова.

Свої роботи юні таланти передали до майбутнього музею Бучі.

14-ти річна бучанка Діна ініціювала проведення додаткового майстер-класу з роспису хною.

“У такому місці всіх тягне до творчості. Ми принесли сопілки і діти заходилися грати,” – розповідає Бучанка Анна Кухта.

Активісти вручили художникам подяки із зображенням маєтку Штамма.

Після роботи учасники накрили стіл і заходилися їсти борщ та куліш.

Це вже не вперше активісти привертають увагу до вигорілого будинку. Навесні вони провели навколо будинку суботник – прибрали сухе листя, вичистили підвал та посадили квіти.

І дуже прикро, що місцева влада займається виключно дерибаном, роздає тут ділянки, одна з яких, як ми знаємо, дісталася Наталі Могилевській. А про замок Штамма згадує лише за кілька місяців до виборів.

Авторка: Олена Жежера, журналістка