Громада Приірпіння

Верховний суд частково задовольнив касаційну скаргу заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду за позовом прокуратури до Бучанської ради, ТОВ “Комфорт ЛТД” та ОК ЖБК “Кампа-Парк” про визнання недійсними рішень, договорів оренди та суборенди земельної ділянки, що розташована в Бучі, по вул. Лісова, 1-а.

Суд вирішив Постанову Київського апеляційного господарського суду і рішення Господарського суду Київської області скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Виграш касації прокуратури в Верховному суді залишив забудовника Антона Мирончука і Ко (ТОВ “Комфорт ЛТД” – орендар, ОК “ЖБК “КАМПА-ПАРК” – суборендар, ТОВ “Смарт Універсал Груп” – генпідрядник будівництва та Бучанську раду БМР) беззубими.

Дійсно, не сьогодні так завтра вже перша судова інстанція остаточно винесе вердикт, що в оренду міська влада дала забудовникам кількасотлітню дубово-грабову рощу незаконно, тож доведеться повертати в тому вигляді, що й була. Тільки от дерев, 300-літніх дубів, які не могли обійняти десятеро чоловік, тут вже нема. Що вирішує робити орендар?

Наш український “бізнес”, перемежований з хабарями, тітушками, провладними зв’язками, чинить по-домашньому, “по-пацанськи”. А саме, будуються як найшвидше, аж поки руки не повиламують. Продадуть скільки встигнуть загнати. І звалять як тільки смаженим запахне. А всі претензії майбутні інвестори щодо незавершеного довгобуду хай адресують меру Бучі Анатолію Федоруку – бо ж успішний досвід ліквідації юрособи забудовника раніше Сергій Ареф’єв вже випробував під час судових спорів за квартири в своєму першому новобуді ЖК “Кампа-парк”. До речі, і будували цей новобуд так само – через вирубки та супротив Громади без оформлення дозвільних документів.

Недарма Арєф’єв та його дружина Людмила, яка була засновницею ТОВ “Комфорт ЛТД” взагалі зникли з усіх реєстрів, так само як зникла з позиції директорки ТОВ “Комфорт ЛТД” депутатка Бучанської ради від БПП Алла Карпенко. А новим директором ТОВ “Комфорт ЛТД” став дехто Олександр Чиж, особа з донецькою пропискою.

Знищені кількасотлітні дуби прокляли всякого, хто пробує збудуватись чи отримати в оренду ці державні землі. Тож …

Як після побитя людей, вирубки велетнів, що становили цінність для всієї області та були скарбом спадщини бучанців,  та, незважаючи на судовий процес прокуратури та всі відкриті кримінальні справи, забудовник отримав дозвіл на будівництво? Питання не риторичне. В законі “Про регулювання містобудівної діяльності” є спрощена процедура, яка застосовується для об’єктів класу наслідків СС1. Це невелика за відповідальністю та можливими ризиками забудова, за якою можна побудувати свинарник чи теплицю або власний будиночок для своєї сім’ї.

Спрощена процедура визначає автоматичну реєстрацію заявки про початок будівельних робіт та не вимагає окрім неї отримання жодних дозвільних документів. Окрім того об’єкти, що будуються  в цій категорії, позбавлені будь-яких перевірок та експертиз. Для розуміння, які ж саме будівництва не проходять по класу СС1 закон дає чіткі критерії:

“характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, – 50 осіб;

рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті, – 100 осіб;

рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта, – 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об’єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);

житлові будинки понад чотири поверхи;”

Згідно зареєстрованих містобудівних умов ділянка за адресою  вул. Лісовій 1а відведена під проектування двох житлових будинків на 369 квартир та дошкільного навчального закладу на 75 місць.

Поверховість вказана 9, що також відповідає розробленому ДПТ. Хоча є і інший пункт, згідно якого гранична висота може сягати 35м, що більше аніж треба для будівництва 9 поверхів (висота одного поверху 2,8 метрів, тож 25.2 сумарно). Це наштовхує на думку, що на 9 поверхах забудовник не зупиниться, і свідчить про грубі помилки в процедурі видачі містобудівних умов місцевим департаментом будівництва та архітектури. До речі, саме так було з першим експериментом Ареф’єва – ЖК “Кампа-парк”, що налічує 12 поверхів.

В містобудівних умовах також надається розрахунок кількості паркомість, в якому вже фігурує занижена кількість квартир (36 замість 45 3-кімнатних), з чого випливає, що забудовник вирішив зменшити мінімальну допустиму законом площу парковки.  А натомість, імовірно, отримати побільше площі для будівництва та продажу квартир.

