Громада Приірпіння

У рік місцевих виборів Громадський рух ЧЕСНО проводить моніторинг роботи місцевих рад.

За законом, якщо депутат пропустив понад 50% засідань сесії чи постійної комісії протягом року, його можна позбавити мандату (ст. 37, ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”). Кожен депутат розуміє: прогули або неякісна робота можуть безпосередньо вплинути на дальшу політичну кар’єру і результати осінніх місцевих виборів.

Ось ті місцеві обранці, що пропустили понад 50% засідань Баришівської районної ради за один з років каденції.  

Саме цей політик балотувався під № 1 від Партії регіонів до Баришівської райради. Знаково, що один із найзатятіших прогульників екс-регіонал Дмитро Христюк зараз очолює на Київщині “Нові обличчя” і веде активну передвиборчу кампанію. Борди з обличчям екс-регіонала вже кілька місяців бачать мешканці Києва та Київщині.

Як свідчать офіційні дані, надані Баришівською райрадою, політик пропускав у деякі роки майже 100 % сесій.

У 2015 році з початку року і до вересня місяця, згідно з офіційними даними, він взагалі не з’являвся.

Зараз Христюк – заступник голови Київської ОДА. Саме його направили як очільника робочої групи у Приірпіння, аби він розібрався із фактами побиття активістів та корупцією в регіоні.

Журналісти у своїх розслідуваннях стверджують, нібито міський голова Ірпеня Володимир Карплюк, який очолює партію “Нові обличчя”, дерибанить разом зі своїм кумом екс-регіоналом Анатолієм Федоруком ділянки лісу поблизу столиці.

Буквально за кілька тижнів роботи комісії Христюк заявив про те, що він очолює “Нові обличчя” на Київщині, а відтак з високою ймовірністю балотуватиметься в депутати.

Пресу переконував, що не побачив нічого протизаконного у діяльності міського голови Ірпеня, який задекларував у 2013 році 67 квартир і за урядування якого у місті б’ють активістів.

Журналісти ЧЕСНО вирішили поцікавитися, чому політик так злісно прогулював засідання Баришівської ради і навіщо він знову йде на вибори та ще й очолив обласний осередок політичної сили “Нові обличчя”.Через цей конфлікт інтересів активісти вимагали зміни голови робочої групи.

“Причина в тому, що я став керівником апарату Київської обласної державної адміністрації. Це робота дуже складна, я спав по 2-3 години на добу, тому не відвідував засідання. Я не складав повноваження, бо це б ніяк не вирішило питання… Скажу відверто, я давно хотів скласти повноваження, бо з більшістю депутатів, які там, я абсолютно не погоджуюся”, – переконує екс-регіонал.

Варто зазначити, що Христюк, який виправдовує прогули роботою в КОДА, став заступником лише минулого року. Прогулює ж він останні 3,5 роки. Повноваження депутат не лише не склав, а й балотується знову, залишаючись на тій самій посаді, яка, з його ж слів, не дає йому належним чином працювати.

Більше того, попри брак часу, на який скаржиться політик, Христюк ще й став очільником партійної організації області.

Відповідаючи на запитання, чи комфортно себе почуває пан Христюк у партії, де так само багато регіоналів, яких він нині нібито засуджує, кандидат до облради на теперішніх виборах виправдовується:

“У нас майже всіх представників районної адміністрації, обласної, директорів шкіл, садочків – їх силою примушували вступати до “Партії регіонів”. Зараз взяти будь-яку політичну силу, крім “Самопомочі”, – усюди є регіонали”.  

На запитання, як у “Нових обличчях” будуть пильнувати конфлікт інтересів забудовників, які балотуються та можуть потрапити у ради різних рівнів, пан Христюк відповів:

“Забудовники це не штамп: люди будують житло, дитячі садочки. Що тут поганого?”.

Нагадаємо, що у боротьбі із забудовами, на активістів і захисників зелених зон саме за перебування при владі керівника “Нових облич” Володимира Карплюка, почали бити невідомі особи. Винні досі не притягнуті до відповідальності.

Варто зазначити, що після втечі Віктора Януковича з країни, у Баришівській раді на засідання фракції Партії регіонів поставили питання, аби затяті прогульники складали мандати.

“Враховуючи активну взаємодію депутата районної ради, члена фракції Партії регіонів Віктора Хлуса із закріпленою територіальною громадою (с. Масківці), і направити йому попередження про необхідність дотримання депутатської дисципліни, системного відвідуваннязасідань постійних комісій районної ради, пленарних засідань та засідань фракції”, – йдеться на сайті ради.

У 2013 році Хлус взагалі не з’являвся на сесіях ради, а у 2012 році був аж на одному засіданні.

Рішення фракції на депутата Хлуса не подіяли. У 2014 році він теж з’явився лише на одному сесійному засіданні.

Мажоритарники прогулюють у Баришівській раді дещо менше, ніж списочники.

Окрім мажоритарника Хлуса, після втечі Януковича регіонали Баришівської ради поставили питання і щодо двох інших своїх депутатів – Петра Левковського та Сергія Грамушняка. Якщо Хлусу виносили попереження, то цим депутатам-списочникам запропонували скласти мандати за власним бажанням.

“У разі відмови вищевказаних депутатів, звернутися до голови Баришівської районної організації Партії регіонів Бурого А.В., про скликання конференції Баришівської районної організації Партії регіонів, на якій розглянути питання про дострокове припинення депутатських повноважень…” – йдеться у рішенні фракції.

