Звіт Лариси Федорук: “перлина” без курорту, ВСР досі шукає стратегію

1

4 березня, у суботу в Уваровському Домі зтувала голова Ворзельської селищної ради Лариса Федорук.

Захід трив близько 3-х годин. Присутніх було чимало, близько 60-70 осіб. Хоча, якщо відняти депутатів, працівників селищної ради та наближених осіб, то не так і багато, як для Ворзеля. Прийшли вірні АТОвці, котрим нещодавно виділили земельні ділянки, зі своїми мамами та родичами. Навіть Іван Лисенко прийшов з Бучі, куди ж без нього.

Дивно тільки, що Анатолій Федорук не прибув.  До звіту голова підготувала проектор і велику серію слайдів з графіками та картинками. Секретарем зборів визначили керуючу справами селищної ради, також бучанку як і голова – Богдану Савицьку.

На початку звіту було багато статистичних даних: скільки довідок видано, звернень прийнято, засідань проведено, доходів отримано і витрачено і т.п.

Потім пані Федорук розказала ворзельцям скільки у Ворзелі садочків, шкіл, закладів медицини, культури, кому вони підпорядковані і які у них проблеми чи досягнення. Час йшов.

Далі була розповідь про те, що було зроблено завдяки фінансовому ресурсу селищного бюджету, який, на щастя, дозволяв це робити. Ну, і звісно ж, не обійшлося без нарікань на такий-сякий Ірпінь, що не приділяє уваги Ворзелю, хоч до їхнього бюджету від Ворзеля надходять чималі кошти (тут правди нікуди діти).

Тому голова, працівники ВСР і депутатський корпус, які дружно зайняли перші ряди в Уваровському домі, чекають не дочекаються виборів в об’єднану територіальну громаду з центром у Бучі. Нагадую, що рішення щодо цього об’єднання громад досі оскаржується в судовому порядку і перебуває на стадії касації.

От тоді заживемо, тоді всі гроші підуть в Бучу, а депутатський корпус розпуститься.

Власне, сам виступ голови тривав близько 1 год. 15 хв. Лариса Федорук детально розказала про всі роботи з благоустрою, які були проведені в селищі в 2016 році, про всі реалізовані проекти, щедро супроводжуючи доповідь слайдами. Розказала навіть скільки і яких кущів посадили у Ворзельському парку. От тільки про те, що парк обійшовся бюджету селища в 4 млн. грн. (а це більше 20% від всього річного бюджету) чомусь не розказала. Як і про вартість будь яких інших робіт. Мабуть, не вважала за необхідне.

Після виступу перейшли до запитань. Зі свого боку я одразу запропонував голові, як виборній особі, відзвітуватися і прокоментувати виконання своєї виборчої програми, з якою вона йшла до людей. Ця ідея не сильно їй сподобалася, тому по програмі пані Лариса вибірково пройшла лише в самому кінці звіту. Для цього по ходу заходу довелося кілька разів нагадати їй про цю програму. Це чомусь не сподобалося одному з АТОвців, котрий і на громадських слуханнях по ДПТ відзначився своєю неврівноваженою і зухвалою поведінкою, тому він почав викрикувати і навіть обізвав мене провокатором.

Ворзеляни ставили питання щодо дитячих садочків, щодо вирубки дерев та відновлення лісового фонду, про воду, про дороги та інші. Розлогі відповіді на ці та інші питання можна побачити на відео.

Досить гостро поставила питання про саботаж з боку селищного голови директор “Фонду розвитку креативних індустрій”, котра мешкає в Ворзелі – Маргарита Сіра. Мова йде про те, що Сіра подавала заявку на європейський конкурс з розвитку креативних міст та регіонів, а Лариса Федорук її не підписала, бо, мовляв, їй не вистачило інформації і документів. Сіра ж пропонувала співпрацю по розробці та реалізації стратегії розвитку Ворзеля як креативного простору.

Але найбільш неочікуваною особисто для мене стала позиція Лариси Федорук щодо статусу курорту для Ворзеля. Це наріжне питання не раз звучало під час звіту. Зокрема, Тетяна Михайлюк закликала підтримати прагнення та дії активної частини громади по отриманню статусу курорту. Бо, мовляв, все одно будь-які рухи в цьому напрямку врешті впираються в місцеву владу, яка чомусь дане питання ніби не помічає.

Виходячи з відповіді голови, виявляється, що тепер у селищній раді вирішили подумати, чи треба цей статус селищу. Там, виявляється, вже почали працювати над стратегією розвитку Ворзеля, в рамках якої хочуть оцінити всі переваги та обмеження такого статусу, обговорити їх з людьми, а вже потім щось робити в цьому напрямку.

І це не дивлячись на те, що на вибори пані голова та мало не всі депутати йшли з обіцянками добиватися статусу курорту. Ба більше, рада ще в 2015 році прийняла відповідне рішення, яке було підтримане обласною радою. Цим рішенням передбачалося підготовку та подання ВСР клопотання про отримання статусу курорту.

Але тепер пані голова говорить про те, що це ж можна назвати просто рекреаційною чи оздоровчо-туристичною територією, а не курортом. На запитання Дмитра Гончарука, голови ГО “Народна Рада Ворзеля”, що було зроблено на виконання рішення ВСР про курорт та по процедурі процесу отримання цього статусу, Лариса Федорук відповіді так і не надала, а просто з’їхала на те, що треба розробити стратегію, генплан, а все що робиться в селищі, то для відновлення його привабливості. А також дорікнула, що, мовляв, прийшлося відповідати на велику кількість наших запитів і звернень щодо даного питання, і що, мовляв, це лиш балачки “так званої громади”. От такий цинічний кульбіт!