Втім порушення під час ухвалення містобудівних умов є дрібницями порівняно з останньої вигадкою – зареєструвати будівництво “Wonder wood” за процедурою будівництва з незначними наслідками класу СС1. Згідно якої кількість людей, що можуть постійно перебувати на об’єкті після завершення будівництва (тобто проживати) не може перевищувати 50. Коли ми дивимось на розроблену схему комплексу, звісно, саме версія багатоквартирних свинарників здається найбільш реалістичною.

Тепер хлопці позбулися всіх можливих елементів контролю свого будівництва, принаймі на це сподіваюся. Адже згідно закону будівництва класів СС2 та СС3, до одного з яких і має відноситись даний проект, перевіряються в обов’язковому порядку щодо “додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення”.

До речі, на огорожі об’єкта будівництва згідно закону має висіти плакат з описом всіх технічних характеристик, відповідального і термінів, якого на вул. Лісовій 1-а ми не спостерігаємо. Не дивно, бо ж тоді навіть випадковий перехожий зрозуміє, що комплекс з кількох будинків з десяток поверхів  і заявлений забудовником об’єкт типу “теплиця” мають між собою мало спільного.

Що ж наштовхнуло Мирончука діяти поспіхом? Чи не страшно забудовнику, що скоро доведеться платити штраф за початок будівництва об’єкта категорії СС3 та отримати заборону продовження разом з відміною будівельних умов контролюючими органами? А ще й привести ділянку в стан до початку заборонених дій? Адже навіть в історії українського судочинства вже є перший випадок вирішення про знесення незаконної будівлі.

Порушувати закон при такій увазі Громади, звісно, страшно. Але ще болючіше забудовнику було б взагалі втратити будь-які шанси почати будівництво, хай навіть паперове, при цьому так і не продавши кільком десяткам, а то і сотням наших співгромадян квартири, які побудовані ніколи і не будуть.

А що будівництву не дано завершитись, орендар знає добре, саме це й штовхає його діяти будь-якими незаконними методами. Виграш прокуратурою касації у Верховному суді щодо спору про дерибан земель біля тенісного корту “Кампи” ставить якщо не крапку, то великий знак питання на безперешкодних вирубках лісу області. Навіть попри те, що справа про винищення під прикриттям десятків тітушок 55 дубів та грабів та інших дерев людьми Мирончука та Ареф’єва досі висить без прогресу в місцевій поліції.

Нема інстанції вищої за Верховний суд, а в ньому без вагань викрили проплачені рішення першої та другої інстанції в спорі між державою, Бучанською радою та забудовниками за право розпоряджатися ділянкою з лісом біля тенісного корту “Кампа”. Суд вищої інстанції вказує на неможливість іншого трактування рішення Верховного суду щодо “визнання недійсним рішення Бучанської селищної ради (наразі – Бучанська міська рада) від 25.06.2002 № 71/1-4-ХХІV “Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови”.

Більш того, саму спробу такого трактування судами попередніх інстанцій розцінено небезпечною, оскільки “Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало в законної сили, не може бути поставлено під сумнів”. Не дотримання принципів юридичної визначеності призводить до створення умов, в яких легко відбувається порушення прав громадян, що, власне, ми і спостерігаємо з все більшим розмахом на прикладі ділянки з дубово-грабовим лісом Бучі.

Своїми іменами нарешті названо проплачені дії суддів Господарського суду області Христенко, Антонової, Мальованої, які сміялись в очі Громаді, та суддів Апеляційного суду Гончарова, який провів формальне слухання і за менше ніж 5 хвилин вже прочитав готове наперед рішення апеляції на користь забудовників так тихо, що навіть професійні камери не змогли зафіксувати, що було озвучено.

Верховний суд своїм рішенням відміняє рішення попередніх інстанцій щодо законності надання БМР в оренду ділянок з лісом забудовникам. Та вимагає всебічного розгляду питання із урахуванням аргументів прокуратури, а не лише сторони міської ради та бізнесу.

Тепер захисники лісу з нетерпінням очікують наступного судового засідання та накладення арешту на ділянку з будівництвом. Бо бучанська поліція розуміє лише вказівки згори про необхідність арешту, трактуючи заяву про початок будівництва цілком достатнім на даний момент обгрунтуванням будь-яких дій забудовника. В тому числі спорудження комплексів довільної висоти та кількості на не своїй землі без дотримання норм безпеки, надійності та екологічності.

І це тими, хто восени вирубав без дозволів віковий ліс та побив за допомогою тітушок жителів сусіднього будинку прямо біля дитячого майданчика на їх подвір’ї.

Кримінал, що покривається як владою так і місцевими прокуратурою та поліцією, за останні роки вже став нормою життя бучанців.

Авторка: Аліна Лізунова, мешканка Бучі