Резніков: З Києвом домовилися за межу всі, крім Коцюбинського

0

Київ домовився про встановлення меж з усіма суміжними населеними пунктами області, окрім Коцюбинського

Про це “Громаді Пріирпіння” повідомляє заступник Київського міського голови – секретар Київради Олексій Резніков:

“Зараз практично всі територіальні розбіжності зняті і Київ навіть отримає в цілому більше 4 тис. га додаткової території. Оточуючим населеним пунктам це теж вигідно, оскільки розвиток столиці в їхньому напрямку означатиме будівництво інфраструктурних об’єктів, якими їх мешканці зможуть скористатися. Дійсно були спірні територіальні питання: з селищем Лісники, наприклад, існували спірні території по двох сторонах дороги, яка там пролягає. Ми домовилися просто обмінятися цими територіями і по дорозі прокласти кордон. У Броварах свого часу межі провели прямо через казарми діючої військової частини, яка відноситься до земель Міноборони та території Києва.

Зараз кордон виправили і він пролягатиме до військової частини, а Київ організує перехоплюючи зупинку для броварського пасажирського транспорту. У Гнідині селищна рада взагалі нарізала на спірній території земельних ділянок і розписала їх на фермерські угіддя. А поруч пролягає газова труба високого тиску. Проте, нести відповідальність за цю трубу Гнідинська сільрада відповідати не хочуть. Тоді й вирішено буде, що межа простягнеться по цьому трубопроводу, люди, які отримали на нашій майбутній території ділянки, тільки щасливі будуть, що після цього розділу стануть мешканцями Києва. Адже ціна землі у них відразу зросте, а комунальні платежі зменшаться”, – каже Резніков.

Заступник Київського міського голови наголосив, що єдиний населений пункт, з яким ще не досягнуто домовленостей – це селище Коцюбинське. Цей населений пункт вкраплений в територію міста Києва і з усіх боків оточений лісом, який місцева влада протиправно роздала у приватну власність місцевим депутатам, їхнім родичам та підставним особам.

“На жаль, там досить сильне депутатське лобі, і вже чимало роздано земельних паїв на спірній території. При цьому, ніхто не може пояснити: навіщо селищу з населенням в 15 тис. територія в чотири або навіть дві тисячі гектарів? Я певен, вибори, які відбудуться 25 жовтня, розставлять все на свої місця і ті хапуги, які розікрали стільки охоронної землі, врешті решт лишать лави обранців в селищній раді. Проте, аби не витрачати час, ми розраховуємо вийти на спільне з областю рішення за погодженням кордону і подати її на розгляд парламенту без кордону з Коцюбинським. Зрештою, це анклав всередині Києва та на зовнішній кордон ситуація з ним ніяк не вплине. В ідеалі, звичайно, Коцюбинське повинно приєднатися до Києва, і проблема зникне сама собою. Більше того, громада Коцюбинського, в тому числі, в особі окремих депутатів сільради, вже неодноразово зверталася з проханням приєднатися до Києва”, – резюмував Резніков.

Ось підписи коцюбинчан, які висловилися за приєднання до Києва. Їх тут близько тисячі. Частина листів заповнені з обох сторін. Думка цих членів територіальної громади місцевою владою не враховується.

Безымянный

Активісти також зібрали підписи проти приєднання до Ірпеня, бо, згідно з законом, об’єднання територіальних і суміжних громад має бути виключно на добровільній основі.

Попри таку волю мешканців селища і без належних обговорень селищна рада таємно від громади і без участі чи не третини депутатського корпусу, 20 травня 2015 року проголосувала за приєднання з містом Ірпінь.

4 червня на сесію приїхав Ірпінський міський голова Володимир Карплюк, на вході депутати Ірпінської ради блокували місцевих мешканців і не пропускали навіть жінок. Депутати під крики ганьба від членів територіальної громади проголосували вчергове за приєднання до Ірпеня.

“Попри те, що ми домоглися статусу нацпарку і Олександр Турчинов рік тому підписав президентський указ про присвоєння лісу природоохоронного статусу, депутати ради і селищний голова думають, як урвати за 5 років каденції своє. Більше того, “Українська правда” оприлюднила інформацію про власників ділянки лісу навпроти нашої школи. Двоє з них на той момент були Володимир Карплюк, який став мером Ірпеня, та чинний голова комісії Коцюбинської селищної ради Владислав Євстифєєв. Саме в нього, з слів прокурора Ірпеня Мирослава Пацкана, було у власності майже 100 ділянок з 501 розданої. Тому не дивно, що об громаду так легко витерли ноги. Ціна питання – мільйони доларів. Вони воюють за своє, а не за громаду,” – пояснює причини такого швидкого приєднання Коцюбинського до Ірпеня депутатка і журналістка Ірина Федорів.

Нагадаємо, що, згідно з соціологічним опитуванням, яке проводили у 2013 році працівники центру SOCIS, майже 50 % коцюбинчан висловилися за те, що швидше хотіли б приєднатися до Києва. До Ірпеня мешканці селища можуть потрапити автотранспортом тільки заїхавши на територію міста Києва, бо прямої дороги на Ірпінь немає.

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539