Громада Приірпіння

Київ, Переяслав-Хмельницький, Кагарлик, Славутич, Тетіїв, Бородянка, Коцюбинське та інші населені пункти, зокрема у Києво-Святошинському районі Київської області можуть вчасно не увійти в опалювальний сезон. Аналогічні проблеми має Сміла у Черкаській області, Шепетівка у Хмельницькій. Про це пише Громадський рух ЧЕСНО, посилаючись на заяви депутатів різних рівнів.

Проблеми з теплопостачанням цього разу не пов’язані з тим, що в Кремлі знову вирішили перекрити газовий вентиль. Ситуація значно складніша – Кабмін та Верховна Рада за рік так і не вжили достатніх заходів, щоб убезпечити громади від вимерзання. Парламент вперто не голосує за рішення, які могли б виправити ситуацію.

Якщо комунальне підприємство міста вирішило опалювати населений пункт самостійно, а попередники наробили мільйонних боргів – НАК “Нафтогаз” не підпише договорів і не дасть газ, доки місто не візьме на себе цей борг. Це регламентовано ЗУ “Про теплопостачання”. Таким чином борги несумлінних теплопостачальників покриваються бюджетним коштом.

Дали опалення торік 21 листопада. Цвіли стіни. Масово хворіли діти, спали під 2 ковдрами і в спортивних костюмах з капюшонами на голові. Обігрівачі плавили проводку. У відчаї грілися, вмикаючи духовки. Стався витік газу –  реальна загроза вибуху. Теплопостачальник-шахрай 3 роки (!!!) не платив НАК “Нафтогазу”. Чому “Нафтогаз”, котрий вже за 2 тижні несплати виключає вентиль, 3 роки мовчав і нічого не робив? Ми безмежно “щасливі”, що платитемемо двічі. “Нафтогаз”, маючи армію юристів і відбиваючи борги в Стокгольмських арбітражах, не може собі дозволити судитися напряму зі своїми боржниками – приватними структурами”, – говорить мешканка Коцюбинського Еліна Циганенко.

Кабмін посилається на децентралізацію і каже, що громади мають вирішувати проблеми самі. Тобто віддати гроші за борги недобросовісних теплопостачальників з бюджету.

Торік опалювальний сезон почався зі значною затримкою для багатьох населених пунктів України. Славутичу відключили газ посеред зими, коли могло розірвати труби, як в Алчевську. Аналогічна ситуація була в Переяслав-Хмельницькому.

Громади боронили тепло і не давали перекрити газові вентилі. Фактично запускали опалення люди в ручному режимі.

У Смілі на Черкащині торік навіть ввели надзвичайний стан. Там приватний постачальник тепла не отримав ліміти на газ через борги. Ліміти – це кількість газу, яку видає “Нафтогаз” на 10 днів для населеного пункту, якщо надійшли гроші. Ліміти “Нафтогаз” переглядає і аналізує кожні 10 днів.

Чому Київ вперше в історії залишився без газу

Понад півроку без гарячої води потерпають сотні тисяч киян. Влада визнає – це вперше в історії України.

Приватна компанія “Київенерго” наростила борг перед НАК “Нафтогаз”. Постачанням тепла та гарячої води киянам має зайнятися комунальне підприємство, але НАК “Нафтогаз” без повернення боргу приватної структури відмовився підписувати будь-які договори і послався на норму закону. Ціна питання – майже 5 млрд грн. Значна частина суми – це борги киян.

Наразі без гарячої води через відсутність газу залишається Оболонський, Подільський, Святошинський район, більшість споживачів Деснянського, невелика частина Дніпровського та Солом’янського районів. Київ приблизно 5 місяців залишається по суті без газу. Це вперше в історії”, – розповідає заступник Кличка з питань ЖКГ Петро Пантелеєв.

У Київраді депутатська більшість на початку осені проголосувала за те, щоб взяти  борг “Київенерго” і заплатити за нього бюджетним коштом.

Кожен киянин заплатить по 900 грн за борги підприємства Ахметова. Це 5% річного бюджету столиці. Бюджетні кошти мали б витрачати на розвиток громади. Для розуміння 2,6 млрд – це 7 найновітніших шкіл із басейнами або ж 22 нових дитячих садки, яких так бракує столиці”, – пише у своїй колонці у місцевих ЗМІ “свободівець” та депутат Київради Святослав Кутняк.

Парламент та Кабмін, які є суб’єктами законотворчих ініціатив, могли б захистити бюджет громад та людей від ризику вимерзання. Для цього треба зобов’язати НАК “Нафтогаз” заключати договори з комунальними підприємствами, а питання боргів з попереднім теплопостачальником НАК “Нафтогаз” мав би сам вирішувати в суді. Зараз, по суті, за рахунок бюджетних коштів сплачуються борги за невдалу господарську діяльність недобросовісних бізнесменів.

