Громада Приірпіння

Щойно в Ірпені відбулася нарада заступника голови міста Дмитра Христюка з “архітекторами та проектувальниками”. (Принаймні, так вона анонсувалася увечері 18 січня).

Взагалі-то складно назвати побачене нарадою. Протягом 10 хвилин архітекторам розповідали, що необхідно запроектувати три парки з ремаркою “Розкуйте свою фантазію, але в такий спосіб, шоб не сильно дорого…”

Дискусії та обговорень взагалі не було, хоча мені таки вдалося поставити головуючому Христюку три питання.

1. Хто визначив приорітети проектованих об’єктів? Хто визначив, що зараз потрібно проектувати саме три парки і пішохідну вулицю, а не дитячі садки і школи?

(Христюк сказав буквально таке: “Ми повинні зробити наше місто красивим”. На моє зауваження, що в бюджеті ж нема коштів, відреагував миттєво: “А, так Ви активіст. Ви в курсі справи”.)

2. Скажіть, а хто буде оцінювати роботу архітекторів?

Христюк спочатку сказав, що оцінювати будемо “ми”. Але коли присутні попросили поточнити, хто такі “ми”, Христюк сказав, що буде створена комісія і вона оцінить.

У третьому питанні  я поцікавився, коли мають бути подані проекти але конкретної відповіді не почув.

Мене такий поспіх соратників Карплюка не здивував, адже ми з активістами вже давно розробили проекти реконструкції парків та скверів Ірпеня,  а останній проект ми навіть презентували напередодні цього зібрання в нед, 17 числа.

Це проект лижних спусків та інших видів розваг для активного відпочинку у парку “Курган”.

Ми не тільки розробляємо оригінальні проекти парків, ми пропонуємо не зносити для цього жодного дерева! і не замощувати територію парків тотально плиткою, а зберігати природній грунт навколо сосен.

Знаючи методи команди “Нових облич”, можу припустити, що вони просто хочуть перехопити ініціативу громади.

Але ми продемонстрували своїми проектами, які можуть бути парки в нашому місті, якщо до них підійти творчо, без одноманітних колон, однакової плитки та однотипних дитячих майданчиків, буквально злизаних з проекту бучанського парку.

До слова, анонс заходу колишній представник Партії регіонів Христюк виклав на своїй сторінці в соцмережі одразу після нашої презентації, 18 січня.

Відповіді Христюка на питання присутнііх були відверто непрофесійними і їх дивно було чути від чиновника рангу заступника голови міста, який до того взагалі був заступником голови обласної адміністрації. Або це непідготовленість до проведення подібних заходів, або елементарна некомпетентність. Окрім цього, незрозумілим залишилася ще низка питань:

В чому інтерес столичних архітекторів? Чи є фінансування на проектування за рахунок бюджету, і за рахунок якої статті? Чому є гроші на подібне проектування в той час, коли немає фінансування харчування дітей у дитсадках?

Хто готував завдання на проектування? (Протягом усієї “наради” і після неї, коли головний архітектор Ірпеня Михайло Копач не сказав  ані слова!)

Де гарантії для архітекторів в прийнятті їхніх робіт, в адекватній і професійній оцінці? Які матеріали архітектори отримають на руки? Це конкурс? Якщо так, то де умови? Якщо ні, тоді що це?

Після цієї “балачки” нас повели-повезли “на місця”, які за словами Христюка, потрібно “зробити красивими”.

Вийшли на вулицю, після чого архітекторам почав формувати завдання “радник міського голови” Максим Плешко (головний архітектор продовжував вперто мовчати…) Учасників зібрання повезли до парку Перемоги, парку Покровський та парку Герїв, який захистив від забудови чинний депутат від “Свободи” Лаврентій Кухалейшвілі.

Хочу сказати, що проект парку “Перемоги” ми також розробили і команда Карплюка чудово це знає.

Але наш проект їх не влаштовує, бо вони націлені не на  рекреаційний проект для відпочинку, а на бізнес-проект для зведення ресторанів, торгівельних точок тощо.

