Громада Приірпіння

Київ домовився про встановлення меж з усіма суміжними населеними пунктами області, окрім Коцюбинського

Про це “Громаді Пріирпіння” повідомляє заступник Київського міського голови – секретар Київради Олексій Резніков:

“Зараз практично всі територіальні розбіжності зняті і Київ навіть отримає в цілому більше 4 тис. га додаткової території. Оточуючим населеним пунктам це теж вигідно, оскільки розвиток столиці в їхньому напрямку означатиме будівництво інфраструктурних об’єктів, якими їх мешканці зможуть скористатися. Дійсно були спірні територіальні питання: з селищем Лісники, наприклад, існували спірні території по двох сторонах дороги, яка там пролягає. Ми домовилися просто обмінятися цими територіями і по дорозі прокласти кордон. У Броварах свого часу межі провели прямо через казарми діючої військової частини, яка відноситься до земель Міноборони та території Києва.

Зараз кордон виправили і він пролягатиме до військової частини, а Київ організує перехоплюючи зупинку для броварського пасажирського транспорту. У Гнідині селищна рада взагалі нарізала на спірній території земельних ділянок і розписала їх на фермерські угіддя. А поруч пролягає газова труба високого тиску. Проте, нести відповідальність за цю трубу Гнідинська сільрада відповідати не хочуть. Тоді й вирішено буде, що межа простягнеться по цьому трубопроводу, люди, які отримали на нашій майбутній території ділянки, тільки щасливі будуть, що після цього розділу стануть мешканцями Києва. Адже ціна землі у них відразу зросте, а комунальні платежі зменшаться”, – каже Резніков.

Заступник Київського міського голови наголосив, що єдиний населений пункт, з яким ще не досягнуто домовленостей – це селище Коцюбинське. Цей населений пункт вкраплений в територію міста Києва і з усіх боків оточений лісом, який місцева влада протиправно роздала у приватну власність місцевим депутатам, їхнім родичам та підставним особам.

“На жаль, там досить сильне депутатське лобі, і вже чимало роздано земельних паїв на спірній території. При цьому, ніхто не може пояснити: навіщо селищу з населенням в 15 тис. територія в чотири або навіть дві тисячі гектарів? Я певен, вибори, які відбудуться 25 жовтня, розставлять все на свої місця і ті хапуги, які розікрали стільки охоронної землі, врешті решт лишать лави обранців в селищній раді. Проте, аби не витрачати час, ми розраховуємо вийти на спільне з областю рішення за погодженням кордону і подати її на розгляд парламенту без кордону з Коцюбинським. Зрештою, це анклав всередині Києва та на зовнішній кордон ситуація з ним ніяк не вплине. В ідеалі, звичайно, Коцюбинське повинно приєднатися до Києва, і проблема зникне сама собою. Більше того, громада Коцюбинського, в тому числі, в особі окремих депутатів сільради, вже неодноразово зверталася з проханням приєднатися до Києва”, – резюмував Резніков.

Ось підписи коцюбинчан, які висловилися за приєднання до Києва. Їх тут близько тисячі. Частина листів заповнені з обох сторін. Думка цих членів територіальної громади місцевою владою не враховується.

Активісти також зібрали підписи проти приєднання до Ірпеня, бо, згідно з законом, об’єднання територіальних і суміжних громад має бути виключно на добровільній основі.

Попри таку волю мешканців селища і без належних обговорень селищна рада таємно від громади і без участі чи не третини депутатського корпусу, 20 травня 2015 року проголосувала за приєднання з містом Ірпінь.

4 червня на сесію приїхав Ірпінський міський голова Володимир Карплюк, на вході депутати Ірпінської ради блокували місцевих мешканців і не пропускали навіть жінок. Депутати під крики ганьба від членів територіальної громади проголосували вчергове за приєднання до Ірпеня.

“Попри те, що ми домоглися статусу нацпарку і Олександр Турчинов рік тому підписав президентський указ про присвоєння лісу природоохоронного статусу, депутати ради і селищний голова думають, як урвати за 5 років каденції своє. Більше того, “Українська правда” оприлюднила інформацію про власників ділянки лісу навпроти нашої школи. Двоє з них на той момент були Володимир Карплюк, який став мером Ірпеня, та чинний голова комісії Коцюбинської селищної ради Владислав Євстифєєв. Саме в нього, з слів прокурора Ірпеня Мирослава Пацкана, було у власності майже 100 ділянок з 501 розданої. Тому не дивно, що об громаду так легко витерли ноги. Ціна питання – мільйони доларів. Вони воюють за своє, а не за громаду,” – пояснює причини такого швидкого приєднання Коцюбинського до Ірпеня депутатка і журналістка Ірина Федорів.

Нагадаємо, що, згідно з соціологічним опитуванням, яке проводили у 2013 році працівники центру SOCIS, майже 50 % коцюбинчан висловилися за те, що швидше хотіли б приєднатися до Києва. До Ірпеня мешканці селища можуть потрапити автотранспортом тільки заїхавши на територію міста Києва, бо прямої дороги на Ірпінь немає.