Замість пошуку системних рішень Кабмін навіть за рік до виборів вдається до ситуативних засобів порятунку. Уряд Гройсмана втрутився у вирішення проблем столиці та інших регіонів і виніс постанову 705, щоб дати державні субвенції тим регіонам, де виникли боргові зобов’язання. Але навіть це не змогли виконати вчасно.

Постанова № 705, нагадаю, була прийнята ще 29 серпня але виконана, на жаль, лише днями. 3 жовтня Міністерство фінансів перерахувало кошти. Таким чином, ті дати про відновлення гарячого водопостачання, які лунали в медіа, вони відповідали певним обіцянкам відносно фінансування цього проекту і були б актуальними, якщо б кошти надійшли вчасно”, –  розповідає заступник Кличка з питань ЖКГ Петро Пантелеєв.

11 жовтня “Нафтогаз” підписав мирову угоду з владою столиці. Київ сплатить борги без штрафів та пені.

Умови є принципово кращими з точки зору інтересів міста, ніж умови, на яких підприємство підписало б угоду на постачання газу в травні. У результаті тривалої та складної роботи виділили субвенцію на погашення різниці в тарифах. Це зобов’язання державного бюджету перед теплопостачальними підприємствами в сумі 729 млн грн. На сьогодні списані штрафні санкції та пені, на яких ми робили особливий акцент. Тобто предметом мирової угоди стали боргові зобов’язання у розмірі 2,3 млрд грн, що майже удвічі менше, ніж сума, про яку йшла мова у травні цього року. І це сума, що має джерело для компенсації”, – наголошує заступник Кличка Пантелеєв.

Варто зауважити, що субвенція – це державні кошти. Тобто це податки мешканців Києва і всієї України.

Коцюбинське в заручниках 2 роки

Схожа ситуація, як в Києві, склалася і в селищі Коцюбинському – анклаві міста Києва. Але проявилася вона раніше, ніж в столиці, на рік і могла б стати сигналом для народних депутатів і урядовців.

Тут ТОВ “УкрОпт “Мастер-енерго” кілька років поспіль не розраховувалося з НАК “Нафтагазом”, а люди в мороз захищали газові вентилі від відключення.

Більше того, від лімітів, які “Нафтогаз” надав ТОВ “Мастер-Енерго”, підприємство відмовилося, бо Коцюбинська селищна голова Ольга Матюшина разом з прокуратурою позивалася до суду, щоб повернути котельні з рук недобросовісного теплопостачальника у власність громади.

Зараз Мінрегіонбуд визнав, що котельні готові до опалювального сезону. Треба підписати договори з НАК “Нафтогазом”, щоб отримати ліміти. У свою чергу “Нафтогаз” вимагає, щоб ТОВ “Мастер-Енерго” переуступило нам борг. Ми повернули котельні у власність громади, на яких вони заробляли роками, тому це підприємство блокує нас,” – розповідає руху ЧЕСНОДар’я Александрова, спеціаліст першої категорії планово-економічного відділу Коцюбинської ради.

Борги приватних підприємств у разі переуступки боргу депутати своїм рішенням можуть покрити з бюджету. Для цього вони мали б перерозподілити бюджетні кошти. Але навіть цю умову нереально виконати там, де депутати 10 місяців саботують роботу і не ходять на сесії. Така ситуація в Коцюбинському, яке пережило кілька незаконних переворотів влади.

Як могли віддати котельні громади ТОВ, де уставний капітал не покриває боргові зобов’язання підприємства? Чому не вносять зміни в законодавче поле? Треба передбачити, що коли сума боргу таких підприємств перевищувала б статутний капітал – вони б визнавалися банкрутами, котельні поверталися громаді, а інші активи – йшли на аукціон як уставний капітал. Тут треба вносити ще й зміни до закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Гримить столиця, гримить Коцюбинське і нема за рік такої необхідної громадам законодавчої ініціативи”, – наголошує селищна голова Коцюбинського Ольга Матюшина.

Три роки поспіль правоохоронці розслідують справу ТОВ “Мастер-Енерго” і дотепер немає підозр.

 Київська ОДА позбавила це ТОВ ліцензії, але їм залишили право опалювати Васильків. Як таке можливо, коли вже цей недобросовісний теплопостачальник виморожував населений пункт за наявності лімітів, оплачених бюджетними грошима?”, – додаєМатюшина, яка разом з громадою боронила котельні селища від відключення в листопаді 2017 року.