Попри показове рішення фракції депутати залишилися з мандатами і далі не ходили на сесії ради. Регіонал Сергій Грамушняк у коментарі руху “Чесно” пояснив, що причина його незадовільного відвідування – віддаленість від Баришівки: “Ви подивіться взагалі, де Баришівка, а де я зараз”.

Щоправда пан Грамушняк не уточнив, де саме він проживає останнім часом, але обіцяв не балотуватись цього року.

Традиційно кандидати на відкликання не складають мандат, хоча розуміють, що не в змозі належним чином виконувати свої обов’язки перед громадою.

Екс-регіонал Михайло Гапич до списку кандидатів на відкликання потрапив у 2014 році. Як свідчать місцеві активісти, його профілі раптово зникли з соцмереж.

Буквально місяцю тому “Наші гроші” опублікували розслідування про дерибан землі на дамбі Канівського водосховища. Над проектом, як повідомили журналісти, рік працювала ТОВ “Гарант МКР”, яке на той час очолював депутат-прогульник Баришівської ради Михайло Гапич.

Пізніше депутат став заступником начальника Баршівського кадастру, а зараз він очолює Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі.

Варто зазначити, що майже 50% кандидатів на відкликання – висуванці Партії регіонів. Але до цих лав потрапили і представники інших партій.

Депутатка Анна Натарова, студентка, потрапила до ради, коли вибув її однопартієць із “Сильної України” Сергій Карабань. У перший же повний рік каденції вона стала 100% прогульницею.

Натарова виявилась неготовою спілкуватися на тему прогулів із активістами “Чесно”: спочатку депутатка просила передзвонити їй, а при наступних дзвінках не брала слухавки або ж клала її посеред представлення журналіста.

До списку партії Натарова потрапила не випадково. Першим у списку “Сильної України” йшов її батько –Олексій Натаров. Він теж потрапив до лав 100% прогульників у 2011 та 2014 роках. У інші роки приходив лише на кілька засідань сесії.

Однак серед прогульників не самі лиш регіонали, але і їхні ідеологічні опоненти.

Наприклад, Лідія Іщук, яка прийшла в раду від Фронту змін (прогуляла понад 50% засідань у 2011, 2013 та 2014 рр.), не вважає відвідування засідань пріоритетним обов’язком депутата:

“Я не могла відвідувати інколи, бо була у відрядженнях. Але чому ви не цікавитесь, скільки я всього зробила для громади: не питаєте про дитячий майданчик, про допомогу людям?” – обурюється депутатка – “Мене знають у депутатському корпусі, і я сумлінно виконувала свої обов’язки. Усі ми з чогось починаємо. Мій початок був таким. Я збираюсь балотуватись і цього року, знову від “Фронту змін”, вирішила поєднати своє життя із політикою”.

Громадський рух ЧЕСНО закликає політичних партій не кандидувати тих депутатів, які стали прогульнками.

“Якщо депутат не відвідує засідання ради – він не бере участі у прийнятті рішень. Якщо хочете допомагати громаді і не ходити на сесії – цей варіант можливий. Але тоді не кандидуйтесь, не боріться за мандат, а просто будьте громадськими активістами. На сесіях і комісіях депутати приймають рішення і мають про це звітувати перед громадою і залучати громаду до цього процесу. Взяти мандат і не представляти людей у раді це не просто безвідповідально – це порушення закону і таких депутатів можна було відкликати протягом каденціх,” – наголошує координатор Громадського руху ЧЕСНО Андрій Круглашов.

Сергій Лук’яненко, позафракційний із “Партії зелених”, який прогуляв понад 50% у 2012, 2013, 2014 рр, нарікає, що Баришівська рада часто інформувала про засідання за день до події, а він саме у цей час перебував у відрядженнях.

Щоправда, пан Лук’яненко заперечує, що прогуляв так багато і називає дані райради “неправдивими”. Цьогорічні плани на висування пан Лук’яненко вважає конфіденційною інформацією, якою не збирається ділитися з громадськістю.

З-поміж кандидатів до Баришівської райради прізвища депутата на сайті ЦВК немає.

Найбільше кандидатів на відкликання Громадський рух ЧЕСНО традиційно виявляє під час моніторингу відвідуваності комісій. Цю тенденцію ЧЕСНО спостерігає у кожній раді.

Попри звернення громади до Баришівської ради щодо отримання даних про відвідування депутатами комісій, інформацію отримати так і не вдалося.

Баришівська рада так само не повідомляє, скільки запитів написали депутати за всі роки роботи.

Громадський рух ЧЕСНО проаналізував роботу депутатів Боярської,  Броварської та Бучанської рад Київщини, а також роботу Київської обласної ради.

Щодо Ірпінської ради, то попри неодноразові намагання Громадського руху ЧЕСНО отримати дані про відвідування депутатів, ані секретар ради, ані міський голова Володимир Карплюк не надали перед виборами цієї суспільно важливої інформації.

Громадський рух ЧЕСНО – це ініціатива, започаткована представниками 12 громадських організацій у 2011 році, рівно за рік до чергових парламентських виборів в Україні. Символом Руху став часник – засіб дезінфекції та боротьби з “нечистою силою” у політиці. Рух не підтримує жодного політика чи політичну силу. Мета діяльності руху – забезпечення прозорої та доброчесної влади, запровадження нових європейських стандартів в українській політиці.

Сергій Огородник, журналіст громадського руху ЧЕСНО для “Української правди. Київ”