Цинічність і зухвалість представників Ворзельської ради та її голови криється ще в одному важливому питанні, котре я озвучив. А саме, в прозорості і відкритості використання коштів бюджету. Аналіз витрат ВСР, які можна провести за допомогою порталу публічних фінансів України, показав, що сотні тисяч та мільйони гривень з бюджету Ворзеля перераховуються фірмам ворзельських депутатів, котрі отримують підряди на виконання різних робіт та послуг. Навіть депутат Бучанської міської ради Андрій Великодний зумів заробити на благоустрої Ворзеля більше 500 тисяч грн.

Все це зазвичай відбувається без жодних тендерів. Суми на роботи, послуги та товари розбиваються таким чином, щоб потрапляти на так званий допороговий рівень, котрий не передбачає обов’язкового проведення тендерів. В рамках цього питання я просив прокоментувати Ларису Федорук, чи не є це злочинним конфліктом інтересів, відповідальність за який передбачена законами? На це Федорук відповіла, що все у них прозоро, що їхній тендерний комітет у виконкомі засідає і все чудово вирішує.

Але дане питання про конфлікт інтересів потребує окремого детального висвітлення в окремій публікації. А можливо не тільки висвітлення.

Також були порушені питання щодо угоди з Будинком композиторів по залученню інвесторів в розвиток даного комплексу. Зачепили і питання перевізників та вартість їхніх послуг. Після відповіді на всі питання, котрі передавали на папірцях під час виступу голови, вона на завершення нарешті таки дістала дещо потріпаний буклет зі своєю передвиборчою програмою і вибірково пройшлася по пунктах. Втім, зачитувала лиш ті, котрі або вже реалізовані, або які перебувають на стадії реалізації. Щодо інших мова не йшла. Але пані голова перед цим зазначила, що ж програма планується на всю каденцію, тобто на 5 років.

Хоча особисто я в це лицемірство остаточно перестав вірити ще рік тому, після того, коли в січні і лютому 2016-го року депутати ВСР на чолі з Ларисою Федорук з порушенням процедур і законів злочинно продавлювали рішення про об’єднання територіальних громад з центром у Бучі. За великим рахунком, якби все відбулося по плану Федорука, то ні Ворзельської селищної ради, ні депутатів, ні голови у Ворзелі вже не мало бути. І вся ця обіцяна “перлина” і питання статусу курорту вже би припадали пилюкою десь в кабінетах Бучанської міської ради.

Наразі ж продовжуємо чекати обіцяного курорту. Скільки там обіцяного, 3 роки ждуть? Але чи дочекаємося? Чи можливо дочекаємося чогось іншого?

Хто не хоче просто спостерігати за тим що відбувається і має бажання приєднатися до команди небайдужих активістів, запрошуємо до нашої ГО “Народна Рада Ворзеля”.  

Автор: Юрій Демчук, ГО “Народна рада Ворзеля”

1 Comment

  1. Basil Bucolic Bilocerkivsky 6 Квітня 2017 at 19:39

    Матеріал цікавий. Напевне, нова головиха Ворзеля та її команда має певні здобутки… Та є дуже простий, сказати б, елементарний показник роботи Ворзельської влади – прибирання сміття. Візьмімо ірпінську трасу – її ворзельське узбіччя. Там місяцями ніхто сміття не прибирає (крім моє скромної персони на невеликій ділянці, хоча я навіть не мешкаю у Ворзелі постійно) !!! Маю фото цих “краєвидів”. По інший бік цієї ж траси (це не територія Ворзеля, але від того нічого не змінюється) – так само купи сміття, навіть цілі звалища будівельних відходів, які автівки викидають прямо з дороги. Звалища є і довкола вулиці Гмирі, що з Бучі веде до Ворзеля. Перелісок між Новою і Старою Бучею теж засмічений.
    Кілька днів тому ішов я від бучанського Модуля вздовж варшавської траси (праворуч по тротуару) вбік Клавдіївського лісгоспу. Все узбіччя закидане різноманітним сміттям. Ліворуч траси (територія Ворзеля) – не набагато краще. Подекуди і гірше.
    До речі, на Ворзельському цвинтарі спалюють сміття, чого категорично робити не можна, особливо зі штучними матеріалами (а там переважно такі). Так само не можна спалювати і траву, хоча це роблять в околицях.
    До речі, я звертався спершу до заступника Ворзельської головихи у сміттєвій справі, потім писав їй самій – наприкінці минулого – початку цього року. Реакції поки не помітно.
    Крім того, є і велика проблема чудового озера (між Ірпенем і Ворзелем), яке перетворено на жахливий кар*єр-сміттєзвалище.
    Виникає питання: чи може бути Ворзель курортним містечком за таких умов? Гадаю, це питання риторичне. Влада йде простішим шляхом – зробити Ворзель частиною Бучі, яку будуть так само шалено забудовувати багатоповерхівками, а курортна роль потребує забагато розумово-цивілізаційних зусиль, аби нею перейматися і займатися.

    П. С. Перш ніж мати якісь великі плани, потрібно розв*язати елементарні питання. Сміття – одне з найперших.
    Зокрема,замість марної демагогії владі Ворзеля і Бучі не завадило б для початку зайнятися побудовою (чи сприянням побудові) сміттєпереробного виробництва – тільки на новітньотехнологічній, екологічній, а не на старій основі, ясна річ.

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539