Громада Приірпіння

Чому на ремонт даху 18 школи Ірпінь виділив 20 тисяч, а на малюнок для піару депутатів Ірпеня – 111 тисяч? Це питання мене хвилювало і я пішла до Будинку культури. Мій син вчився у 18 школі і проблеми з фінансуванням я знаю на всі 100%.

Як повідомили у газеті, саме в Будинку культури мали презентувати ескізний проект регіонального ландшафтного парку. Екологи та журналісти пояснили громаді за кілька днів до того, що це просто викинені гроші для піару.

Людей на захід прийшло небагато.

“Всі пам’ятають, як на таких зборах Садовський казав, що роздасть ділянки і клуб був тоді забитий. Зараз на цей захід практично ніхто і не прийшов, крім активістів і депутатів. Прості мешканці не хочуть грати в ці ігри вони стомилися,” – розповідає волонтер Володимир Маслюк, який прийшов до Будинку культури.

Дійсно тоді людей був повний зал і на сцені разом з екс-регіоналом Вадимом Садовським засідав депутат Владислав Євстєфєєв, якому під час дерибану лісу перепало, як твердить прокурор, майже 100 ділянок.

Тогочасний активіст а чинний депутат Андрій Скіпальський тоді зірвав оплески громади, коли сказав про те, що про людей не думали, коли дерибанили ліс. І наголосив, що ліс має бути нацпарком.

На одному з таких зібрань Секретар селищної ради Олександр Ковтач подер плакат активістів, де йшлося про те, що депутати – дерибанники.

З того часу пройшло десь 4 роки і громада двічі переобирала місцеву владу. Для тих кому здається, що нічого не змінилося, ті, хто був тоді і тепер на заході дерибанників, бачить що щось змінилося, а щось так і залишилося таким самим: людей менше (з одного боку це тішить, що люди вже не вірять в казки, з іншого боку це теж показник того, що люди не готові виділити час і сказати депутатам Ірпеня, що вони роблять неприпустимі речі), Євстєфєєв уже сидить на місці глядача (раніше в Коцюбинскьій слищній раді він намагався грати роль сірого кардинала – командувати неосвіченими депутатами), а на сцену першою скрипкоюта як ведучий вибрався депутат Ірпінської міської ради Макасим Плешко (Карплюка, Денисенка, Щербини не було, а це означає, що цей захід навіть для Ірпеня не вартує нічого серйозного, окрім картинки для Ірпінських ЗМІ).

Активісти знову принесли плакати. Робили їх на шпалерах і ватманах.

“Я зробила ці плакати, аби громада знала, як вони нібито за нас дбають. 111 тисяч на малюнок, який нікому не потрібний. Освітні заклади просто мають мізер з того, що ми віддаємо в Ірпінь! В Ірпені будують парки, щоб утримати владу для красивої картинки і в нас таке почалося. Краще б вклали гроші не в малюнки, а в розвиток медицини чи освіти,” – наголошує Людмила Буток.

Плакати, які принесла Буток я розставила на сцені. Уявіть мій подив, коли один з плакатів взяв і порвав депутат Євстєфєєв. По суті депутат подер плакат свого виборця. І це демократія? Що це за ставлення до членів громади, які мають право на мирний протест?

Відповідно я піднялася на сцену і дала зрозуміти Владиславу Євстєфєєву, що якщо він порве ще бодай один плакат, то я зроблю те ж саме з ескізним проектом. Рада, що до нього мій аргумент дійшов.

На зборах був представник Святошинського ЛПГ на території якого запланували ландшафтний парк. Звісно, депутати Ірпінської ради навіть уявити не могли, що на їхньому заході будуть не просто незаплановані плакати, а й лісники.

“Найсмішніше було, як Слюсаренко задав питання щодо Канадського поселення начальнику Святошинського ЛПГ. Він каже, що на території лісу є забудови і чого не бережете ліс. Так директор каже, що це місцева рада на сесії виділила землю на території лісу, як і Коцюбинська. Як депутат Ірпінської міської ради про це не знає? І звинувачують потім директора Святошинського ЛПГ!” – Дивується волонтер Володимир Маслюк.

Селищна голова не втручалася, аж поки депутат Ірпінської міської ради Максим Плешко не почав говорити, що нібито Коцюбинське і Ірпінь це об’єднана територіальна громада.

“Мене обурює, коли людям так цинічно говорять неправду. Яка об’єднана громада між нами і Ірпенем? Ганебне рішення Коцюбинської селищної ради скасоване в судовому порядку.  Плешко намагався змінити тему, аби на це питання не відповідати. Потім вже у соцмережі визнав, що помилився. Я наголошую всім депутатам Ірпеня: ви відповідальні персонально за фінансування школи, ліцею, садків, медзакладу. Не витрачайте гроші безглуздо. Бібліотекарі скаржаться, що нема коштів навіть на передплату журналів для дітей, дах в школі тече який рік? Люди кажуть Вам вже прямо: гроші дайте на медицину і на освіту, а не на малюнки, а у них вистачає ще нахабства прийти в громаду і чекати, що всі зрадіють ескізу за 111 тисяч як Джоконді,” – каже Матюшина.

