Ідеальна ситуація для мене як секретаря Київради — це коли всі 120 депутатів працюють в залі. Але реальність, на жаль, інша. Тому важливі питання ставимо під час затвердження порядку денного з самого початку сесії, бо депутати тікають хто в 16:00, хто в 17:00. Коли розглядаємо соціально-важливі питання, часто в кулуарах є громадські активісти. Ми намагаємось розглянути такі питання – першочергово, щоб люди не чекали кінця засідання. Тим більше, що воно може відбуватися кілька днів. Депутати можуть йти з зали засідань й не чекати кінця сесії. Хтось може як зголоднів – піти поїсти, комусь набридло – пішов додому або покурити, хтось просто кудись пішов, – бідкається Громадському руху ЧЕСНО секретар Київради Володимир Прокопів.
З головами фракцій секретар ради проводить виховні бесіди.
Безперечно така робота ведеться усіма доступними методами: від особистого спілкування з депутатами, до спілкування з головами фракцій. На фракціях ми намагаємося доносити інформацію щодо відвідування. Ми розробили цілу систему аналітики, яка у відсотках фіксує активність обранців на пленарному засіданні. Всі кажуть: будемо виправлятися!” Після моніторингів ЧЕСНО зазвичай ситуація краща. Я тільки те й роблю, що на фракції говорю з головами фракцій, але такі бесіди, на жаль, допомагають на 1-2 засідання, – каже секретар Київради, який веде засідання за відсутності міського голови Віталія Кличка.
Дані письмової реєстрації та поіменного голосування свідчать, що ситуація дійсно критична.
Наприкінці року всі шанси стати кандидатами на відкликання має Юрій Вахель. Йому навряд чи вдасться виправити свою відвідуваність. Навіть письмова реєстрація свідчить, що на майже 80% сесій його не буває.
Натисніть для збільшення
“Самопомічівці” Юрій Вахель та Роман Марченко, які за законом можуть стати кандидатами на відкликання, опинилися в заручниках у Київраді. Вони з лютого місяця не можуть скласти свої мандати.
Якщо Марченко та Вахель розуміють, що не можуть поєднати навантаження на роботі із депутатським мандатом й написали заяви, то в Київраді залишаються десятки депутатів-прогульників, які другий рік не можуть якісно працювати на сесіях або комісіях.
Кандидатом на відкликання може за результатами відвідуваності стати актор-”свободівець” Богдан Бенюк. Згідно з даними письмової реєстрації він відсутній на понад 50% сесійних засідань, але скласти мандат бажання не виявляє.
Закон не передбачає поважних причин для відсутності депутатів на сесіях або комісіях, але фракція “Свобода” має свої правила: хтось вступив до вишу, хтось поїхав воювати, а Бенюк другий рік гастролює як актор. Для голови фракції Юрія Сиротюка це все – поважні причини:
Для мене це поважні причини. Підходить Бенюк і каже, що лечу на гастролі в Китай або Угорщину. Ніхто в Київраді не може замінити Бенюка в галузі культури. А всі знають, що якщо порушується фракційна дисципліна, то можна втратити мандат. У нас, наприклад, не може бути голосувань, щоб хтось був проти, хтось за, а хтось утримався. Таке рідко буває, коли питання виносяться з голосу і коли позицію фракція не напрацювала.
Але насправді письмова реєстрація дає спотворену картину відвідування. Депутати, як і торік, реєструються і тікають з сесійних засідань. Кількість тих, хто не бере участі у понад 50 % голосувань вражає.
Яскравим прикладом є представник “Єдності” депутат Сергій Кримчак, якому нещодавно суд присудив ходити з браслетом. Згідно з письмовою реєстрацією політик був відсутній на 30% засідань. Але за понад 70% питань він не голосував. Можна припустити, що він реєструється і тікає з сесій.
Аналогічна ситуація в представника “Батьківщини” Володимира Старовойта. Це може свідчити про те, що депутати реєструються і тікають з сесій. Тобто вони не голосують і не вирішують у більшості випадків геть нічого.
У лідерах антирейтингу вже вкотре опинилася представники “Самопомочі” та “Батьківщини”. Саме їхні депутати не беруть участі у голосуваннях у понад 50 питань. Щоправда, на дані “Самопомочі” суттєво вплинули два депутати, які не відвідують і не можуть скласти мандат – Вахель та Марченко. Якби не вони, то першість у неголосуваннях перейшла б до “Батьківщини”.
