Суд – для захисту закону чи «порєшать» потрібне питання?

0

Рівень довіри до судової системи в Україні дуже низький. На даний момент він становить лише 7%. Вдумайтеся в цю цифру! Для такого низької довіри суспільства до судової системи як системи, що забезпечує захист законних прав та інтересів, є багато причин. Одна з них – це недовіра до суддів, викликана невідповідністю їх майна їхнім зарплатам, що викликає сумніви як у чесності та непідкупності служителів Феміди, так і в законності їх рішень.
Розглянемо детальніше одне таких з сумнівних рішень, згідно з яким судді фактично віддали частину природно-заповідного фонду під будівництво АЗС.
16 березня 2016 року колегія суддів Київського апеляційного господарського суду в складі Тарасенко К.В., Гончарова С.А. під головуванням вже скандально відомої судді Тищенко О.В. винесла рішення у судовій справі №910/11164/16, яким фактично дозволила забудову заповідного урочища Бичок, що входить до складу національного природного парку «Голосіївський».
Після винесення рішення, яке, м’яко кажучи, здивувало юристів, громадськість та активістів, які виступають за збереження урочища. Журналіст та громадський активіст Олександр Мамай на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» опублікував пост про майно судді, яке «трохи» не відповідає доходам, відображеним у її ж декларації.
Дана інформація отримала широкий резонанс, що спричинило за собою більш детальне розслідування антикорупційного проекту PROSUD, яке, в свою чергу, розмістили цілий ряд інтернет-ресурсів.
Після виходу резонансного розслідування, з боку судді Оксани Тищенко почалося переслідування активістів, які оприлюднили інформацію про її розкішне життя. Пані Тищенко не гребувала ніякими методами боротьби з активістами і журналістами, які висвітлюють історію боротьби за урочище. В її арсеналі – і відверто брехливі звинувачення про переслідування і погрози вбивством із зазначенням прізвищ активістів, і скарги до Вищої ради правосуддя, і заяви в Генеральну прокуратуру, СБУ та МВС. Зверніть увагу: суддя – гарант захисту наших з вами прав та інтересів – дає інтерв’ю, в якому звинувачує конкретних активістів, називаючи їх прізвища, в серйозних злочинах, передбачених статтею 376 “Втручання в діяльність судових органів “ , статтею 377 “ Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного” та статтею 378 “ Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного”.
Дане інтерв’ю розміщує офіційний інтернет-ресурс судової влади – газета SUD.UA. Тоді більш ніж дивними виглядають дії правоохоронних органів, які на даний момент жодного разу не викликали на допит «злісних правопорушників, які поставили під загрозу життя і здоров’я судді». Неважко зрозуміти, що підстав для таких допитів немає, як немає і вчинених правопорушень. Чи не так, пані Тищенко?
Ми оцінили дану поведінку судді як умисне перешкоджання законній діяльності журналістів і звернулися з обґрунтованою заявою в поліцію. На даний момент Шевченківським управлінням поліції ГУНП України у м. Києві порушено кримінальну справу.
В рамках розгорнутої Оксаною Тищенко кампанії по дискредитації та розправі над журналістами та активістами, на досить сумнівних інтернет-ресурсах “Антикор” та “ОРД” з’явились статті, що розповідають про напад на суддю і відкриття кримінальної справи за заявою “потерпілої”. Ви скажете – банальний інтерес інтернет-ресурсів до резонансної новини? Таке можливо, АЛЕ… в статтях міститься інформація про кримінальну справу, яка могла бути відома тільки учасникам процесу: починаючи від номера кримінальної справи, і закінчуючи обставинами, викладеними у заяві. Так як активістів досі жодного разу на допити не викликали, то, відповідно, просочитися в ЗМІ інформація могла тільки від судді Тищенко.
У статтях робляться буквально сенсаційні заяви, нібито активісти діють на замовлення і фінансуються країною-агресором, а їх дії «виглядають як цілеспрямована атака на українське правосуддя в інтересах Російської Федерації». Така нині модна версія, так само як підбір жертв для неї, невипадкові! Позаяк цілком очевидно, що вся ця “липа” підганялась під мою біографію – яка дає можливість сфабрикувати справу з “кремлівським слідом”. Дійсно, я з п’ятирічного віку (!) проживала в РФ, де отримала освіту в Інституті МВС РФ за спеціальністю “експерт-криміналіст”, і перебувала в РФ до 2006 року. Так склалася моя доля. Але я народилася в Україні, повернулася в Україну, і доступними кожному законослухняному українцю засобами, спільно з прокуратурою, Міністерством екології та національним природним парком «Голосіївський», захищаю від знищення національні надбання України, зокрема, національний природний парк “Голосіївський”.
Зараз триває друге коло судової тяганини щодо захисту урочища Бичок. 27 жовтня 2017 року суддя Господарського суду м. Києва Артем Привалов теж виніс рішення на користь забудовника ТОВ “Авеста-Буд”, що знову не могло не обурити захисників урочища.
Хтось скаже, що Артем Привалов , як чесний і непідкупний суддя, виніс юридично обґрунтоване, законне рішення, а захисники урочища звинувачують його, так як рішення їх банально не влаштувало, і до чого тут Оксана Тищенко? Так от, рішення судді Господарського суду м. Києва Артема Привалова як під копірку, буквально до коми, збігається з рішенням судді КАГС Оксани Тищенко!
З цього приводу також зауважу, що за отриманою нами інформацією Артем Привалов та Оксана Тищенко зустрічалися за тиждень до винесення рішення у справі. Напевно, вони пили чай і спілкувалися як колишні колеги, які разом працювали в Господарському суді міста Києва в 2009 році, про питання, які ну зовсім не стосуються урочища Бичок…
Звісно, дії судді КАГС Оксани Тищенко ми не залишили без уваги. В результаті розгляду скарг, поданих активістами, що зазнали переслідування з боку винахідливої судді, Вища рада правосуддя визнала наші претензії обґрунтованими, і 1 листопада 2017 року щодо неї було відкрито дисциплінарну справу:

 

І тут ми підходимо до найцікавішого. Як ви думаєте, як себе повинна відчувати суддя, щодо якої відкрито дисциплінарну справу? Можливо, вона повинна хвилюватися про свою подальшу долю, про те, як ця справа відіб’ється на її репутації та кар’єрі? А от і ні! Подейкують, що суддя Тищенко, справді попереживала пару днів і навіть пішла на лікарняний. Дивно, те, що 13 листопада вона добре почувалася і навіть давала інтерв’ю на з’їзді суддів, розповідала про своє хобі та виглядала абсолютно здоровою, а вже 14 листопада виявилася на лікарняному.
Припускаю, що її «лікарняний» викликаний тим, що на 14 листопада було призначено проходження суддею кваліфікаційної комісії. 29 квітня 2016 у час проходження оцінювання судді Тищенко Вищою кваліфікаційною комісією суддів була оголошена перерва в перевірці через питання членів комісії до навчання Оксани Тищенко в школі суддів. У скандально відомої судді один з найбільших показників справ, скасованих судом вищої інстанції – 92 з 728, що складає 13% всіх рішень судді. Тому кваліфікація була перенесена, і тепер, маючи відкриту дисциплінарну справу, судді Тищенко складно було б пройти оцінювання.
Що ж відбувається нині? Оксана Тищенко абсолютно не переживає з приводу своєї подальшої кар’єри в якості судді. За нашою інформацією, суддя впевнена, що і з ВРП, і з ВККС всі питання «порєшають». І, використовуючи всі важелі впливу, продовжує скаржитись у Генпрокуратуру, СБУ та МВС, вдаючи з себе жертву. Вочевидь, це спрацювало, і кримінальне провадження, порушене Шевченківським УП ГУНП України в м. Києві, забрала на перевірку Генеральна прокуратура. Але правда на нашому боці, і ми доведемо цю справу до кінця.
Закликаю правоохоронні органи, Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів надати належну оцінку суддям Оксані Тищенко та Артему Привалову.
Дуже хотілося б, щоб такі судді, як Оксана Тищенко та Артем Привалов являли собою виключення в судовій системі, ніж правило!
Як ви гадаєте?
Автор: Тетяна Пистіна, позаштатний кореспондент у газеті “Сільські Вісті”

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539