Здивувало те, що чоловік депутатки Людмили Узерчук підійшов і просто на камеру нам всім сказав, що всі ми “мразі”.

Після виступу Матюшиної Плешко, який навіть офіційно до Коцюбинського не звертався, щоб йому надали залу Будинку культури, зібрався разом з колегами з Ірпінської міської ради і пішов геть. Згодом він написав пост у фб, де черговий раз спробував людей, які не розуміють різниці між ландшафтним та національним парком, ошукати. Але до дискусії доєдналися фахівці.

Директор Нацпарку “Голосіївський” популярно пояснив, що Нацпарк в Регіональний ландшафтний парк перетворити нереально.

Дробот долучив до дискусії ще одного еколога – Олексія Василюка. Той слів не добирав.

Василюк наголосив на тому, що тільки статус Нацпарку дозволяє вберегти ліс від забудови. Ще один журналіст-еколог Олег Листопад наголосив на тому, що ідея зробити регіоанльний парк на території нацпарку – безглуздя.

Тобто “хвилинка слави” депутатів в Ірпінських ЗМІ нам обійшлася у 111 тисяч гривень. Це без урахування майже 700 тисяч гривень для “Ірпінського віснику”, який і обслуговує політиків Ірпеня.

Зрештою в соцмережі з подальших постів стало зрозуміло, що творчому підходу депутатів ірпінської ради не лише до витрати грошей а й до інтерпретації немає меж. Виявляється парк – це альтернатива СІЗО.

Якщо так, то чудово. Чекаємо, на виступ Максима Плєшка в Мін’юсті з цією ініцативою “Парк проти (замість) СІЗО”. Щиро бажаю, щоб замість ІВЦ у нас був регінальний ландшафтний парк на 8 га в межах селища Коцюбинське. А Нацпарк, я так розумію, вже залишать у спокої? Сподіваюся, що слів на вітер Плешко та ЗМІ, підконтрольні депутатам Ірпінської ради, не кидають.

Якщо ж це просто чергова спроба заплутати збурену громаду, щоб у грудні, коли формується бюджет не відповідати на питання: чому бібліотекарі просять гроші на передплату журналів (бюджет десь 2 тис), чому на ремонт даху 18 школи у 2016 році заклали такі смішні суми (20 тис гривень) як і на ремонт (десь 60 тисяч гривень), чому на ескізний проект віддали 111 тисяч гривень  при тому, що на території нацпарку це зробити нереально?

І я так і не зрозуміла: до чого тут до ескізу СІЗО? Знайшли тему, яка в селищі болить кожному і вирішили просто заплутати людей? Я точно знаю, що мої сусіди мають достатній рівень освіти, щоб зрозуміти і цинізм такого марнотратства, і безглуздість інформаційного позиціонування – “Малюнок проти СІЗО”.

Депутати Ірпінської ради – Богдан Слюсаренко, Олексій Олійник неодноразово жаліються на те, що Ірпінь на Коцюбинське витрачає дуже багато грошей. (Якщо подивитися документи по 18 школі – то бачимо, що це мізер). Для мене особисто дуже дивною виглядає така позиція. Якщо так дорого обходимося, то навіщо й далі Ірпеневі так настирно пропонувати себе нам?

Гостомель вже від’єднався від такого “щастя” як Ірпінь з його владою, Ворзель Ірпінь теж втратив майже безповоротно. Тобто за 2 роки відбулося те, чого не було десятиліттями – Ірпінь втрачає все і ще не виключено, що сусідня Буча може з Ірпенем утворити об’єднану громаду. Тоді дехто втратить все, що так довго будував.

Тому так тримаються тепер за Коцюбинське. В них ще жевріє надія, що якось вдасться подерибанити ліс і це може гарантувати подальше існування Ірпеня як міста. Хоча у ВРУ експерти твердять про те, що найбільш доцільно Ірпінь з Бучею об’єднати. Межа спільна. Прокуратура Ірпеня – в Бучі. Частина медзакладів – в Ірпені, частина в Бучі. Об’єднанню заважають лише амбіції двох мерів – Бучі та Ірпеня.

У Коцюбинського є своя громада. І своя місцева влада. А задача Ірпеня, який від нас отримує мільйони – інвестувати в нашу освіту та медицину, на яку, на жаль, ми поки впливу не маємо. А малюнки за 111 тисяч гривень хай оплачують депутати з власної кишені. Може, тоді почнуть цінувати гроші платників податків.

Авторка: Олександра Куцан – голова комісії з питань ЖКГ Коцюбинської селищної ради