Керівник фракції “Батьківщина” Володимир Бондаренко каже, що депутати фракції самі приймають рішення, як їм голосувати у залі:
Ви дійсно маєте рацію в частині того, що дехто не голосує і буває це часто. Наприклад, якщо є бажання голосувати проти – він голосує проти, хто утримався, хто голосує за, а дехто реально отак-от не голосує. Я стараюся цього особисто не робити, я коментую всім, але є різні люди і по-різному ставляться до цього. Хтось таким чином демонструє свою апатію до оголошених питань, хоча може демонструвати “утримався”… Найчастіше це стосується земельних питань. Якщо питання стосується округу, то людина якось більше реагує однозначно, якщо це не його округ він може на це питання сказати, що воно його не цікавить… є люди, які ніколи не підтримують в жодному разі питання, пов’язані з берегової лінією Дніпра, проблеми, які стосуються ДПТ…
Голова фракції “Свобода” Юрій Сиротюк не голосує у 51 % випадків і переконує, що в партійців нема установки не голосувати.
Своїм відсотком неголосувань я здивований. Це може бути якась технічна проблема в системі, бо треба в Київраді голосувати одночасно двома руками тримаючи кнопки. Може бути таке, що система не спрацьовує. У нас навіть є такий депутат-”жандарм” який слідкує, щоб всі голосували і нікуди не виходили під час голосування.
“Самопомічівець” Дмитро Стрижов пояснює, що принципово не голосує за низку питань щодо комунального майна і земельних ділянок, які, на його думку, непрозорі:
Думав, що питань, за які не голосував, буде набагато більше, ніж 52%… Біля 300-400 питань порядку денного – це або земля або власність… Якщо питання стосується комунального майна, я неодноразово чую від киян і підприємців, що не можна прозоро отримати будь-яке приміщення комунального майна в оренду… За непідтвердженими даними, для того, щоб пройти земельну комісію і вийти на сесію, люди, яким потрібно оформити земельну ділянку, сплачують якимсь фірмам за оформлення цих процедур суму еквівалентну від 5 тис. доларів. Я не хочу своїм особистим голосуванням освячувати чиюсь наживу… Поки ці процедури не будуть прозорі, не візьму участь у жодному голосуванні.
Стрижов додає:
Учора на засіданні фракції ставилося питання, як за землю голосувати. І прийняли рішення на фракції не голосувати за ті земельні питання, де не з’ясований кінцевий бенефіціар… Не потрібно депутатам, які працюють на громадських засадах, сутками сидіти в раді й приймати рішення, кому давать, а кому не давать (землю, майно – прим. ЧЕСНО). Повинні бути прозорі аукціони по принципу системи Прозорро…
Інший “самопомічівець” Леонід Антонєнко не голосував у 74% питань. Каже, що голосує за те, в чому розібрався, тобто у чверті питань.
Я придерживаюсь правила голосовать только за те решения, которые понимаю и в которых разобрался лично. Охватить все невозможно. Приоретизирую своё время для самого главного, – відповідає депутат.
Представник партії влади депутат від БПП “Солідарність”, член транспортної комісії і зять колишнього голови “Нафтогазу” Ілля Сагайдак, якого міський голова звільнив з посади заступника голови КМДА після обвалу Шулявського мосту, не брав участі в 60% голосувань:
Якщо я був присутній, але не брав участь у голосуванні – я утримався. Пропустив я засідання, які співпали з моїм перебуванням закордоном в бізнес школі.
Тут варто зауважити, що в обов’язки депутата входить голосувати “за”, “проти” або утримуватися. Такої участі у голосуванні, як “не голосував” регламентом Київради не передбачено.
Ми спеціально прописали це в регламенті. Якщо не голосує – нема в залі. Але можна прийняти хороший закон або хороший регламент. Але чи зможуть його люди виконувати – ось питання, – зауважує секретар ради Прокопів.
Ситуація з відвідуванням постійних комісій теж критична.
Разом з мешканцями Святошина, які воюють з незаконною забудовою на Обухівській ми прийшли на засідання земельної комісії. І тут зрозуміли, що воно не може відбутися вчасно – бракує депутатів для кворуму. Отже люди мали чекати попід стінкою, коли депутатів назбирається потрібна кількість. З відвідуваністю в Київраді дійсно катастрофічні проблеми, – наголошує координаторка кампанії “Стеж за грошима” Віта Думанська.
Думанська резюмує:
Депутати Київради не можуть працювати на волонтерських засадах. Торік сумарно засідання сесій і комісій склали понад 4 місяці роботи. У Берліні як столиці Німеччини міська рада має особливий статус. Депутати за свою роботу отримують 4 000 євро. Ті хто йдуть працювати безоплатно з таким навантаженням, як правило, лобіюють свої інтереси. Земельна і бюджетна комісія – найпопулярніші. Потім громада воює з незаконними забудовами, які пов’язані з депутатами. Тому до закону слід терміново вносити зміни. Безкоштовні депутати обходяться дуже дорого або прогулюють.
Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО проаналізував декларації депутатів і виявив, що найбільші лендлорди в “Батьківщині”, яка виступає проти вільного продажу землі, а також, що депутати Київради не декларують дружин та їхні гроші.
Залишити відповідь