На офіційній сторінці Міністерства, яке могло б напрацювати законодавче рішення для всіх громад, віце-прем’єр Геннадій Зубко вважає, що представники місцевого самоврядування, які боронили тепло в оселях людей – просто піарилися.

Про те, які заходи має вжити виконавча гілка влади у державі в повідомленні на сайті Мінрегіонбуду – ані слова.

Хто у Київській області може залишитися без тепла?

Голова Бюджетної комісії Київської облради Ольга Бабій наголошує, що проблеми з опалювальним сезоном цього року матимуть мешканці Переяслав-Хмельницького, Кагарлика, Києво-Святошинський район та інші міста в області:

Виділення коштів з обласного бюджету на підтримку тепломереж, які мають отримати ліміти на газ. Вони мають заборгованість і не можуть отримати ліміти. Київська облрада неодноразово зверталася до Київської обласної адміністрації із проханням подати зміни до бюджету і виділити кошти. Ситуація доволі критична, тому що опалювальний сезон починається вже за кілька днів. Лише після всієї цієї історії з публічністю, адміністрація погодилася перекинути кошти з капітального будівництва на відшкодування заборгованості за газ”, – каже голова бюджетної комісії облради.

Але представники місцевого самоврядування нарікають на те, що бездіє саме облрада.

І минулого року були проблеми з лімітами. Місто серед зими відключали від газопостачання. Приїхали братки відключати, ми і АТОвців підключали, і активістів. Самі пломби зривали. Парадокс в тому, що тепломережа належить облраді і в них на балансі перебуває. І саме вони мали б погасити заборгованість за своє комунальне підприємство. Ми неодноразово зверталися до КОР, але нам постійно відмовляють. Вже наче є розмови про те, що КОР погасить борги і передасть громадам мережі”, – говорить Переяслав-Хмельницький міський голова Тарас Костін.

Водночас Голова ОДА Олександр Горган наголошує, що деякі комунальні господарства працювали неналежним чином і самі утворили борги, які тепер треба покривати з обласного бюджету:

Ситуація доведена до критичної абсолютно бездарним менеджментом комунальних господарств. Ми змушені йти на непопулярні кроки, скорочуючи видатки на інші важливі програми. По окремих комунальних підприємствах вже прокуратура проводить слідчі дії, зокрема по Тетіївському району. Наразі потрібно ставити питання про передачу від області громадам комунальних підприємств, що забезпечують теплопостачання”.

10 жовтня облрада прийняла зміни до бюджету і кошти будуть виділені комунальним підприємствам.

Як Славутич мало не став другим Алчевськом

Посеред зими у січні 2018 року Славутич залишився без газу. Місцева влада твердить, що Міністерство фінансів невчасно перерахувало кошти за субсидії. Люди відчули, що батареї, які наповнені водою, почали холонути.

Якщо система при мінусовій температурі наповнена водою і зникає опалення – труби може розірвати, як це було в Алчевську.

Славутичу також дали опалення із запізненням.

Наша проблема дуже типова – борги попередніх років і розплата за політичний популізм попередників. Був борг ще до 2016 року, який нас зобов’язали погасити. Але “Нафтогаз” не хотів минулого року підписувати з нами договір реструктуризації боргу, бо комунальне підприємство було в процесі банкрутства. Ми подали позов до суду і в судовому порядку їх зобов’язали все ж таки підписати договір. На даний момент ми чекаємо на підписання договору реструктуризації і, сподіваюсь, отримаємо ліміти на газ”, – говорить голова Славутицької міської ради Юрій Фомічев.

Зауважимо, щоб пройти всі інстанції в судах громадам та місцевій владі, яка їх представляє, потрібний час. Кілька інстанцій, щоб рішення суду набрало сили, не завжди вдається пройти до початку опалювального сезону.

А це означає, що НАК “Нафтогаз” держава зробила монополією з подачі газу і тим самим прирекла громади на вимерзання. Підприємства громад мають укладати договори саме з НАК “Нафтогазом”.

Що можуть зробити законотворці для вирішення сиутації?

Для того, щоб хоч якось врегулювати ситуацію в законодавчому полі, ще в березні 2018 року у парламенті голова МФО “Київщина” Ярослав Москаленко зареєстрував постанову “Про встановлення тимчасового мораторію на відключення населення України послуг з постачання електроенергії та газу”.

Пройшло понад півроку, а народні депутати так її і не розглянули.