Зараз у парку безліч дітей, що каються на саморобних атракціонах і їм не потрібні там ресторани.

Що це було? Звісно, непідготовлений захід був зліплений поспіхом. Бажання знову напустити пил в очі? Для чого?

Запросити “архітекторів і проектувальників”! А ті, хто запрошував, вони розуміють різницю між цими словами? Розуміють, що “проектувальниками” бувають і сантехніки, і електрики, і конструктори. Як вони можуть проектувати парки? Чому не запросили ландшафтних архітекторів? Чи вам, шановні очільники Ірпеня, не відоме таке поняття?

Крім всього цього, нагадую всім, хто хоче взяти участь у цьому непорозумінні — в Ірпені ще жоден проект не був узгоджений належним чином. ЖОДЕН! Всі ті парки, якими хизується наш мер, зроблені майже на колінці, без проробок, без розрахунків, без узгоджень.

Це стосується не тільки парко-скверів. В Ірпені свідомо порушується існуюча містобудівна документація, змінюється цільове призначення територій, об’єкти розташовуються всупереч генплану.

Наприклад, новий супермаркет АТБ, збудований посеред приватного сектору.

Місто стоїть на межі соціального та інженерного колапсу. За останній рік було відведено близько ста ділянок під будівництво житлових комплексів, а це додатковий приріст населення міста орієнтовно на 25-30 тисяч!

Це при існуючих 35 тисячах населення на сьогодні. За цей же час побудований ОДИН дитячий садок місткістю аж 75 дітей (та й він за рахунок території школи)! При черзі 4500!!!! В Ірпені цього року, в кожній школі по 5-8 перших класів! А жодної школи не те що не збудовано, про це навіть не йдеться.

Політика мера — це парки. Цілеспрямовано створюється красива картинка, оскільки в ЗМІ розповідають про дерибани зелених зон, але не йдеться ні про соціальні проблеми, ні про те, що інженерні мережі міста вже давно потребують, якщо не реконструкції, то повного оновлення.

В місті не вистачає питної води, постійні перебої в електропостачанні, каналізування на підпорі і не справляється з перевантаженням. В місті за останній рік підвищилась загроза екологічної катастрофи. Окрім того, що фактично півроку в місті постійно горять торфяники в заплаві річки Ірпінь. Цю проблему не вирішують роками. Дихати нічим.

У місті вже вирублено понад 80 гектарів вікових лісів, серед яких і реліктовий гай чорної вільхи.

90% вулиць міста не мають тротуарів! Зараз, взимку, вже не вистачає грошей, щоб вичисти їх від снігу!

Дорослі й діти вимушені ходити по проїжджій частині.

Чи на часі зараз, з усіма цими невирішиними питаннями проектувати і будувати нові парки? Мені здається, що наша спільнота має припинити це свавілля і нагадати тим, хто називає себе “владою”, що вони лише “виконавчі органи”! Влада — це ми. Ми говоримо вам, що і як робити! А не навпаки.

У всьому світі держслужбовці не рвуться до влади. І знаєте чому? Тому що вони зають, що вони під пильним контролем громади. Вони не можуть ні вкрасти, ні нашкодити, бо будуть суворо покарані. А як ви думаєте, чому в нас всі чиновники так хочуть сісти в кабінети? І чому в них одразу з’являються нові авто і квартири? При цьому зубожіння бюджету вражає. Чому вони одразу починають всіх вчити і почувають себе наймудрішими? Чи не тому, що вони сприймають свої повноваження виключно як засоби наживи?

Найвпливовіша зброя громади в цих умовах, це найширше розголошування дій некомпетентних чиновників і наполягання на їх усуненні. Час прийшов. Ми вже наїлися старих совкових принципів керування нашим життям. Прийшов час нового покоління, свіжого погляду і відкритих очей. Ми варті того, щоб жити в оновленому місті, яке існує для нас, а не ми для нього. І це стосується не паркової обгортки, а всіх аспектів міського життя.

Автор: Ігор Юрчак, архітектор, мешканець Ірпеня