Громада Приірпіння

17 серпня мав відбутися розгляд справи по оскарженню рішень Ворзельської селищної ради щодо недобровільного і незаконного об’єднання Ворзеля з Бучею і згодом ще з низкою сіл в об’єднану територіальну громаду. Але розгляд по суті вчергове перенесли.

Раніше я вже писав про наш довгий судовий процес. Насправді, ця справа тягнеться вже більше ніж пів року. Вже й не порахую точно скільки було засідань, десь 7-8. І всі вони постійно відкладалися. То для залучення документів, то через постійну зміну захисників Ворзельської селищної ради, то через їх відсутність і неявку.

Сьогоднішнє засідання не стало виключенням. Дві захисниці з боку Ворзельської ради мало того, що плуталися, кого вони захищають (представляючись, одна почала говорити, що є представником Бучанської міської ради), так навіть не могли пригадати, хто є головою Ворзельської селищної ради (це можна побачити на відео нижче), коли в процесі долучення матеріалів виявилося, що вони принесли копію Статуту Ворзельської ради, завірену ще позаминулим головою Кухарським (цікаво, де вони знайшли такий екземпляр?).

Врешті, роздратована таким відношенням до справи суддя вкотре перенесла засідання на кілька тижнів, щоб сторона відповідачів надала належним чином завірені документи.

Але цікавим фактом стало те, що на подвір’ї суду ми зустріли соїх землячок, які чомусь не пішли на суд по Ворзелю, а, як виявилося, прийшли захищати бучанського мера Анатолія Федорука. З Ворзельської селищної ради були, зокрема, голова Лариса Федорук – рідна сестра мера Бучі, секретарка Людмила Риженко, а також землевпорядниця та начальниця фінансово-економічного відділу.

Як відомо, в той же день і майже той самий час  Ірпінський суд мав розглядати позов Бучанської ради щодо оскарження рішення Ірпінського суду першої інстанції у справі “Бучанського межигір’я”.

Спочатку я наївно припустив, що це вони рішення Ворзельської ради так прийшли захищати мало не всім колективом. Але ні… Після перенесення бучанської справи вони теж розійшлися. Натомість із гостей з боку відповідачів до нас на засідання вкотре заявився придворний федоруківський журналіст, чи хто він зараз там, – Іван Лисенко. Та ще й не сам. З ним за компанію прийшли колишній і нинішній юристи Бучанської міської ради.

Перший – соратник Лисенка, з яким вони ще не так давно були в жорсткій опозиції до Федорука і Карплюка, той що візував рішення про знищення 890 га бучанського лісу, – Ігор Бартків. А другий – це нинішній молодий юрист Бучанської ради Тарас Шаправський, який не відомо з яких мотивів викликався витягувати Федорука з в’язниці. Мабуть, в якості кореспондента, бо фіксувала засідання на фотоапарат, на засідання підійшла представниця виконкому Ворзельської ради, журналістка комунальної газети “Бучанські новини” – Алла Багірова.

Шкода, що засідання по розгляду справи по суті вкотре перенесли. Також шкода, що представниці нашого “ворзельського матріархату” так і не наважилися зайти на засідання по Ворзелю та хоч якось захищати своє рішення, тим більше, що вже прибули до будівлі суду.

Натомість відправили на суд вже третю зміну захисників, котрі плутаються і толком не розуміють, кого і що вони відстоюють та захищають. Все це виглядає як свідоме та цілеспрямоване затягування справи.

А наш нескінченний процес продовжується. Чекаємо всіх небайдужих на наступному засіданні, котре призначили на 06 вересня 2016 на 11:30!

Юрій Демчук, мешканець Ворзеля