Попереду у нас – підвищення цін на газ для населення. Держава має комплексно підійти до цієї проблеми, а не займати однобоку позицію постачальників послуг. Прийняття постанови дозволить встановити тимчасовий мораторій на відключення населення електроенергії та газу під час опалювального періоду. Це не лише фізособи, а і навчальні заклади, заклади охорони здоров’я і соціального спрямування. Постанова на сьогодні гальмується на рівні комітету, де присутнє енергетичне лоббі. До цього часу питання так і не потрапило на його розгляд”, – твердить Москаленко.

1 жовтня на погоджувальній нараді народний депутат просив спікера Андрія Парубія розглянути цю постанову.

Але протягом тижня і за 10 днів до опалювального сезону парламент так і не спромігся цього зробити.

У свою чергу, працівник департаменту видачі лімітів НАК Нафтогаз Вячеслав Лужанський говорить про те, що на сьогоднішній день, вже нібито діє мораторій на відключення населення:

Мораторий такой существует. На сегодняшний день население отключать нельзя. Та ситуация, что была в прошлом году в Славутиче, Коцюбинском и еще в городах, там были отключены (НАК Нафтогаз – прим. ред.) теплоносители, а не население. А вот какие взаимоотношения теплоносителя и потребителя, это вопрос не к Нефтегазу”.

Парадокс полягає в тому, що коли НАК “Нафтогаз” не дає ліміти для підприємств, які опалюють населення, то відключення підприємств і означає відключення населення від теплопостачання. Тобто коли представник НАК “Нафтогазу” твердить, що вони не можуть відключити населення – це не що інше, як маніпуляція.

Ненадання газу підприємству Києва – це мільйони людей без опалення.

Народний депутат “свободівець” Юрій Левченко теж ініціював зміни до закону, які могли б допомогти у таких ситуаціях, які склалися в Києві та Коцюбинському. Коли недобросовісний теплопостачальник створив борги і НАК “Нафтогаз” блокує укладання договорів.

Як і постанова Москаленка, так і законодавчі зміни Левченкаблокуються на рівні парламенту з весни. Нардеп вимагає внести зміни в ст. 22 ЗУ “Про теплопостачання”.

Більшість депутатів в Верховній Раді працює на олігархат. Закон, який зараз діє, вигідний монополістам. Вони працюють на своє збагачення і надприбутки. Просто перевішують борги бізнесу на бюджети громад. Це як з ситуацією в Києві – легше віддати мільярди боргів Ахметова бюджетними коштами, ніж прийняти зміни в закон, які допомогли б киянам не платити за чужий борг”, – коментує ситуацію “свободівець” Юрій Левченко.

Кабмін, який встановлює ціну на газ, замість того, щоб звернутися до парламенту й просити підтримати такі ініціативи, відмовляється від відповідальності. Так твердить нардеп:

Мовляв, у нас децентралізація – хай місцева влада розбирається. Така політика сьогодні в центральної влади – відмовитися від відповідальності. Ми бачимо, як Кабмін робить роз’яснення щодо пенсійної реформи і скільки на це витрачається грошей. Кабмін має наполягати, щоб парламент голосував. Уряд Гройсмана сформувала коаліція – відповідно для Кабміну знайти голоси на підтримку такого прохання, яке захистило б гроші людей, має бути нескладно”, – наголошує Левченко.

Дійсно, не лише народні депутати, але й Кабмін є суб’єктом законотворчої діяльності відповідно до ст. 93 Конституції України.

Саме Кабмін проводить селекторні наради з головами ОДА різних областей та мерами міст, які розповідають про проблеми з опаленням. В умовах децентралізації Кабмін мав би вже за кілька років систематизувати досвід по всій країні і вийти із законотворчою ініціативою й адвокатувати прийняття законів, які б захистили інтереси людей.

Принаймні є можливість підтримати на рівні адвокації Кабміном вже подані законодавчі ініціативи парламентарів. Але виконавча гілка влади скидає всю відповідальність на місцевий рівень і прикривається процесом децентралізації, тим самим дискредитуючи цю реформу.

Взяти коментар у заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Едуарда Кругляка не вдалося. Він телефоном повідомив руху ЧЕСНО, що не відповідає за питання опалення і порадив звернутися до прес-служби. Там рух ЧЕСНО повідомили, що в них немає компетенцій відповідати на такі питання і порадили надіслати письмовий запит.

Сконтактуватися телефоном з віце-прем’єр міністром Геннадієм Зубком, який проводить селекторні наради щодо опалення, теж не вдалося.

Мабуть, у них є більш важливі питання за тиждень до початку опалювального сезону. Зокрема, розміщення реклами Уряду Гройсмана на бордах країни. Нагадаємо, на рекламу та джинсу Кабміну виділили щонайменше 12 млн грн.